РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВИМИ ПЛАТЕЖАМИ МАЛОГО ПІДПРИЄМТСТВА
2.1. Аналіз методик вибору раціональної системи оподаткування малого
підприємства, заснованих на абсолютних показниках
В сучасних умовах основою сталого функціонування малого підприємства та
важливим фактором підвищення ефективності його господарської діяльності є вибір
такої системи оподаткування, яка дозволяє мінімізувати або нівелювати вплив
факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, обрати раціональний підхід до
обліку податкових витрат та стабілізації фінансового стану підприємства.
Одним із засобів досягнення цих завдань є вибір доцільної системи оподаткування
малого підприємства при наявності чітких цільових критеріїв оцінки
функціонування підприємства.
Заслуговує на увагу точка зору Ю. Іванова [86, с.14], згідно з якою в кожному
конкретному випадку критерії оптимальності варіанту господарської діяльності та
обмеження, в межах яких знаходиться оптимальний варіант, визначається самим
платником податків.
Дослідження літератури [29, 82, 96, 146, 193, 212, 220] виявило існування
різноманітних методик вибору раціональної системи оподаткування на мікрорівні,
які ґрунтуються на абсолютних показниках.
Запропонована Ю. Івановим [82, с. 283-312] методика розрахунку доцільності
застосування альтернативної системи оподаткування юридичними особами,
проводиться в шість етапів. Критерієм доцільності переходу юридичної особи на
єдиний податок є зниження податкових платежів внаслідок зміни системи
оподаткування [82, с.283].
На першому етапі проводиться загальна оцінка переваг та недоліків
альтернативної системи оподаткування в порівнянні зі звичайною системою.
На другому етапі здійснюється перевірка можливості переходу на сплату єдиного
податку. Для цього проводиться аналіз відповідності суб‘єкта підприємницької
діяльності критеріям суб’єкта малого підприємництва відповідно до Закону
України „Про державну підтримку малого підприємництва” [18]. Якщо суб‘єкт
підприємництва відповідає вимогам Закону [18], проводиться перевірка
відповідності вимогам до платників єдиного податку, вказаним в [20].
Метою третього етапу є розрахунок прогнозних рівнів податкових баз за тими
податками і зборами, які не сплачуються після переходу на альтернативну систему
оподаткування, а також бази оподаткування єдиним податком.
На четвертому етапі на підставі очікуваних показників діяльності підприємства у
плановому періоді (додаток Ж табл. Ж.1) провадять розрахунки порівняльної
економічної ефективності переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності. При цьому не приймаються до уваги ті податки та збори, які сплачують
незалежно від факту переходу на спрощену систему, оскільки їх сплата не впливає
на економічний ефект від переходу [82, с.300].
Загальний прямий економічний ефект від зміни системи оподаткування (Е) Ю.
Іванов розраховує за формулою:
Е = DПS + Епд, (2.1)
де DПS – сума сукупної зміни податкових зобов’язань платника при переході на
альтернативну систему оподаткування, грн.;
Епд – додатковий прямий ефект (або додаткові прямі втрати, які враховуються зі
знаком „–„) при переході зі звичайної на альтернативну систему оподаткування,
грн.
Податкові платежі, платником яких суб’єкт малого підприємництва – юридична
особа не є, при переході на єдиний податок за ставкою 6% (DПє6%) обчислюється
за формулою:
(2.2)
де Є6% – сума податкових зобов’язань з єдиного податку за ставкою 6%, грн.
Пп – сума податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, грн.;
Пз – сума податкових зобов’язань з податку (плати) за землю, грн.;
Зпр – сума податкових зобов’язань зі збору за спеціальне використання
природних ресурсів, грн.;
Зпенс – сума пенсійного внеску, що нараховується на виплати з оплати праці,
грн.;
Зс.пр. – сума внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в
зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, що нараховується на виплати з
оплати праці, грн.;
Зс.б. – сума внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття, що нараховується на виплати з оплати праці, грн.;
Пк – сума податкових зобов’язань з комунального податку, грн.;
Зр.о.т. – сума збору за розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, грн.;
Пт – вартість торгових патентів (враховується лише в частині, що перевищує
суму податку на прибуток підприємств, оскільки відповідно до Закону України від
28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” [6] вона
вираховується із суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету),
грн.
Якщо предметом оцінки є перехід на спрощену систему оподаткування, обліку й
звітності за ставкою 10 %, формула (2.1) прийме вигляд: [82, с.302]:
(2.3)
де Є10% – сума податкових зобов’язань з єдиного податку за ставкою 10%, грн.;
ПДВ – сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті у плановому
періоді, грн.
Далі автор [82, с.303], робить висновок: „у випадку, коли DПє > 0, перехід на
єдиний податок обумовлює зменшення податкових платежів і є економічно
доцільним”.
На п‘ятому етапі Ю. Іванов пропонує провести аналіз додаткових факторів, не
включених раніше в розрахунок, а саме:
1) можливе зниження сум штрафних санкцій внаслідок скорочення переліку
сплачуваних податків та зборів;
2) зменшення втрат часу на перевірки, що проводяться контролюючими органами,
внаслідок скорочення переліку сплачуваних податків і зборів та спрощення
податкового обліку.
Останній, шостий етап оцінки, власне, і включає до себе остаточне прийняття
рішення про доцільність чи недоцільність переходу на одну із альтернативних
систем оподаткування [82, с.312].
Ця методика в
- Киев+380960830922