РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Грунтово-кліматичні умови в роки досліджень
Польові досліди проводили на протязі 1995-2000 років в польовій сівозміні на Дніпропетровській дослідній станції ІОБ УААН ( в 1995-1996 рр.) і в навчально-дослідному господарстві "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету (в 1997-2000 рр.). Господарства розташовані на лівому березі Самарського заливу. В геоморфологічному відношенні територія господарств належить до Придніпровської височини. В рельєфі виділяються схили вододільних плато та балок.
За даними кафедри землеробства ДДАУ і зональної агрохімічної лабораторії, грунт дослідних ділянок - чорнозем звичайний слабозмитий малогумусний. Потужність гумусового профілю 92-105см, гумусового горизонту -65-70 см. Механічний склад чорнозему - середньо суглинковий (фізичної глини 39,6-41,2% ). Вміст гумусу в шарі 0-30 см складає 3,2%, який з глибиною поступово зменшується. Вміст поглинутих основ Са і Мg становить 18,0-4,0 мг-екв на 100 г. грунту. Реакція грунтового розчину близька до нейтральної ( рН ? 6,8 ).
За роки досліджень вміст азоту після 7 днів компостування ( за Кравковим ) в 100 г. сухого грунту змінюється в межах 1,4-3,8 , фосфору ( за Чіріковим ) - 11,9-15,5, обмінного калію - 10,0-114,4 мг. Глибина залягання грунтових вод більше 10 метрів.
Зазначені грунти характеризуються сприйнятливими фізичними властивостями: пухким складом гумусового шару, високою вологоємкістю і задовільною водопроникненістю. Завдяки добрій структурі, щільність чорноземів у гумусових горизонтах не висока. Добра структурність визначає їх високу пористістість (біля 50-60%). Для чорноземів характерним є сприятливе сполучення капілярної та некапілярної пористості ?39-41?.
Клімат північного Степу помірно-континентальний з нестійким і недостатнім зволоженням. Він характеризується сухим і жарким літом. Влітку трапляються суховії. Характерна особливість зими - відлиги, з підвищенням температури в кінці її до +10о...+13оС. У квітні - травні інколи спостерігається повернення холодів з від'ємними температурами. Середньорічна температура повітря в північному Степу складає 8-90 С. Максимальна спостерігалась в липні-серпні, і досягала +380 С, а мінімальна в січні -380 С. Середня багаторічна сума опадів за рік складає 400-500 мм, в тому числі за теплий період 260-290 мм. Літні опади носять переважно зливовий характер, внаслідок чого ефективність їх використання рослинами незначна. Сніговий покрив нестійкий. Тривалість його сягає до 80 днів. У зв'язку з невеликою товщиною снігового покриву в холодні зими грунт промерзає на глибину понад одного метра. Середня глибина промерзання його в зимовий період становить - 0,5 м. В холодний період року переважають вітри східного і північно-східного напрямків, а на весні -східного. Середня багаторічна швидкість вітру біля 5 м/с, а максимальна -24 м/с. Тривалість періоду з температурою понад 100С становить 155-180 днів, а сума активних температур за цей період - 2900-31000С.
Середня за рік величина випаровування з водної поверхні за теплий період становить 923 мм, максимальна -1368 мм, а мінімальна -603 мм. Величина ГТК за Г.Т.Селяніновим -1,0-0,9, коефіцієнт зволоження за М.М.Івановим - 0,53 за рік, а за теплий період -0,37-0,41. Абсолютна вологість повітря коливається від 4 до 5 мб в липні. В північному Степу, в середньому за рік, спостерігається 55-60 посушливих днів з відносною вологістю повітря 30% і нижче.
Основні метеорологічні показники, які характеризують кліматичні умови за роки досліджень, приводяться за даними Дніпропетровської метеостанції, які наведено в додатку А. Так, 1995 рік характеризується відносно теплою та малосніжною зимою. Температура в січні та лютому була значно вища за середню багаторічну на 1,3 та 5,7 0С. Часто опади випадали у вигляді дощу та мокрого снігу і становили 49 мм у січні і 54 мм у лютому.
В березні на початку було тепло в порівнянні з середньою багаторічною температурою, але в другій декаді відбулось її зниження та випав сніг. Квітень і травень характеризувались на рівні середньо багаторічних даних. У березні та квітні випала значна кількість опадів яка в сумі перевищила середньо багаторічну на 71 мм. В травні опадів випало менше на 18 мм, за середню багаторічну. Завдяки добрим гідротермічним умовам які склались протягом весни були отримані добрі сходи баштанних культур. Літо було дещо засушливим за винятком серпня. Такі умови сприяли доброму росту і розвитку баштанних культур та отримані високого врожаю.
В 1996 році зима була досить суровою і сніжною. Температура в січні та лютому знижувалась на 3,3 і 1,70С відповідно в порівнянні з середніми багаторічними даними. Опади були у вигляді снігу та значно перевищили середню багаторічну. Календарна весна спочатку була холодна (особливо у березні), але наприкінці квітня відбулось значне підвищення температури, що сприяло одержанню добрих сходів та розвитку рослин дині. Перші два місяці літа характеризувались як посушливі, серпень хоча і був теплим але дощовим з частими зливами. Такі умови також сприяли доброму розвитку рослин дині та отриманню доброго врожаю.
В 1997 році січень був досить холодним з невеликою кількістю опадів. Лютий за температурними умовами був на рівні середньо багаторічних, а за кількістю опадів перевищував її на 21 мм.
Календарна весна за температурними умовами в березні була на рівні середньо багаторічної. В квітні відбулось значне зниження температури, а в травні значне підвищення її. Опадів випало в березні - квітні значно більше середньо багаторічної, що сприяло накопиченню достатньої вологи перед сівбою. Добрі гідротермічні умови сприяли одержанню дружніх сходів та доброму розвитку рослин дині. Літо було на початку сприятливим (перша декада червня) для розвитку рослин, але пізніше випала велика кількість опадів та знизилась температура повітря, це призвело до ураження рослин дині бактеріозом, зниженню врожаю та погіршен