РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконувалися в 1989-2001 роках на базі проблемної лабораторії імунології сільськогосподарських тварин кафедри гігієни сільськогосподарських тварин та основ ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету, у відділі імунних механізмів протипухлинної терапії Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Українському центрі радіаційної медицини НАН України, Інститутах внутрішніх хвороб тварин та ветеринарно-санітарної експертизи у складі Білоцерківського державного аграрного університету, а також у господарствах Київської, Вінницької, Кіровоградської та Черкаської областей. Загальна схема досліджень показана на рис. 2.1.
При проведенні досліджень як об'єкти були використані тест-організм війчаста інфузорія Tetrahymena pyrіformis, лабораторний штам WH14, (Інститут ветеринарно-санітарної експертизи), миші інбредних ліній та їхні гібриди першого покоління СВА, ВАІВ/с, нелінійні щурі-самці Вістар. Тварини були отримані із віварію Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України і Українського центру радіаційної медицини НАН України. Всього було використано 54 лабораторних тварини. У лабораторних та виробничих умовах були використані ембріони свиней, поросята-сисуни, тварини групи дорощування та відгодівельного віку, поросята, які вирощувались на репродукторних фермах, у навчально-дослідному господарстві Білоцерківського державного аграрного університету, КСП "Завадівське", СП "Промінь", агрофірмі " Покрова" Володарського району, КСП "Піщанське" Білоцерківського району, КСП "Озірнянське", КСП "Нива" Сквирського району, сільськогосподарському
кооперативі "Устимівський" Васильківського району, КСП "Перемога" Рокитнянського Васильківського району, КСП "Перемога" Рокитнянського району, АПГ ім. Бузницького Миронівського району, сільськогосподарському акціонерному товаристві "Ольшаниця" Рокитнянського району, радгоспі-комбінаті "Трубізький" Баришівського району, СП ім. Ілліча Богуславського району, КСП ім. 1-го Травня Рокитнянського району Київської області, КСП "Лан" Вільшанського району Кіровоградської області, КСП "Дружба" Чорнобаївського району Черкаської області; КСП "Україна" Вінницького району, КСП "Лознянське" Хмельницького району, фермерському господарстві Чернівецького району Вінницької області.
Об`єктом клінічних досліджень були здорові та хворі свині великої білої породи. Всього в науково-виробничих дослідах було використано: 65 поколінь Tetrahymena pyrіformis, мишей та щурів - 54 особини, ембріонів свиней - 161, поросят-сисунів - 3524, тварин групи дорощування - 3124, підсвинків відгодівельного віку - 1507 голів. Вивчення забійних якостей свиней, ветеринарно-санітарну експертизу продуктів забою проводили на Білоцерківських м`ясопереробних підприємствах ЗАТ "Аграрник" та ЗАТ "Поліс".
У першому досліді з метою з`ясування стану природної резистентності за умов впливу порушень утримання, годівлі, напування, дії технологій виробництва, різних рівнів радіоактивного забруднення і виявлення доцільності застосування коригуючих заходів було досліджено зразки води для напування тварин (12 зразків) і кормових культур. Вивчали їх якість та поживну цінність (64 зразки із 21 сільськогосподарського підприємства 4 областей України: Київської, Черкаської, Вінницької та Кіровоградської). Потім проводили дослідження проб крові плодів свиней, підсисних поросят, тварин групи дорощування та свиней відгодівельного віку (перша серія). Дослідження проводились у КСП "Завадівське", СП "Промінь" Володарського району, КСП "Озірнянське" Білоцерківського району, КСП "Нива" Сквирського району Київської області. Ці господарства за прийнятою картосхемою належать до умовно чистої території за радіоактивним забрудненням (до 1 Кі/км2). Експериментальні дослідження проводились у навчально-дослідному господарстві Білоцерківського ДАУ, КСП "Піщанське" Білоцерківського району, КСП "Перемога" Рокитнянського району, АПГ ім. Бузницького Миронівського району, КСП ім. 1-го Травня Рокитнянського району Київської області. За прийнятою картосхемою ці господарства за щільністю забруднення території віднесені до четвертої зони (1-5 Кі/км2).
Стан природної резистентності свиней вивчали і в господарствах радгоспу -комбінату "Трубізький" Баришівського району, ТОВ "Надія", ТОВ "Павлівське", ТОВ "Іванівське" Білоцерківського району Київської області, останні два віднесені до третьої зони радіаційної безпеки із щільністю забруднення території 5-15 Кі/км2. У кожному з наведених господарств за принципом "пар-аналогів" (порода, вік, маса тіла, фізіологічний стан) були відібрані дослідні групи: плоди, поросята-сисуни (3-5-денного віку), тварини групи дорощування (3-4 місяці) та свині відгодівельного віку (7 місяців), для яких були створені ідентичні умови годівлі, догляду і утримання. Проби крові брали від тварин в один і той же час для уникнення добових коливань їхніх фізіологічних параметрів.
Метою другого досліду була розробка технології отримання імуномодулюючого препарату "Ферамін", визначення впливу природних імуномодулюючих препаратів "Ферамін", "КАФІ", "Феролізин" на природну резистентність свиней різних вікових категорій та з`ясування дії препаратів на збереженість і продуктивні якості тварин. Тварин розділяли на групи по 6-35 голів у кожній за принципом "пар-аналогів" (за масою тіла, породою, віком, фізіологічним станом і статтю). Спостереження проводили впродовж 3-336 днів після введення препаратів у дозах 0,001-0,1 мл на 1 кг маси тіла тварини.
Метою третього досліду було розробити оптимальні експозиції для модифікації біологічно активних препаратів, вивчити вплив модифікованих препаратів на факт