РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих з стенозами стравоходу
Робота виконана на основі результатів проведеного обстеження, лікування та
спостереження за хворими дітьми з СС різного походження, які знаходились на
лікуванні та обстеженні з 1988 по 2003 роки в клініках кафедри дитячої хірургії
НМУ ім.О.О.Богомольця на базі відділення хірургії вад розвитку у дітей
Інституту ПАГ АМН України та на базі відділення торакоабдомінальної хірургії
Української спеціалізованої дитячої лікарні “Охматдит”.
2. 1.1. Клінічна характеристика дітей з опіком стравоходу хімічними речовинами
З приводу опікових уражень стравоходу хімічними речовинами в клініках на
лікуванні та обстеженні знаходилось 225 дітей віком від 6 місяців до 14 років
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Вікова характеристика хворих з ОСС хімічними речовинами
Характер речовини
Вік дітей, років
Всього
до 1
1-3
4-6
7-10
11-14
абс.
Лужні сполуки
64
14
89
39,5
Органічні сполуки
32
42
18,6
Неорганічні сполуки
17
20
8,8
KMnO4
48
48
21,3
Інші речовини
10
4,4
Невстановлені сполуки
16
7,0
Разом
абс.
179
22
10
225
2,7
79,6
9,8
3,5
4,4
Більшість дітей (82,3%) було віком від 1 до 3 років. Хлопчиків було більше ніж
дівчаток в 1,6 рази (137:88).
Серед хімічних речовин, що призвели до опіку стравоходу, переважали лужні
сполуки (39,5%). Серед них переважали препарати побутової хімії (засоби для
чистки плит, каналізації, унітазів, миючи засоби) у міських дітей, що повинно
стати застережливою ознакою в профілактиці опіків стравоходу. Причиною опіків
стравоходу серед дітей в сільських районах та населених пунктах із розвинутим
виробництвом частіше був прийом каустичної соди, лужної акумуляторної рідини,
перекису водню різної концентрації та ін.
Значна частка дітей (21,3%) поступала у зв’язку з прийомом кристалів KMnO4, що
при несвоєчасному наданні кваліфікованої допомоги призводило до значних
ушкоджень гортаноглотки та стравоходу.
Серед органічних речовин, що призводили до опіку стравоходу у 18,6% випадків,
переважали розчини оцтової кислоти різної концентрації. Зустрічались технічні
та побутові розчинники, органічні клеї.
Неорганічні сполуки, що приймали діти у 8,8% випадків, включали кислоти різної
концентрації (сірчана, азотна), рідину для кислотних акумуляторів, розчини
йоду.
До інших речовин, що викликали опік стравоходу у 7% випадків, віднесені
протаргол, камфорно-перцевий розчин, припікаючи розчини та кристали, лампадна
та парафінова олії, миючи засоби невідомого складу.
До групи дітей, у яких причину опіку стравоходу встановити не вдалося увійшло
7% загальної кількості пацієнтів.
Більшість дітей (68%) поступали до клініки одразу, або в перші дні після
прийому агресивної речовини, де проводилось первинне кваліфіковане обстеження
та надання допомоги. В термін після двох тижнів поступали діти, у яких ознаки
порушення прохідності їжі прогресували пропорційно строкам, що пройшли після
опіку до звертання в клініку (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Строки надходження дітей до клініки після отримання опікової травми стравоходу
хімічними речовинами
Характер речовини
Строки надходження
Всього
до 7 діб
8-14 діб
15-30 діб
1-2
міс
3-6
міс
більш6 міс
Лужні сполуки
47
15
12
89
Органічні сполуки
25
42
Неорганічні сполуки
13
20
KMnO4
41
48
Інші речовини
10
10
Невстановлені сполуки
16
Разом
абс.
144 (64%)
(4%)
15 (6,7%)
23 (10,2%)
12 (5,3%)
22 (9,8%)
225
Серед дітей, які поступили в перші 7 днів після опіку стравоходу рубцевий
стеноз в подальшому розвинувся у 9 (6,25%) з 144 дітей: у 5 з 47 після опіку
лужними сполуками, у 1 з 25 після опіку оцтовою есенцією, у 1 з 8 після опіку
невстановленими сполуками, у 1 з 41 стеноз гортаноглотки та стравоходу після
враження кристалами KMnO4. При опіку неорганічними сполуками виник 1 рубцевий
стеноз виходу з шлунку з 13 дітей.
З 9 дітей, що поступили на другому тижні після опіку, рубцевий СС розвинувся у
5 (55,5%): у 2 після опіку лугом, та по одній дитині після опіку неорганічною
кислотою, кристалами KMnO4 та невстановленою сполукою.
Усі 72 (32%) дитини, що поступили до клініки в термін більше 2 тижнів після
перенесеного опіку стравоходу, були з клінічними ознаками порушення прохідності
стравоходу.
Серед дітей, що знаходились в клініці, рубцевий СС був зареєстрований у 86
(38,6%) випадках: у 45 (51,5%) з 89 пацієнтів з опіком стравоходу лужними
сполуками, у 17 (40,5%) з 42 дітей після опіку органічними сполуками, у 7 (35%)
з 20 дітей після опіку неорганічними сполуками ( у 4 з них в комбінації з
порушенням виходу з шлунку), у 8 (16,6%) з 48 після опіку кристалами KMnO4, у 9
(56,25%) з 16 дітей після опіку невстановленими сполуками.
Таким чином, очевидно, що найбільш небезпечною речовиною, що призводить до СС є
лужні сполуки. Виходячи з аналізу строків поступлення дітей та характеру
пошкоджуючих речовин, очевидно, що наявність ознак порушення прохідності
стравоходу в термін більше 2 тижнів, свідчить про значне враження стравоходу і
потребує проведення інтенсивного лікування.
Серед 47 дітей, що поступили після опіку лужними розчинами в перші дні після
травми значна тяжкість стану відмічена тільки в 3 випадках: після опіку
каустичною содою, засобом для чистки каналізації “Крот” та рідиною для лужних
акумуляторів. Інші 44 дитини після обстеження та проведення курсу
патогенетичної терапії були виписані під амбулаторний нагляд через 1-2 тижні.
Одна дитина посту