Розділ 2
Теоретико-методологічні основи проектування організації будівництва та
реконструкції залізниць
Досягнення найбільшої економічної ефективності проектування організації можливе
через комплексне проектування використання базових економічних ресурсів. З
позицій проектування організації виробничих систем можна розподіляти базові та
похідні ресурси. Базовими ресурсами в класичному розумінні можуть виступати
засоби впливу на об’єкт виробництва, предмети праці та безпосередньо праця.
Проте слід дещо глибше розглядати базові ресурси, зважуючи на те, що економічна
ефективність використання засобів праці проявляється в якісних і кількісних
характеристиках використання їх активної частини у часі; економічна
ефективність використання предметів праці зумовлена організаційним і фінансовим
аспектами; економічна ефективність використання фактору праці зумовлена
організаційними, часовими та фінансовими факторами. В умовах організації
будівництва і реконструкції залізниць фактор праці у чистому вигляді майже не
застосовується, замість цього використовується механізована праці, тобто – слід
розглядати використання засобів праці. Таким чином, проектування процесів
будівництва і реконструкції залізниць може розглядатися крізь проекцію вказаних
ресурсних категорій, а саме активна частина основних фондів, головною складовою
якої є машинний парк – (М); час (Т) як невідновлюваний економічний ресурс, що
одночасно є системою відліку всіх інших ресурсів, а з іншого – може бути
керованим ресурсом в межах окремої системи; обігові виробничі ресурси, що
характеризуються значним розмаїттям, проте, схожі в тому, що всі вони протягом
виробничого циклу трансформуються в грошову форму і відповідно відбиваються в
конкретних фінансових потоках (Ф), що підлягають проектуванню; організаційно
технологічні схеми (ОТС), що відбивають економічний бік проектування
використання і взаємодії вказаних ресурсів.
2.1. Концептуальні підходи до розробки проектних рішень
Сучасний етап розвитку господарських взаємин в Україні викликає істотне
зростання зацікавленості у застосуванні проектної системи організації
економічних взаємин. Передумовою цьому є стабілізація економічних процесів і
вихід економічної системи на параметри економічного зростання. Така
загальноекономічна динаміка привела до формування первісних вільних
інвестиційних ресурсів. З іншого боку, в економічній системі існує значне число
проблемних ділянок і напрямків проте, що вимагають інвестиційних вливань. Однак
практичний досвід свідчить, що вітчизняна економіка на сучасному етапі страждає
від нестачі ефективних управлінських механізмів, які б забезпечували реалізацію
потенціалу розвитку. У цьому плані особливе місце належить удосконаленню
системи проектної організації. Виникає задача узагальнення досвіду розвинених
країн у цій області і перекладу його на умови вітчизняної економіки.
Під час реалізації різних господарських процесів виникає необхідність
використання результатів функціонування різних елементів і категорій,
забезпечення їхньої оптимальної взаємодії з метою досягнення кінцевого
результату. Якість управління наявними фінансовими, часовими, виробничими,
трудовими й іншими ресурсами визначається рівнем організації системи управління
взаємодіями між ними. Завантаженість системи управління питаннями організації і
контролю процесів взаємодії веде до ситуації виникнення резервів і
недовикористання наявного потенціалу ресурсів.
Теорії проектування приділялася свого часу значна увага радянськими вченими. Із
середини 60-х років прикладні розробки з організації управління починають
свідомо і цілеспрямовано виділятися в особливий комплекс ? організаційне
проектування. Динамічність продуктивних сил вимагала пошуку нових резервів
управління, насамперед організаційних — дешевих і ефективних.
В. М. Ліберман визначав оргпроектування як «планомірну діяльність з
раціоналізації робіт співробітників управління з використанням засобів
оргтехніки й основ наукової організації управлінської праці» [165]. Зміст
оргпроектування полягає у розробці і регламентації організаційної і
функціональної структур апарата управління, у документаційному обслуговуванні
його працівників, включаючи питання розміщення працюючих і механізації їхньої
праці.
У 1973 р. Л. М. Качаліною [128] запропоновано технологію оргконструкторських
робіт. Оргпроектування визначалося нею як процес розробки і впровадження
проектів раціоналізації управлінської праці і вважалося складовою частиною
науки управління.
У роботі Л. С. Пузиревського [249] оргпроектування розглядається як самостійна
область комплексного наукового знання, як міст між теорією та її використанням.
На основі узагальнення практики проектування ним були запропоновані склад
комплексного оргпроекту, технологія й організація
організаційно-конструкторських робіт, показані можливості, що можуть
забезпечити комплексність і цілісність оргпроектування. Йому також належить
ідея про проектування самого оргпроектування і про створення на підприємствах
відповідних служб.
На сучасному етапі акценти в дослідженні питань організаційного проектування
перемістилися в область створення управлінських інформаційних технологій і
служать базисом для створення ефективних систем. Вплив розвитку ринкових
відносин і розвиток наукових зв'язків з іноземними школами привели до
запровадження систем інжинірингу і реінжинірингу [210].
Інжиніринг являє собою безліч методик, використовуваних для проектування
бізнесу, що відповідає заданим цілям компанії. Ці методики включають: покрокові
- Киев+380960830922