РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ, ОБ'ЄКТИ, ОБСЯГИ І МЕТОДИ
Мета дослідження потребувала розробки спеціальної програми, складеної нами з позицій системного підходу, тобто комплексного дослідження окремих фрагментів функціонуючої системи з метою вивчення її стану, структури, організації, взаємодії різних аспектів функціонування, ресурсів, внутрішніх і зовнішніх зв'язків.
Дослідження охоплювало 1991-2001 роки.
Враховуючи те, що наукове обгрунтування і розробка нової системи військово-медичної освіти в Україні являє собою багатогранну проблему, вирішення її вимагає необхідності послідовного розв'язання ряду специфічних військових, освітянських і управлінських завдань, а також вирішення і соціально-економічних проблем, які й визначили об'єкт і конкретні предмети дослідження. В якості об'єкту виступає система підготовки та формування кадрових ресурсів військової медицини в Україні у відповідності до вимог сьогодення, а предмет - кадрові ресурси військової медицини та зміст військово-медичної освіти, стан здоров'я абітурієнтів і слухачів УВМА та їх медичне забезпечення. Для вирішення поставлених задач, а відтак досягнення мети з огляду методологічного підходу використовувалася спеціально розроблена нами програма, складена з позицій системного підходу, який передбачає дослідження окремих фрагментів функціонуючої системи, що дає змогу визначити її стан, структуру, організацію, взаємодії різних аспектів функціонування, ресурсів, а також внутрішніх і зовнішніх зв'язків (рис. 2.1).
Дослідженню були піддані системи підготовки військово-медичних кадрів в країнах Варшавського договору і пострадянського простору, а також країн - членів НАТО (Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Франція).
Досягнення мети дослідження потребувало, як це і передбачалось програмою, поетапного вирішення окреслених у вступі завдань.
Як видно з наведеної програми, дослідження складалося з чотирьох основних етапів, кожний з яких, в свою чергу, включав конкретні задачі другого порядку. Вказане забезпечувало його системність, оскільки результати, отримані на попередньому етапі, ставали логічною основою не стільки для наступних етапів, а й для узагальнення отриманих даних.
Перший етап дослідження передбачав вивчення існуючих систем вищої військово-медичної освіти та її особливостей в Україні і за кордоном, а також проведення комплексної оцінки підготовки лікарських кадрів для збройних сил.
Інформаційною базою дослідження першого етапу були архівні матеріали (361одиниця), статистичні довідники військово-медичної служби колишнього СРСР та України (1991-2000), матеріали Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та його Європейського Регіонального Бюро, довідники та методичні матеріали щодо підготовки військових лікарів у Військово-медичній академії (Російська Федерація), законодавчі акти та постанови директивних органів України з питань освіти і охорони здоров'я (175), джерела науково-медичної інформації (218), матеріали соціологічного опитування слухачів (384), штатний розпис і фінансові документи військово-медичного відділення при Українському державному медичному університеті ім. О.О.Богомольця, звіт про роботу військово-медичного відділення при Українському державному медичному університеті за 1993-1994 навчальний рік (39 стор.+16 додатків), звіт про роботу військово-медичного відділення при Українському державному медичному університеті за 1994-1995 навчальний рік (44 стор.+16 додатків), звіт військово-медичного інституту Української військово-медичної академії за 1995-1996 рік (31 стор.+15 додатків), звіт військово-медичного інституту Української військово-медичної академії за 1996-1997 навчальний рік (38 стор.+22 додатки), звіт про роботу військово-медичної академії за 1998-1999 навчальний рік (41 стор.+16 додатків), звіт про роботу Української військово-медичної академії за 1999-2000 навчальний рік (37 стор. + 16 додатків), звіт про роботу Української військово-медичної академії за 2000-2001 навчальний рік (47 стор. + 16 додатків), звіт про науково-дослідну роботу "Концепція розвитку системи військової освіти на період до 2005 року" (шифр "Концепція") 1995. (70 с.), акт про наслідки атестаційної експертизи Української військово-медичної академії, кваліфікаційні характеристики спеціальності: 8110101 - "Лікувальна справа", 8110105 - "Лікувально-профілактична справа", 8110106 -"Стоматологія", 8110201 - "Фармація", навчальні плани (58) та програми (250) підготовки військових лікарів, підручники та посібники, видані за період 1971-2000 років.
На цьому етапі використані методи системного аналізу, історичний, соціологічний, експертних оцінок, статистичний, структурно-логічний.
Використання системного підходу для вирішення поставлених завдань забезпечує найбільш високий рівень теоретичного узагальнення, передбачає використання сукупності методологічних принципів для вивчення об'єктів, процесів та явищ як цілісних систем. На його основі протягом 1991-2001 рр. будувалось комплексне дослідження військово-медичної освіти, яка розглядалась не тільки як складна система, але й як складова частина (підсистема) всієї системи військової охорони здоров'я, що взаємодіє з іншими її підсистемами (кадрове забезпечення, освіта, міжнародне співробітництво та ін.).
Виконання дослідження з позицій системності дало змогу виявити особливості функціонування і закономірності впливу соціально-економічних, демографічних, нормативно-правових, медико-соціальних та інших чинників на стан і перспективи розвитку кадрових ресурсів військової медицини.
Універсальний метод системного підходу в усіх його аспектах - системно-історичному, системно-структурному, системно-функціональному, системно-комунікаційному та системно-інтегративному, - використовувався на всіх етапах дослідження.
Застосування системного підходу дало змогу на належн