Формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств

РОЗДІЛ 2
СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Професійно-кадрові тенденції у використанні трудових ресурсів
сільськогосподарських підприємств
Трудові ресурси сільськогосподарського виробництва є багаточисельними. Ця
обставина, з одного боку є умовою його розвитку, а з іншого спричиняє складні
проблеми, пов'язані з використанням та результативністю праці, зайнятістю,
соціальним захистом тощо. Протягом десятиріч відбувався відтік трудових
ресурсів з сільської місцевості, який частково компенсувався зростанням
продуктивності праці. Останніми роками питома вага міграційного сільського
населення стабілізувалася внаслідок збільшення безробіття та зниження рівня
життя міського населення.
У 2005 р. в Житомирській області проживало 1330,1 тис. осіб, у тому числі 574,9
тис. чол., або 43,2% сільського населення. Територія області займає 5%
території України. Соціально-економічний розвиток області має
аграрно-промислове спрямування. Частка промислової продукції області за останні
5 років набула тенденції стійкого зменшення і у 2005 р. склала лише 1,1% в
структурі валової продукції промисловості в розрізі регіонів України. Частка
продукції сільського господарства цього регіону в Україні у 3 рази більше, ніж
частка промислової продукції, і коливається у межах від 3,4 до 4,1% [125].
Отже, стан аграрного сектора Житомирської області є визначальним фактором
економічного зростання області.
Аналіз динаміки змін трудових ресурсів по галузях економіки досліджуваної
області за 1997-2006 рр. свідчить про скорочення чисельності працюючих на
17,6%. Найвищі темпи зменшення трудових ресурсів спостерігались у сільській
місцевості – 42,6%. На початок 2006 р. їх чисельність становила 139,0 тис.
осіб. Кількість працівників сільськогосподарських підприємств скоротилась у 3,1
раза, або на 95,9 тис. чол. зайнятих у сільській місцевості на початок 2006 р.
і досягла 43,9 тис. осіб. Це становить 31,5% від загальної чисельності
працюючих (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Динаміка чисельності трудових ресурсів у сільській місцевості
Житомирської області
Джерело: побудовано автором за даними Головного управління статистики у
Житомирський області
Водночас ці зміни відбулися повільніше, порівняно з попереднім періодом. За
період 1996 до 2001 рр. їх чисельність знизилась на 68,0 тис. осіб, або на
28,1%. В розрізі районів області встановлено, що найбільша кількість працюючих
проживала у Житомирському районі – 11,83%, Овруцькому – 8,92% та
Нов.-Волинському – 7,2%. Найменша кількість селян мешкала у Народницькому –
1,3% та Коростишівському – 3,1% районах (додаток А).
Великий вплив на формування зайнятості селян здійснила аварія на Чорнобильській
АЕС. Вона призвела до радіаційного забруднення сільськогосподарських угідь,
погіршила стан навколишнього середовища та умови проживання людей, загострила
проблему прикладання праці як на забруднених територіях так і в місцях
переселення людей. В Житомирський області у радіоактивно забруднених зон
віднесено такі райони: Новоград-Волинський, Володарськ-Волинський,
Ємільчинський, Коростенський, Малинський, Лугинський, Народицький, Овруцький та
Олевський. На початок 2006 р. в досліджуваному регіоні було розташовано 637
населених пунктів у яких проживало 35104 осіб, або 39,59% сільського
населення.
На сучасному етапі розвитку в Україні немає жодного регіону, де б не
спостерігалося зменшення кількості населення. Із досліджуваних регіонів Полісся
найкраща демографічна ситуація спостерігається у Рівненський області. На 1
січня 200 р. навантаження людей, старших працездатного віку, на 1000 осіб
працездатного віку складає 342 чол., що є меншьшим, ніж навантаження дітей та
підлітків на цю категорію осіб – 365 чоловік.У Волинський області ситуація
протилежна, навантаження категорії осіб, молодших працездатного віку – 352
чол., що менше від осіб похилого віку – 362 особи.
Водночас у Житомирський області демографічна ситуація протилежна. Тут у 2005 р.
кофіцієнт природного скорочення склав – 9,0, що більше від рівня цього
показника у 1.2 раза. Основною причиною цього є міграція та переселення
населення внаслідок Аварії на Чорнобильськиі АЕС. На 1 січня в Житомирський
області демографічне навантаження людьми похилого віку на 1000 осіб
працездатного віку становило 441 чол., а дітьми і підлітками – 318 чол. (табл.
2.1).
Отже, у Житомирський та Чернігівській областей суспільсьтво працює переважно на
людей похилого віку, інвалідів, що звужує природну основу трансформації
економіки, оскільки реформування найкраще сприймається молодим поколінням, яке
оперативно може оволодіти новими знаннями, принципами та соціально-економічними
законами ринкової економіки [107]. В складі всіх трудових ресурсів області у
2005 р. питома вага сільського населення займала 43,2%, решта 56,8% – міське. У
2001 р. співвідношення було 44,2 та 55,8 відповідно відсотків.
Таблиця 2.1
Основні демографічні показники в розрізі областей та України
Показник
Житомирська
Волинська
Рівненська
Чернігівська
Україна
2003 р.
2004р.
2005 р.
Кількість наявного населення (на кінець року), тис. чол.
1359,8
1345,3
1330,1
1040,4
1156,5
1168,4
46929,5
Коефіцієнт природного скорочення (-) кількості населення (на 1000 наявного
населення)
-8,5
-8,5
-9,0
-3,2
-1,7
-14,1
-7,6
Коефіцієнт народжуваності (на 1000 наявного населення)
9,2
9,8
9,6
12,2
12,5
7,5
9,0
Коефіцієнт смертності (на 1000 наявного населення)
17,7
18,3
18,6
15,4
14,2
21,6
16,6
Коефіцієнт дитячої смертності (на 1000 наявного насел