РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ СПОСОБІВ ДІЯЛЬНОСТІ
СТУДЕНТІВ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
У цьому розділі розглянуто психолого-педагогічні аспекти розвитку експериментальних умінь в системі підготовки майбутнього вчителя фізики. Це зумовлено орієнтацією вищої школи на підвищення якості та поглиблення професійної підготовки фахівців, що потребує пошуку нових методів і способів діяльності та впровадження їх в організацію навчального процесу. У контексті цієї проблеми розглянуто історико-філософські аспекти виникнення та розвитку теорії особистісно орієнтованого навчання, діяльнісні характеристики навчально-пізнавального процесу, модель формування фахових якостей майбутнього вчителя фізики крізь призму особистісно орієнтованих технологій навчання, ціннісні орієнтири фахової підготовки сучасного вчителя фізики.
Розроблена нами технологія формування експериментальних способів діяльності передбачає необхідність поєднання раціонально-логічних та емоційно-ціннісних начал в підготовці майбутнього педагога. Для управління результативною експериментальною діяльністю майбутніх учителів фізики окреслені визначальні характеристики освітнього середовища. У розділі використано методи абстрагування, індукції, дедукції, аналогії, узагальнення, конкретизації, системного та категоріального аналізу.
2.1. Історико-філософська еволюція теорії особистісно орієнтованого навчання фізики
Основна мета реформування освітньої галузі - створення максимально сприятливих умов для навчання, виховання й розвитку людини, шляхом врахування її інтересів і здібностей. Тому на сучасному етапі розвитку освіти основна увага приділяється її якісному поліпшенню та гуманізації, що передбачає утвердження людини як найвищої соціальної цінності, найповніше розкриття її талантів, створення максимально сприятливих умов для розвитку особистості [150; 192]. В таких умовах навчання повинно не наздоганяти, а випереджати педагогічну ситуацію, прогнозуючи її відповідно до соціального стану суспільства. Докорінні зміни, які проходять в усіх сферах суспільного життя, ставлять перед системою освіти якісно нові вимоги з підготовки висококваліфікованих фахівців, формування активної життєвої позиції особистості, впровадження в навчальний процес нових педагогічних технологій, які розвивають самосвідомість особистості, сприяють її самореалізації та самоактуалізації.
Дослідження психологів і педагогів показують, що майбутні вчителі фізики значною мірою відрізняються один від одного як фізичними та психічними якостями, так і особистісними ознаками (особливостями перебігу пізнавальних процесів, пам'яттю, характером, волею, здібностями, мотивацією) [72; 207; 218; 337; 347]. Основним завданням навчальної діяльності є становлення особистості в сучасному суспільстві. Поза навчанням не може бути повноцінного розвитку особистості. Навчання стимулює, веде за собою розвиток і водночас спирається на нього. Це вимагає переходу від типових педагогічних технологій навчання до особистісно орієнтованих [75; 273; 347; 427; 434].
Цю проблему досліджували відомі психологи: К.О.Абульханова-Славська [1], О.Г.Асмолов [17], Г.О.Балл [65], І.Д.Бех [72], Л.І.Божович [81], В.В.Давидов [147], В.О.Моляко [281], А.В.Петровський [316], В.В.Рибалка [337], В.О.Татенко [383], Т.М.Титаренко [388], І.С.Якиманська [434]. Філософсько-педагогічне обґрунтування особистісно орієнтованої технології навчання здійснили відомі науковці: Д.А.Белухін [69], О.В.Бондаревська [84], 3.C.Брейтигам. [86], Б.С.Гершунский [125], С.У.Гончаренко [133], І.А.Зязюн [171], О.В.Киричук [195], В.Г.Кремень [112], С.І.Подмазін [323], О.Я.Савченко [347], В.В.Сєріков [365]. Методичні аспекти реалізації на практиці особистісно орієнтованого підходу до конкретних видів навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів фізики описано в працях досвідчених методистів: П.С.Атаманчука [19], Л.Ю.Благодаренко [79], А.В.Касперського [359], В.П. Купцової [218], В.Ф.Савченка [345], О.Я.Савченко [347], В.П.Сергієнка [361], М.І.Шута [77].
Сьогодні існує значна кількість теоретичних концепцій такого навчання. Проте наукова думка ще не дає однозначної й аргументованої відповіді на питання про сутність психолого-педагогічних умов, що забезпечують процес розроблення і впровадження особистісно орієнтованих технологій у систему вищої педагогічної освіти. Тому що система освіти у вищих педагогічних навчальних закладах базується переважно на підходах, в яких більш значущими виступають дії викладача, який навчає, виховує і спрямовує діяльність студента на обрану професію вчителя фізики. А фізика на сьогодні є основою техніки і технології виробництва і визначає основні напрямки науково-технічного прогресу.
Необхідно зазначити, що теорія особистісно орієнтованого навчання має давню історію і вона виникла не спонтанно, а базується на ідеях гуманістичної педагогіки, вільного виховання, педагогіці співробітництва, розвивального навчання, педагогіці особистості та ін.
Зокрема, "вальдорфська педагогіка" є одним із різновидів втілення ідей "гуманістичної педагогіки". Вона може бути охарактеризована як система самопізнання і саморозвитку індивідуальності у партнерстві з учителем, двоєдиності чуттєвого і надчуттєвого досвіду духу, душі і тіла. "Вальдорфську педагогіку", в основу якої покладено антропософію, заснував на початку XX століття Рудольф Штайнер. Він вважав духовну й моральну підготовку молоді до життя основною метою виховання. "Вальдорфська педагогіка" - це "сукупність методів і прийомів виховання і навчання, яка ґрунтується на антропософській інтерпретації розвитку людини як цілісної взаємодії тілесних, душевних і духовних чинників" [134]. А "в концептуальній основі та практичній діяльності Штайнер-школи органічно поєднують принципи гуманізації та гуманітаризації освіти з принципом соціальної спрямованості виховання" [185].
Елена Кей та Марія Монтесорі є фундато