РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Дана робота є результатом комплексних соціально-гігієнічних досліджень Українського інституту громадського здоров'я. Основні результати досліджень відображені в публікаціях наукових видань і є основою при виборі програми та загальної методики проведення досліджень.
Розроблені програма, матеріали та методи наукового дослідження представлені на рис. 2.1.
Дослідження складалося із шести основних етапів, кожен із яких, у свою чергу, включав конкретні задачі другого порядку. Така багаторівнева структуризація задач дослідження забезпечувала його системність, оскільки результати, одержані на кожному попередньому етапі, логічно ставали основою не тільки для наступних етапів, а й для узагальнення одержаних результатів і наукового обґрунтування досягнення мети дослідження та надання медичної допомоги інфікованим і хворим на парентеральні хронічні вірусні гепатити.
Мета дослідження: забезпечення інфікованих та хворих на парентеральні вірусні гепатити доступною і якісною медичною допомогою на рівні області та шляхів профілактики розповсюдження парентеральних вірусних гепатитів серед населення.
Примітка: впровадження результатів дослідження проводилось після їх одержання та апробації на відповідних етапах виконання роботи.
Рис. 2.1. Програма, обсяги та методи досліджень
Перший етап дослідження передбачав вивчення досвіду економічно розвинутих країн, країн з різним рівнем розповсюдженості ХПВГ, у тому числі країн СНД та України з питань розповсюдженості, організації епідеміологічного нагляду за ХПВГ та організації медичної допомоги інфікованим і хворим на ХПВГ і профілактичної роботи.
Виконання поставленого завдання здійснювалося за допомогою структурно-логічного аналізу та історико-інформаційного методу.
Другий етап програми включав вибір напрямку дослідження, формування мети та завдань, обґрунтування його методів та обсягу.
Необхідність удосконалення системи епідеміологічного нагляду за розвитком ХПВГ та методів профілактики їх розповсюдження пов'язана зі швидким розвитком розповсюдження хвороби та обмеженою можливістю медичних технологій, які застосовуються в практичній діяльності при лікуванні хворих.
За основу, при обґрунтуванні проведення роботи з вивчення рівня інфікування населення, були взяті критерії системи нагляду за подібними (в плані шляхів передачі і перебігу) інфекційними хворобами: концентрації уваги на моніторингу груп населення, чия поведінка або соціально-функціональне значення обумовлює високий рівень ризику інфікування на ХПВГ, та на охоплення обстеженням широких верств населення.
Було визначено та обґрунтовано методи наукового дослідження, що повинні сприяти досягненню поставленої мети.
Статистичному методу дослідження підлягала статистична інформація в динаміці п?яти років (2000-2004 рр.) з різних рівнів надання медичної допомоги: 23 районних, 5 міських, 2 обласних лікарень, обласної служби крові, обласних наркологічного, шкірно-венерологічного диспансерів, обласного діагностичного центру, обласного центру профілактики СНІД, обласної МСЕК, районних, міських та обласної СЕС, обласного центру медичної статистики.
Враховуючи, що одні тільки статистичні дані не можуть забезпечити всебічною об'єктивною інформацією, за спеціально розробленими анкетами були проведені серед різних груп населення медико-соціологічні дослідження (Додатки А-1, А-6).
Анкети розроблялися у відповідності з вимогами до медико-соціологічних досліджень з забезпеченням конфіденційності інформації про респондентів і можливості при мінімальній кількості питань одержати максимум інформації.
Анкети прорецензовані і затверджені на засіданні Вченої ради Українського інституту громадського здоров'я МОЗ України.
Для проведення дослідження були розроблені відповідні програма та робочий план. Програма включала такі розділи:
1. Вивчення проблеми, об?єкта та предмета дослідження, його апробація та корекція;
2. Мета та завдання дослідження;
3. Генеральна сукупність та вибірка;
4. Розробка інструментарію (анкети) дослідження;
5. Збір інформації;
6. Обробка та аналіз одержаних даних;
7. Результати дослідження.
При розробці програми враховувались методичні принципи створення таких програм.
Основне завдання проведеного медико-соціологічного дослідження відповідало його цільовій установці: встановити за допомогою вивчення доступності і якості медичної допомоги та рівня задоволеності інфікованими і хворими на ХПВГ наданою їм медичною допомогою; якість їхнього життя, також отримати дані про рівень поінформованості різних груп населення і в першу чергу - медичних працівників, підлітків та молоді, щоб на основі комплексу одержаних даних відобразити рівень ризику для всього населення і створити функціонально-організаційну систему надання медичної допомоги інфікованим і хворим на ХПВГ.
Крім аналізу статистичної інформації та даних медико-соціологічного дослідження, було використано метод сероепідеміологічного моніторингу на основі дослідження зразків крові на наявність маркерів вірусних гепатитів В чи С. Суцільним методом досліджувались зразки крові всіх донорів та СІН.
За клінічними показаннями досліджувалися зразки крові пацієнтів стаціонарних відділень, у т.ч. нарко- і шкірвендиспансерів, вагітних, медичних працівників.
Вивчено та проведено аналіз у динаміці 2000-2004 рр. усіх актів розслідування (складених спеціалістами районних та міських СЕС області) випадків інфікування на ХВГ.
Генеральною сукупністю об'єкта дослідження, на яку більш-менш точно поширюються висновки дослідження, є доросле населення, що отримує медичну допомогу в ЗОЗ області.
Використовувалась безповоротна випадкова вибірка, тобто кожний респондент заповнював анкету тільки один раз.
Програма дослідження включала етап визначення генеральної сукупності і вибіркової сукупності, як мікромоделі першої.
Зв'язок об'єкта дослідження з одиницею спостереження виражається таким чином:
Обсяг вибіркової