РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Особливості функціонування птахокомбінату з вирощування курчат-бройлерів
Дослідження проводилися у відкритому акціонерному товаристві "Птахокомбінат "Бершадський", що знаходиться в с. Війтівка Бершадського району, на південному сході Вінницької області. Основний напрям діяльності птахокомбінату - це виробництво м'яса курчат-бройлерів. Потужність птахокомбінату дозволяє щорічно вирощувати майже 3 млн курчат-бройлерів. Однак в останні роки внаслідок складної економічної ситуації, через відсутність достатньої кількості комбікормів виробництво знизилося до 2,5-2,8 млн курчат-бройлерів на рік. Поряд з цим у господарстві утримується поголів'я курей-несучок, середньорічна кількість яких становить 25-30 тисяч.
Промисловий птахокомбінат розташований на правобережній частині Лісостепу України. Вирощування курчат-бройлерів здійснюється за сучасною технологією. За останні роки одноденних курчат-бройлерів завозять у господарство з Чехії та Угорщини. У господарстві використовують зарубіжні кроси м'ясних курей: Арбор Айкрез, Кобб 500.
Виробничий процес вирощування курчат-бройлерів триває 42 дні і відповідає сучасним світовим стандартам. Вирощування птиці відбувається у пташниках з клітковою та підлоговою технологіями утримання. Протягом року на птахокомбінаті проводять 6 виробничих циклів вирощування курчат-бройлерів і після кожного циклу до 20 днів триває підготовка приміщень до посадки нової партії молодняку птиці. Загальна кількість курчат-бройлерів, що ставиться на цикл вирощування, становить 500 тис. голів. Наприкінці виробничого циклу середня жива маса бройлерів дорівнює 1,7- 1,8 кг. Годівля курчат-бройлерів здійснюється повнораціонними комбікормами. Витрати корму становлять 2,2-2,3 кг на виробництво 1 кг пташиного м'яса. Виробничий цикл вирощування курчат-бройлерів розподіляється на три періоди: перший період - 1-21 день; 2 період - 22-35 днів; 3 період - 36-42 дні. Для кожного періоду використовуються окремі рецепти повнораціонних комбікормів. Добові норми згодовування корму відповідають прийнятій на птахокомбінаті програмі годівлі.
Господарство протягом останіх років перейшло на виготовлення повнораціонних комбікормів в умовах власного кормоцеху. Це значно здешевлює вартість комбікорму і знижує собівартість вирощування курчат-бройлерів для птахокомбінату. Детальна характеристика технології годівлі птиці наведена у розділі 3. Напування птиці здійснюється артезіанською водою за допомогою автонапувалок. Послід з пташників направляють у гноєсховище, яке знаходиться біля птахокомбінату. Після закінчення виробничого циклу вирощування курчат забивають у власному цеху забою і переробки птиці, який знаходиться на території комбінату. Цим птахокомбінат відрізняється від спеціалізованих комплексів з виробництва м'яса яловичини і свинини, де тільки здійснюється вирощування молодняку великої рогатої худоби та свиней. Тобто, сучасні птахокомбінати є прикладами більш складних біотехнологічних систем, що дають споживачам уже готові харчові продукти чи продовольчу сировину. Описана технологія вирощування курчат-бройлерів на птахокомбінаті "Бершадський" є загальноприйнятою для промислової технології і тому результати проведених досліджень можуть бути використані у межах усієї України.
2.2. Методичний підхід, умови проведення дослідів, порядок відбору матеріалів та методи досліджень
При проведенні великомасштабних досліджень у спеціалізованих птахогосподарствах, що функціонують за промисловою технологією, необхідно брати до уваги певні особливості [155-157]. Ці особливості зумовлені тим, що великі групи птиці утримуються за єдиними загальноприйнятими схемами вирощування, де питання утримання і годівлі підпорядковані досить жорсткій технологічній дисципліні циклічного виробництва. При цьому втрачається індивідуальний підхід, а характеризується певна технологічна група курчат. Тому при проведенні комплексних досліджень на великих промислових птахокомбінатах необхідно застосовувати нові методичні підходи. При характеристиці функціонування комплексу важливих значень набувають показники середньозважених величин на 1 голову птиці за споживанням комбікорму, напуванням водою, за масою окремих органів і тканин організму курчат. Це потребує проведення розрахунків величин, що характеризують середньостатистичну голову птиці, яка вирощується на комплексі [158]. Такий підхід слід використовувати для з'ясування діяльності птахокомплексу у цілому. У цьому зв'язку вивчення стану біогенної міграції важких металів в умовах функціонування потужних біотехнологічних систем з виробництва м'яса тварин і птиці мають грунтуватися, на думку О.І.Розпутнього, на даних середньозважених величин щодо характеристики однієї голови тварини та птиці і на використанні системного аналізу [65].
На основі принципів системного підходу нами модифікована блок-схема біотехнологічних систем з виробництва яловичини і свинини, яка запропонована О.І.Розпутнім, відповідно до особливостей технології виробництва м'яса курчат-бройлерів (рис 2.1) [65]. Згідно з даною блок-схемою ця біотехнологічна система має вхід і вихід, що дозволяє прослідкувати за напрямом міграційних процесів важких металів в окремих її ланках. Важливими ланками на вході у систему є повнораціонні комбікорми та вода, які залучаються для годівлі та напування птиці. Тому вивчення вмісту металів у комбікормах (компонентах комбікормів) і воді, а також урахування їх витрат при діяльності птахокомплексу дозволяє оцінювати як джерела і величини надходження важких металів, так і роль окремих компонентів
кормосумішок у цьому процесі. Потребує значної уваги з'ясування ролі організму курчат-бройлерів у міграції важких металів як головного елементу біотехнологічної системи. Щоб дати характеристику вмісту окремих металів в організмі птиці у цілому, необхідно визначити показники концентрації важких металів у окремих органах, тканинах та част