РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА АГРОВИРОБНИЧО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ЗАПОРІЗЬКОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО РАЙОНУ
2.1. Природно-ресурсний потенціал агровиробничо-рекреаційного комплексу
Запорізького рекреаційного району
Розвиток агровиробничо–рекреаційного комплексу Запорізького рекреаційного
району відбувається в певних економічних, соціальних і природних умовах, які по
різному впливають на процеси комплексоутворення, можуть мати сприятливу, або
обмежувальну дію. Щоб встановити, які саме умови й фактори зумовлюють
вирішальний вплив на функціонування й розвиток АВРК, необхідно виявити
природно-ресурсний потенціал території, яка досліджується. Він представляє
собою „сукупність продуктивності природних ресурсів території, вираженої у їх
суспільній споживчій вартості” [114, С.11].
Значний внесок у розвиток вчення про природні ресурси, а також
природно-ресурсний потенціал території внесли В.О. Анучін [5], Л.О. Багрова,
І.В. Багров [8], Б.В. Буркинський та ін. [17], В.І. Вернадський [23], А.П.
Голиков та ін [27], Ю.Д. Дмітрієвський [33], М.І. Долішній [34], І.М. Дудник
[37], М.Г. Ігнатенко [49], Б.М. Ішмуратов [51], І.В. Комар [61], О.О. Мінц
[74], М.С. Міроненко, І.Т. Твердохлебов [76], М.С. Нудельман [86], М.М.
Паламарчук [90], І.М. Панов [98], В.М. Пащенко [102], М.Д. Пістун [104, 105,
106], В.П. Прадун, В.М. Трегобчук [108], В.С. Преображенський [8], В.П. Руденко
[50], Л.Г. Руденко [115, 117, 118], П.П.Руснак [120], О.Г. Топчієв [155], І.П.
Чалая [164], Г.І. Швебс [173] та ін.
Вивчення природно-ресурсного потенціалу території у змістовному
територіальному та часовому аспектах дає можливість виявити ступінь його впливу
на процеси комплексоутворення в регіоні, на розвиток галузевої, функціональної,
територіальної та організаційної структури АВРК, для забезпечення раціонального
природокористування в регіоні.
Зосереджуючись на вищеозначеному, можна розглядати природно-ресурсний
потенціал території як складну, функціонально-компонентну та територіально -
структуризовану систему. Одним з основних елементів останньої є
природно-рекреаційний потенціал території.
За О.І. Шаблієм та З.О. Шаблієм, рекреаційний потенціал – це “ система
природних і суспільних об’єктів, їх властивостей і відношень, які можуть
використовуватись для цілей оздоровлення чи відновлення (рекреації);
поповнення, розширення чи нагромадження (акумуляції) фізичних і духовних сил
людини у вільний від основного виду її діяльності час” [169, С.104].
У своїй роботі ми розглядаємо поняття агровиробничо-рекреаційного потенціалу
(АВРП), що являє собою сукупність агрокліматичних умов, природних,
рекреаційних, агровиробничих ресурсів, які обумовлюють потенціальні можливості
формування та функціонування різних видів агровиробничої та рекреаційної
діяльності на даній території (рис. 2.1).
АВРП складається з природно-рекреаційного та агроекономічного потенціалу (рис.
2.2).
Розглянемо послідовно головні природні фактори, які впливають на формування
АВРК Запорізького рекреаційного району.
Рельєф
Рельєф являється головним із природних факторів, який впливає на кліматичні
умови території, ґрунтові води, річки та розміщення рослинного й тваринного
світу.
Територія Запорізького рекреаційного району, в цілому, має рівнинний характер
і складається з трьох геоморфологічних одиниць: Приазовської і Придніпровської
височин і Запорізької внутрішньої рівнини, а також окраїн приморських
Приазовської і Причорноморської рівнин, розташованих у межах Причорноморської
западини.
Для розвитку рекреаційного господарства характер поверхні можна вважати
суперечливим. З одного боку, територія, яка знаходиться поблизу Азовського
моря, є привабливою для рекреантів своїми акумулятивними формами рельєфу:
Рис. 2.2 Структура агровиробничо-рекреаційного потенціалу (АВРП) Запорізького
рекреаційного району
гарними морськими пляжами, глибоко врізаними косами, які мають велику кількість
мілководних заток, добре нагріваємих сонцем (наприклад, Федотова коса з о.
Бірючим, Пересип, Обіточна та Бердянські коси); лиманами (Молочний, Утлюкський)
з лікувальними грязями, що сприяє створенню бальнеологічних та кліматичних
курортів.
З іншого боку, однобарвний рівнинний рельєф, відсутність пейзажного
різноманіття, специфіка форм рельєфу, пов’язана з акумулятивно-абразійною
діяльністю моря (наявність гравітаційних форм рельєфу: зсувів, обвалів, осипів,
еолових форм рельєфу: дюнних та кучугурних пісків), затримують розвиток
рекреаційної діяльності, знижують аттрактивність території та обумовлюють певні
технічні труднощі при спорудженні різних об’єктів та комунікацій господарського
призначення.
При порівнянні геоморфологічних одиниць даної території, вважаємо, що територія
західної частини Приазовської височини, яка являє собою рівнинний степ, є
сприятливою для розвитку сільськогосподарського виробництва. Але, водночас з
цим, на території Приазовської височини знаходяться такі природні підвищення,
як г. Бельмак-Могила (підноситься над рівнем моря на 327 м і є найвищою точкою
Запорізького рекреаційного району); Могила-Токмак Салтичия, Зелена, Корсак,
Куксунгур, Кам’яна, Могили Бесташ. Дані могили представляють собою рештки
кристалічних порід, які можуть служити об’єктом рекреаційного (екскурсій)
відпочинку, але не використовуватись в сільському господарстві. Північний схил
Приазовської височини виділяється наявністю річкових долин, чисельних балок та
ярів. Кристалічні породи створюють, у свою чергу, пороги та водоскиди у руслах
річок, а на схилах – химерні скелі, які надаю