ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Екологічний стан довкілля
1.2. Традиційні методи визначення токсикантів в екологічному моніторингу
1.3. Використання біосенсорів для визначення токсичних речовин
1.3.1. Біосенсори для визначення пестицидів на основі ферментного інгібіторного
аналізу
1.3.2. Біосенсори для визначення іонів важких металів на основі ферментного
інгібіторного аналізу
1.3.3. Біосенсори для визначення інших токсикантів за допомогою ферментного
інгібіторного аналізу
1.3.4. Використання біосенсорів для аналізу реальних зразків у екологічному
моніторингу
1.4. Перспективи розвитку біосенсорних систем для визначеня токсичних сполук
1.5. Висновки
Розділ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Матеріали
Конструкції перетворювачів
2.2.1. Кондуктометричні перетворювачі
2.2.2. Багатоканальна сенсорна лінійка на основі кремнієвих рН-чутливих
польових транзисторів
2.3. Вимірювальні прилади та експериментальні схеми
2.3.1. Схема експериментальної установки для кондуктометричних вимірювань
2.3.2. Мультисенсорний прилад на основі іон селективних польовох транзисторів
2.4. Іммобілізація ферментів у складі біоселективних елементів
2.5. Методика проведення вимірювань
Розділ 3. ВИКОРИСТАННЯ ФЕРМЕНТУ формальдегіддегідрогенази для створення
формальдегідного кондуктометричного біосенсора
3.1. Вступ
3.2. Визначення рН-оптимуму роботи іммобілізованої формальдегіддегідрогенази у
складі біосенсора
3.3. Робота біосенсора в залежності від концентрації формальдегіду та буферного
розчину
3.4. Вплив іонної сили розчину на роботу біосенсора на основі
формальдегіддегідрогенази
3.5. Селективність розробленого біосенсора
3.6. Операційна стабільність та стабільність при зберіганні розроблених
біосенсорів для визначення формальдегіду
3.7. Висновки
РОЗДІЛ 4. Розробка кондуктометричного біосенсора на основі трьох ферметів -
інвертази, мутаротази і глюкозооксидази - для визначення іонів важких металів
4.1. Вступ
4.2. Біосенсор на основі трьох ферментів для прямого визначення сахарози
4.2.1. Вплив іонної сили розчину на роботу біосенсора на основі трьох ферментів
4.2.2. Вплив концентрації робочого буфера на роботу триферментного біосенсора
4.2.3. Визначення оптимального рН роботи триферментного біосенсора
4.2.4. Операційна стабільность відгуків триферментного біосенсора
4.2.5. Стабільність сигналів триферментного біосенсора при зберіганні
4.3. Використання триферментного біосенсора для інгібіторного аналізу іонів
важких металів
4.3.1. Оптимізація співвідношення ферментів у складі біоселективного елементу
біосенсора
4.3.2. Вибір оптимальної концентрації сахарози для інгібіторного аналізу
токсикантів
4.3.3. Визначення оптимальнго часу інактивації триферментного біосенсора у
розчині важких металів
4.3.4. Калібрувальні криві для визначення іонів важких металів
4.3.5. Селективність триферментного біосенсора до різних груп токсикантів
4.4. Висновки
РОЗДІЛ 5. Розробка ферментного мультибіосенсора на основі рН-чутливих польових
транзисторів для визначення іонів важких металів та пестицидів
5.1. Вступ
5.2. Вибір оптимальних концентрацій субстратів для визначення токсикантів
методом інгібіторного аналізу
5.3. Вплив іонної сили на відгуки біоселективних елементів мультибіосенсора
5.4. Вплив концентрації робочого буфера на відгуки біоселективних елементів
мультибіосенсора
5.5. Дослідження впливу рН на відгуки біоселективних елементів мультибіосенсора
5.6. Операційна стабільность сигналів мультибіосенсора при прямому аналізі
субстратів
5.7. Перехрестний вплив субстратів та їхніх сумішей на відгуки біоселективних
елементів мультибіосенсора
5.8. Визначення оптимального часу інгібування біоселективних елементів
мультибіосенсора у досліджуваних розчинах
5.9. Інгібіторний вплив окремих токсикантів та їхніх сумішей на роботу
біоселективних елементів в складі мультибіосенсора
5 Математичний аналіз отриманих експериментальних даних
5 Використання ферментного мультибіосенсора при аналізі токсичності водних
зразків різного походження
51. Аналіз мультибіосенсором реальних водних зразків різного походження
52. Контрольний аналіз водних зразків на вміст токсикантів за допомогою
традиційних аналітичних методів
5 Висновки
РОЗДІЛ 6. Аналіз та узагальнення результатів досліджень
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ААС - атомно-абсорбційна спектроскопія
АДГ – алкогольдегідрогеназа
АО – алкогольоксидаза
АС - аліскарб
АТФ – адинозинтрифосфат
АцХ – ацетилхолін
АцХЕ - ацетилхолінестераза
БСА – сироватковий альбумін бика
БСМ - біоселективна мембрана
БуХ – бутирилхолін
БуХЕ - бутирилхолінестераза
ГА – глутаровий альдегід
ГДК – гранично допустимі концентрації
ГОД – глюкозооксидаза
ГОФ –гідролаза органофосфатів
ГСТ - глутатіон-С-трансфераза
ІЕА - інверсійний електрохімічний аналіз
ІСПТ - іон-селективний польовий транзистор
КЛ - карбарил
КОД – ксаниноксидаза
КФ - карбофуран
НАД – нікатинаміддинуклеотид
ОФП - органофосфорні пестициди
ПВП – полівінілпіридин
ППР – поверхневий плазмонний резонанс
ПТ – польовий транзистор
ПФО – поліфенолоксидаза
ТЦКД - ,,,-тетраціаноквінодиметан
ФДГ - формальдегіддегідрогеназа
ХЕ – холінестераза
ХО – холін оксидаза
ХОП - хлорорганічні пестициди
ЦНС – центральна нервова система
ВСТУП
Актуальність
- Киев+380960830922