РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводили в Любашівському, Біляївському, Татарбунарському районах, а також на птахофабриці "Свердловське " Комінтерновського району Одеської області протягом 1997 - 2003 р.р. згідно з схемою досліджень (рис.2.1).
Середні зразки ґрунту, води, кормів;
піддослідні групи курей-несучок кросу "Білорусь-9"
1 серія дослідів Оцінка рівня міграції, накопичення та біотрансформації ртуті в екосистемі та її розподіл в організмі курей - несучок
2 серія дослідів Розробка та гігієнічна оцінка технології виготовлення пектиновмісного препарату із відходів виробництва
3 серія дослідів Вплив пектиновмісного препарату на рівень елімінації ртуті, фізіологічний стан організму та якість продукції курей-несучок
4 серія дослідів Розробка метода прогнозування забруднення довкілля ртутними сполуками (математична модель)
Досліджувальні показники
Мікроклімат у приміщенняхПрогнозування забруднення сполуками ртуті навколишнього середовищаГематологічні та біохімічні показники в організмі курей-несучокКоефіцієнти накопичення і біотрансформації ртутіПродуктивність та якість м,яса, яйця(білок, жовток) курей-несучокЕкономічна ефективність проведених досліджень
Пропозиції виробництву
Рис. 2.1 Загальна схема досліджень
Санітарно-гігієнічну оцінку повітряного середовища у приміщеннях для птиці проводили за загально прийнятими методиками: температуру повітря і його вологість визначали психрометром ПВ-1А; бактеріальне забруднення повітря - в чашках Петрі з м'ясо-пептонним агаром на апараті Кротова; вміст аміаку у повітрі - газоаналізатором УГ-2; концентрацію вуглекислого газу - 0,005n розчином їдкого барію, освітленність - люксметром Ю-116. Загальну оцінку показників мікроклімата проводили за методикою М.В.Демчука та ін.(1996).
У першій серії проведених дослідів для обґрунтування вмісту сполук ртуті в компонентах біосфери відбір середніх проб ґрунту проводили з глибини 10-30 см орного шару методом конверта в кількості - 0,5-1 кг, висушували, подрібнювали в порцеляновій ступці і просівали через ґрунтові сита різного діаметра. Зберігали герметично закритими без додавання консерванту при температурі +16 - 18 °С.
Проби водопровідної води, що використовується для напування сільськогосподарської птиці, відбирали на птахофабриці згідно ГОСТ 24481-80 [41,48]. Зразки води для аналізу на вміст сполук ртуті відбирали у скляний посуд загальним об'ємом 1,5 л з кожного джерела водопостачання.
Якість води за вмістом ртуті після лабораторного дослідження порівнювали з вимогами ГОСТ 2874-82 [231,51].
Відбір зразків орного шару грунтів проводився у відповідності з вимогами до відбору проб грунтів при загальних і локальних забрудненнях, викладених в ГОСТ 17.4.4.02-84 [41,49].
Корми відбирали відповідно до гігієнічних рекомендацій за
ГОСТом 27262-87 [52]. Зберігали в поліетиленових пакетах без додавання консерванту в холодильнику при t = +2 - 4° С. Мінералізацію доставлених в лабораторію зразків концентрованих кормів, грубих та соковитих згідно методики викладеної в ГОСТ 26929-86 [50,128,206,231].
Мінералізацію таких зразків проводили методом сухого озолення. Кислотну екстракцію сполук ртуті із золи проводили азотною кислотою. Ртуть в підготовлених зразках визначали методом безполум'яної атомної абсорбції на приладі "Юлія-2".
В зазначених досліджувальних районах на протязі 1998-1999 років відбирали та обробляли в лабораторії зразки води, кормів та грунту, в яких визначали фоновий вміст сполук ртуті. Відбір середніх проб проводили згідно ДCТ 24481-80 і ДСТ-18963-73.
Матеріалом для подальших власних досліджень були органи та тканини від курей-несучок: кров, печінка, серце, легені, нирки, м'язова і кісткова тканина.
Слідуючий етап наукових досліджень був спрямований на пошук і розробку технології ефективних, доступних та дешевих профілактичних засобів, застосування яких дало б змогу знизити (вивести) надлишок токсичних хімічних елементів з організму птиці (серія 2).
Подальша серія наукових досліджень була проведена протягом 1999-2003 років. Дослід був проведений з метою вивчення фонового вмісту та кумуляції сполук ртуті у яйці, м'язах та внутрішніх органах дослідної птиці.
Вивчено хімічний склад сировини для виготовлення пектиновмісного препарату (виноградні вичавки), розроблена технологія виготовлення пектиновмісного препарату, вивчена фізична характеристика та склад препарату, а також ефективність дії цього сорбенту на організм курей-несучок, та на вміст ртуті в ньому (серія 3).
Четверта серія дослідів присвячена розробці математичної моделі (рівняння) з метою прогнозування забруднення довкілля ртутними сполуками.
Дослідній птиці в продуктивному віці почали згодовувати пектиновмісний препарат (табл. 2.1).
З цією метою в умовах птахофабрики "Свердловське" Комінтернівського району Одеської області були сформовані, за принципом груп-аналогів, 4 групи курей-несучок віком 4 місяці, живою масою 1540 г: одна контрольна та три дослідні по 150 голів в кожній. Птиці контрольної групи згодовували основний раціон, який складався за рецептом комбікорму. Птиці першої дослідної групи крім основного раціону згодовували пектиновмісний препарат в дозі 2 г на
Таблиця 2.1
Схема проведення дослідів
Групи
курейКількість голів у групіДосліджуваний факторКонтрольна150Основний раціон ( ОР )1 дослідна150ОР + 2 г пектиновмісного
препарату (ПВП ) на 1 гол. за добу2 дослідна 150ОР + 3 г ПВП на 1 гол. за добу3 дослідна 150ОР + 4 г ПВП на 1 гол. за добу
голову за добу, птиці другої дослідної групи 3 г на голову за добу, а птиці третьої групи 4 г на добу протягом 6 місяців разом з концентрованими кормами. Протягом досліду, за час застосування сорбенту у птиці всіх дослідних та контрольних груп відбирали зразки яєць та крові, на початку та в кінці досліда відбирал