РОЗДІЛ 2
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОРИСЛИВО-НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ
2.1. Теоретичні передумови розробки й аналізу криміналістичної характеристики
злочинів
2.1.1. Поняття криміналістичної характеристики злочинів і її значення для
методики розслідування.
Перш ніж розглянути криміналістичну характеристику корисливо-насильницьких
злочинів, необхідно зупинитися на передумовах виникнення, формуванні, а також
на значенні криміналістичної характеристики злочинів у цілому.
На необхідності вивчення окремих рис злочинів, діяльності по їх здійсненню,
наголошувалося давно. Так, ще Г.Гросс у своїй фундаментальній праці
"Керівництво для судових слідчих як система криміналістики" звертав увагу на
необхідність виділення загальної частини криміналістики, яка б називалася
"Теоретичне вчення про прояви злочинів" і була б присвячена опису деяких рис і
ознак окремих видів злочинів [118]. Р.А. Рейсс до "технічних методів слідчого
провадження" відносив не тільки застосування наукових методів дослідження для
розкриття злочинів, але і "вивчення характеру і форми діяльності злочинців"
[119, с.1].
У радянській криміналістиці 20-40 років також зверталася увага на вивчення
окремих сторін злочину. Так, І.М. Якімов, С.О. Голунський і Б.М.Шавер
відзначали значення даних про спосіб вчинення і приховування злочинів [120,
с.169; 121, с.25], В.І. Громов – даних про особистість можливого злочинця [122,
с.110], М.Є. Євгеньєв – даних про місце і час вчинення злочину [123, с.29-31].
У наступні роки в криміналістичній методиці розслідування вивчення проблеми
способу вчинення злочинів набуло подальшого розвитку, а їх опис і аналіз стали
традиційними у всіх окремих методиках розслідування. При цьому справедливо
вказувалося на те, що дані про спосіб вчинення злочину сприяють встановленню
багатьох обставин злочину й особистості злочинця. Однак, як показали подальші
дослідження, інші елементи злочину, що зв'язані між собою, відіграють також
значну роль у інформаційно-пізнавальній діяльності слідчого. Постало завдання
визначити коло криміналістично значимих елементів злочину, проаналізувати кожен
з них, виявити взаємозв'язки, що існують між ними, й охарактеризувати таку
сукупність елементів злочину в цілому.
Чим пояснюється необхідність криміналістичного вивчення злочину і злочинної
діяльності? Наукові розробки та аналіз слідчої практики показують, що мета
швидкого і повного розкриття різних категорій злочинів може бути досягнута не
тільки шляхом оптимізації процесу розслідування, але і шляхом поглибленого
дослідження діяльності по вчиненню злочинів. І цьому є відповідне пояснення.
Основним завданням розслідування є встановлення сутності минулої події, яка
містить в собі ознаки злочину і всіх її обставин. Інакше кажучи, злочин –
об'єкт пізнання слідчої діяльності, отже – і об'єкт наукових криміналістичних
досліджень. Як відзначається у філософській літературі, важливість виділення з
навколишньої дійсності об'єкта, що підлягає пізнанню, полягає в тім, що він
обумовлює, визначає зміст і методи діяльності суб'єкта [124, с.296; 16,
с.341-342; 163, с.438].
Таким чином, ефективні методи, прийоми і засоби ретроспективного пізнання
розслідуваної події, прогнозування і припинення злочинної діяльності, що
продовжується, можуть бути розроблені за умови правильного уявлення про
структуру такої діяльності, її криміналістично значимих елементів і зв'язків
між ними, про механізм слідоутворення як її відображення в навколишнім
середовищі (у матеріальній обстановці, а також у вигляді уявних образів,
зафіксованих у пам'яті окремих осіб).
Наприкінці 60-х років виникло поняття криміналістичної характеристики злочинів
[125, с.10], що потягнуло за собою дискусії і обговорення на наукових
конференціях і в літературі.
Проблема криміналістичної характеристики злочинів стала розглядатися в
теоретичних положеннях криміналістики, а також як самостійний елемент у
структурі методик розслідування окремих категорій злочинів.
Разом з тим вона і на сьогоднішній день не знайшла однозначного вирішення.
Більше того, мають місце дискусії стосовно її сутності, змісту, значення,
співвідношення з іншими поняттями і структурними елементами окремих методик, і
навіть про доцільність виділення такого поняття. У зв'язку з цим перед
подальшим розглядом криміналістичної характеристики корисливо-насильницьких
злочинів необхідно зупинитися на ряді принципових дискусійних положень
проблеми.
Погляди на сутність, місце і значення криміналістичної характеристики злочинів
у криміналістичній літературі висловлюються всілякі, а інколи й полярні: від
відведення їй ролі загальної криміналістичної теорії [126, с.34; 85, с.32-39;
127, с.20-21; 128, с.274-277] і віднесення її до теоретичних і методологічних
основ криміналістики – до повного заперечення необхідності і доцільності
виділення такої наукової категорії [129, с.72-73]. Найчастіше криміналістична
характеристика злочинів розглядається як структурний елемент методики
розслідування окремих категорій злочинів [130, с.180; 131, с.366; 91, с.344].
Можна відзначити і зміни авторських позицій у різних напрямках. Так, І.Ф.
Пантелєєв у підручнику криміналістики (М., 1988) розглядав криміналістичну
характеристику злочинів у розділі "Методика розслідування окремих видів
злочинів", а в підручнику, виданому в 1993 році – уже серед теоретичних
положень криміналістики [132; 133, с.25-38]. М.П. Яблоков у підручнику 1990
року розглядає криміналістичну характеристику злочинів в окремій главі, що
входить у розділ, присвячений криміналістичній методиці розслідування, а в
підручниках 1995 і 1999
- Киев+380960830922