Розділ 2,3), оцінки ефективних доз внутрішнього
опромінення населення Народницького та Поліського районів також були найвищі: з
урахуванням вкладу у ефективну дозу радіоізотопів йоду, ці дози складали
відповідно 5.1 та 4.5 мЗв.
Коефіцієнти самообмеження споживання у 1986 р.
Оцінки доз внутрішнього опромінення у 1986р. для НП районів
загальнодозиметричної паспортизації (і далі, для усіх НП України)
розраховувалися з урахуванням модифікації рівнів опромінення, як результат
самообмеження споживання місцевих продуктів населенням.
Таблиця 9.7
Середні ефективні дози зовнішнього та внутрішнього опромінення населення
районів загальнодозиметричної паспортизації у 1986 р.
Область, район
137Cs у грунті, кБк м-2
К-кість НП
К-кість жителів
Дози опромінення, мЗв
Зовнішнє
Внутрішнє
131І
137Cs
131І + 137Cs
Вiнницька
Гайсинський
17
63
44 900
0.47
0.70
0.32
1.0
Немирiвський
22
90
46 300
0.50
0.75
0.35
1.1
Томашпiльський
28
33
32 000
0.69
1.0
0.48
1.5
Тульчинський
43
51
45 000
1.5
2.2
1.0
3.2
Волинська
Камень-Каширськ.
27
63
59 560
0.79
1.2
0.54
1.7
Любешiвський
19
45
41 500
0.51
0.76
0.35
1.1
Маневицький
25
69
45 900
0.71
1.1
0.49
1.5
Житомирська
Ємiльчинський
41
119
40 070
1.3
0.99
0.46
1.5
Коростенський
112
112
54 900
3.6
0.93
0.43
1.4
Лугинський
179
47
21 360
4.8
1.2
0.57
1.8
Малинський
52
104
28 050
1.4
1.0
0.48
1.5
Народицький
395
79
20 680
12
3.5
1.6
5.1
Нов.-Волинський
15
108
52 610
0.34
0.39
0.18
0.57
Овруцький
147
152
67 380
3.8
1.6
0.75
2.4
Олевський
94
55
39 300
3.0
0.82
0.38
1.2
Київська
Бiлоцеркiвський
58
60
51 500
1.1
0.86
0.40
1.3
Богуславський
88
38
29 300
2.7
1.6
0.73
2.3
Бородянський
64
42
24 700
2.2
0.67
0.31
0.98
Вишгородський
69
56
47 400
1.6
0.58
0.27
0.84
Iванкiвський
66
72
20 904
1.9
0.60
0.28
0.89
Кагарлицький
60
50
29 280
1.8
1.3
0.59
1.9
Києво-Святошин.
21
48
89 170
0.56
0.18
0.08
0.26
Макарiвський
27
66
35 550
0.77
0.62
0.29
0.90
Миронiвский
37
45
33 280
1.0
0.86
0.40
1.3
Обухiвський
27
43
26 700
0.72
0.65
0.30
0.95
Полiський
279
40
9 490
10
3.1
1.4
4.5
Рокитнянський
106
20
25 550
3.5
2.0
0.91
2.9
Таращанський
91
34
30 520
2.7
1.8
0.82
2.6
Фастiвський
20
46
33 960
0.59
0.58
0.27
0.9
Рiвненська
Березнiвський
37
53
45 810
1.1
0.86
0.40
1.3
Володимирецький
61
66
53 500
1.8
1.2
0.56
1.8
Дубровицький
101
56
46 500
3.3
1.8
0.84
2.6
Зарiчненський
67
49
29 180
1.9
1.2
0.55
1.7
Рокитнiвський
79
38
42 290
2.3
1.4
0.63
2.0
Сарненський
53
62
56 970
1.6
1.1
0.52
1.7
Черкаська
Звенигородський
71
39
40 300
2.2
3.3
1.5
4.8
Канiвський
44
54
33 700
1.5
2.3
1.1
3.4
Катеринопiльський
71
22
18 300
1.8
2.6
1.2
3.8
Корсунь-Шевченк.
41
55
34 500
0.94
1.4
0.65
2.1
Тальнiвський
54
41
29 910
1.4
2.1
0.97
3.1
Чернiгiвська
Козелецький
19
108
53 190
0.57
0.37
0.17
0.54
Корюкiвський
17
79
21 400
0.37
0.44
0.20
0.64
Рiпкинський
39
115
30 100
1.1
0.75
0.35
1.1
Семенiвський
49
86
20 610
1.1
0.86
0.40
1.3
Чернiгiвський
31
125
68 800
0.62
0.85
0.39
1.2
Рисунок 9.5 Карти-схеми територіального розподілу середніх ефективних доз
зовнішнього та внутрішнього опромінення населення районів загальнодозиметричної
паспортизації Київської, Житомирської та Рівненської областей у 1986 р.
Коефіцієнти самообмеження у ЕДМ-комплексі оцінювалися у та . Ці оцінки
проводилися шляхом співставлення модельних значень тих чи інших дозових
характеристик з відповідними оцінками, виконаними з використанням результатів
прямих вимірювань (ЛВЛ або активності радіойоду у ЩЗ).
Оскільки кількість ЛВЛ-вимірювань у 1986 р. (і кількість охоплених цими
вимірюваннями районів) значно поступалися кількостям вимірювань активності ЩЗ
(і охоплених ними районів), для НП районів, де ЛВЛ вимірювання не проводилися
або їх кількість була недостатня (менша ніж 100 вимірювань), використовувався
районний масштабуючий фактор (Таблиця 7.9) або масштабуючий фактор для НП 3-ої
групи, які були оцінені з використанням аналізу результатів прямих вимірювань
активності радіойоду у ЩЗ у . Для районів Київської та Житомирської області, де
кількість ЛВЛ-вимірювань перевищувала 100, використовувався фактор
самообмеження, оцінений за результатами ЛВЛ-вимірювань у (Таблиця 4.4).
Середні ефективні дози зовнішнього та внутрішнього опромінення у 1986-2000 рр.
та їх співвідношення
Територіальний розподіл районів загальнодозиметричної паспортизації Київської,
Житомирської та Рівненської областей за інтервалами середніх доз зовнішнього та
внутрішнього опромінення у 1987-2000рр. (карти-схеми Рисунку 9.6) демонструють
розбіжність розподілів районів за дозами цих двох шляхів опромінення. Так, якщо
райони з найвищими дозами зовнішнього опромінення, що перевищують 10 мЗв,
знаходяться на півночі Київської (Поліський район) та Житомирської
(Народичський район) областей, то райони, де референтно-інструментальна доза
внутрішнього опромінення перевищує 10 мЗв, знаходяться на півночі Рівненської
області (Дубровицький, Зарічненський та Рокитнівський райони).
Рисунок 9.6 Карти-схеми територіального розподілу середніх ефективних доз
зовнішнього та внутрішнього опромінення населення районів загальнодозиметричної
паспортизації Київської, Житомирської та Рівненської областей у 1987-2000 рр.
У більшості районів Житомирсько