Ви є тут

Основні шкідники троянди і гвоздики та захист від них у центральному грунті В Центральному Лісостепу України

Автор: 
Пащенко Ганна Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U000848
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Місце і методика проведення дослідження
2.1. Місце проведення
Дослідження проведені у державній квітникарській агрофірмі “Квіти України”, яка
знаходиться на околиці міста Києва.
Для вирощування троянди і гвоздики агрофірма використовує теплиці блочного
типу, площею 4 000 м2. Для вентиляції в приміщеннях існують бокові і верхні
кватирки. Теплиці розміщені із заходу на схід. Для захисту від зайвої дії
сонячних променів теплиці мають механізм для забілювання скла. Система обігріву
теплиць (труби водяного обігріву) забезпечує заданий температурний режим
повітря і грунту в осінній, зимовий і весняний періоди.
Глибина шару грунту для вирощування троянди та гвоздики досягає 100 см. Грунт
легко суглинистий. Для покращення водно-фізичних властивостей грунту в нього
додають торф (30–60 % від об’єму грунту) та січку соломи. В якості розпушуючого
матеріалу використовують дерев’яну тирсу до 30% об’єму субстрату. Вологість
грунту дотримується 60–90%. Склад грунту повинен бути слідуючим: дерновий грунт
– три частини, перепрілий гній – дві частини, пісок – одна частина. Щільність
готового грунту – до 1,2 кг на 1 дм3, кислотність – рН 5,5–6,5. Склад поживних
речовин, мг на 100 г грунту: азоту – 15,2–27,1, фосфору – 128–225, калію –
63–180; мікроелементів: марганцю – 150–200, міді – 10–40, бору – 0,3–2.
Перед посадкою теплиці дезінфікують. Розчин формаліну наносять тепличним
обприскувачем ОП – 10 в агрегаті з трактором Т–25. Норма витрати – 1 л/м2.
Препарат вносять за 4–5 тижнів до посадки троянди.
Грунт, засипаний в теплицю, поливають водою до повного насичення. Через два
тижні, коли він осяде, досипають підживний субстрат до необхідного рівня і
знову поливають. Через тиждень грунт розрихлюють на 40 см і висаджують рослини.
Глибоку оранку з оборотом пласта на такому грунті можна проводити один раз в 20
років.
Основний спосіб посадки троянди – грядковий. Ширина гряди 110 см, ширина
робочих проходів – 60 см, ширина міжрядь 30 см, відстань від крайнього ряду до
доріжки 30 см. Грядки роблять на 20–25 см. вище рівня доріжок. На один м2
площини теплиці розміщується 8–9 кущів. Врожай з 1 м2 в середньому складає
100–110 квітконосних пагонів.
Троянду висаджують в теплицях з другої половини листопада. Після посадки кущі
обгортають, формують борозни вздовж грядки. На початку першого року вегетації в
теплицях на протязі 3 місяців після посадки кущі троянд потребують мало
поживних речовин. Рослини мають слаборозвинені корені, тому додаткове живлення
в грунт в цей період не вносять. Для троянд другого і наступних років
вирощування необхідний рівень забезпеченості рослин елементами живлення
досягається в результаті використання в основному мінеральних добрив. Вимога
азоту підвищується особливо в літні місяці. Аміачна селітра, калійна селітра,
сечовина дозволяє забезпечити необхідний рівень і співвідношення аміачного і
нітратного азоту в грунті. Троянда потребує фосфорні добрива особливо у великій
кількості на протязі 3-4 тижнів до квітування. Внесення 50–60 г/м2
гранульованого суперфосфату в місяць буває достатнім, але влітку його вносять
до 80–100 г/м2. Оптимальна кількість калія в грунті складає 300–350 мг/л у
водній витяжці. Для забезпечення потреби рослин вносять 40 г/м2 сірчано-кислого
калію на місяць.
На протязі 5–6 тижнів після посадки температуру повітря підтримують на рівні
6–8єС, при потребі провітрюючи теплицю. Рівномірна невисока температура сприяє
укоренінню, утворенню багаточисельних мичкуватих коренів. В січні температуру
підвищують вночі до 15–18єС , а вдень на 2–3єС вище. До травня закінчується
формування куща і з цього часу до моменту формування бутона цілодобово
підтримують оптимальну температуру для рослин 22єС, потім її знижують вночі до
18єС. Влітку температуру в теплиці підтримують не вище 35єС. Восени, при
зниженні денної температури до 15–16єС, а нічної ще нижче, необхідно починати
легкий підігрів. Денну температуру підтримують на рівні 18єС, а з початком
квітування троянд її утримують цілодобово до кінця використання культур на
рівні 14–16єС. Після цього температуру повітря в теплиці підтримують від 0єС до
2–3єС до початку нової вигонки. Влітку температура в теплиці при сонячній
погоді досягає 35єС, без різких коливань. Для зниження температури, особливо в
сонячні дні – весною та влітку, регулярно відкривають кватирки даху та бокові
стіни теплиць, але так, щоб не було опіків на листях і квітах.
Оптимальна вологість грунту для культур троянди коливається в межах 40–80 % від
граничної польової вологоємності залежно від його складу. Полив проводять в
першій половині дня, щоб рослини уночі були сухими, що важливо для запобігання
захворюванню борошнистою росою. При більш високій вологості теплицю
провітрюють, не допускаючи протягів. Якщо вологість достатньо низька, її
підвищують поливаючи доріжки. Температура грунту повинна бути влітку 18–20єС,
взимку 16–18єС. В зимові місяці поливають рослини 1 раз за 10–12 днів, весною 1
раз в 7 днів, влітку – 1 раз в 4-5 днів в залежності від дефіциту грунтової
вологи і температури повітря.
Підчас укорінення і початку розпускання листя підтримують більш високу
вологість грунту і повітря за рахунок частого поливу гряд і доріжок. По мірі
росту пагонів вологість повітря знижують, але регулярним поливом підтримують
відносну вологість повітря на рівні 75–80 %. Восени по мірі зниження
температури, знижують вологість в теплицях за рахунок підігріву повітря на
декілька градусів вище зовнішньої температури.
При традиційній технології вирощування троянд в теплицях вигонку починають з
першої декади січня, щоб масовий зріз отримати до кінця лютого – початку
березня.