РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови проведення вегетаційних та польових дослідів
Дослідження, результати яких визначили зміст даної роботи, проводилися у 1995-2006рр. Польові досліди закладали у ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу України на чорноземі опідзоленому середньосуглинистому на лесах агробіолабораторії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Вміст гумусу в ґрунті становив 3,05% (за Тюріним) [21], лужногідролізованого азоту 11,4 мг на 100 г ґрунту (за Корнфілдом), калію - 6,3-8,1 (за Чіріковим в модифікації ЦІНАО) [186], бору - 1,6 мг/кг (за Ринькісом), цинку - 0,3 і марганцю - 67 [186]. Кислотність ґрунту (рН) - 6,1-6,4, гідролітична- 1,4-1,9 мг-екв. на 100 г ґрунту [74].
Крім того, досліди проводили на темно-сірому опідзоленому середньосуглинистому ґрунті господарства с. Дернів (1995-2000 pp.) Кам'янко-Бузького району Львівської області. Вміст гумусу 2,4-2,6%, азоту - 6-9 мг/100 г ґрунту, фосфору- 11,1-13,8, калію- 10,1-12,3, рН сол. - 6,2-6,4. Такі агрохімічні показники ґрунту вважаються досить сприятливими для життєдіяльності бульбочкових бактерій.
Лісостеп займає біля 38% території у західних областях України, який розташований широкою смугою південніше зони Полісся. Зона Лісостепу охоплює Тернопільську, південні райони Рівненської і Волинської, більшу частину Львівської, північно-східну частину Івано-Франківської областей і східні райони Чернівецької. Крім того, окремою стрічкою Лісостеп поширюється в зону Полісся на півдні Волинської, Рівненської областей та охоплює північну частину Львівської області. Ґрунтово-кліматичні умови зони сприятливі для одержання високих і стабільних урожаїв зернобобових культур [93].
Упродовж вказаних років погодні умови в зоні вирощування досліджуваних рослин люпину були відносно теплими з помірною кількістю опадів і, в цілому, сприяли його нормальному росту та розвитку.
Для вегетації цієї культури оптимальними виявилися 1998 і 2001 рр., про що свідчать дані метеорологічних показників, наведені в таблиці 2.1. Так, квітень 1998 і 2001 рр. відзначався частими опадами, суми яких на 48,9 і 4,2% перевищували норму, а показники температури за цей місяць на 2,7 і 1,7?С були вищими від середньої, що сприяло інтенсивному проростанню насіння і появі через 6-7 діб дружніх сходів. Менш сприятливими у цей же період були погодні умови 1996 і 1997 рр. Так, температура повітря на 6,8 і 48,7%, а кількість опадів на 44,7 і 23,4% були нижчими від норми. У 2000 р. випала достатня кількість опадів (близько норми), однак середня температура повітря переважала норму на 4,0?С. Мала кількість опадів у 1999 р. (74,5% від норми) та високі температури повітря (середня температура на 32,4% переважала норму) призвели до того, що сходи появилися значно пізніше (через 14-15 діб) і були дещо ослабленими. Недостатня кількість опадів (в 1,9-4,1 рази менше середньомісячної норми) у наступні три місяці вегетації та високі температури (на 3,0-3,3?С вище середньомісячної норми) також сповільнювали ріст і розвиток люпину.
У фазах цвітіння та формування бобів температурні показники досліджуваного періоду наближалися до оптимальних і в подальшому сприяли нормальному розвитку люпину.
У серпні 1999 р. випадали часті опади (у 2,9 разів більше норми), що продовжило вегетаційний період рослин і збирання врожаю люпину білого здійснювали у першій декаді жовтня.
Таким чином, погодні умови, в основному, сприяли росту люпину і розвитку бобово-ризобіальних систем.
Таблиця 2.1
Показники середньомісячних температур повітря (?С) та опадів (мм)
протягом 1994-2003 рр. за даними Тернопільської метеостанції
РікМісяцьIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXIIСередня річна температура повітря19940,4-3,33,19,513,215,419,918,216,36,81,7-1,98,31995-3,81,52,37,112,317,319,518,212,68,9-2,0-6,27,31996-9,0-8,3-9,66,917,117,316,817,510,07,94,9-5,35,91997-6,4-0,31,63,814,516,917,517,511,85,52,5-3,26,81998-1,31,60,210,113,117,917,916,912,87,1-2,9-6,07,31999-2,2-2,21,99,812,119,520,417,014,38,60,5-1,88,22000-4,50,51,811,414,716,916,818,611,39,35,80,98,62001-2,1-3,02,09,113,915,120,518,812,29,81,1-7,27,62002-9,0-8,3-9,66,917,117,316,817,510,07,94,9-5,35,92003-6,4-0,31,63,814,516,917,517,511,85,52,5-3,26,8Норма-5,8-4,20,07,413,316,217,416,812,97,41,8-2,96,7 опади1994312451585290269549374556574199514495162748030112995462765219962823182660583956882827454961997092015365553163653840306558919982418457031181149527754491671619992060133517432518360224551574200042256544614116811280222305392001312688494615012960143183721798200228231826605839568828274549620030920153655531636538403065589Норма343432476982926352333639612
2.2. Матеріали дослідження
Предметом дослідження слугували сорти люпину білого (Lupinus albus L.) (рис. 2.1) Олежка, Синій парус, Піщовий і алкалоїдна форма та люпину жовтого
Рис. 2.1. Загальний вигляд рослин Lupinus albus L. (верхній ряд),
Lupinus luteus L. (нижній ряд).
(Lupinus luteus L.) Мотив-369, Промінь, Обрій, Бурштин, Борсельфа і бульбочкові бактерії люпину Bradyrhizobium sp. (Lupinus) штамів 1а, 2а, 3а, 4а, 5а, Саф. 1, Саф. 2, Саф. 3, 367а, 1610, 1614, 1630, 1631, 1632, 64.
У сучасній системі квіткових рослин рід Люпин (Lupinus) відноситься до триби Дрокові (Genistaea), родини Бобові (Fabaceae), підродини Бобові (Faboideae), підкласу Розиди (Rosidae), порядку Боб