РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Експериментальна робота виконана в лабораторії мікробіологічного методу захисту рослин впродовж 1996-2000 років. Польові дослідження по визначенню сезонної динаміки льоту, динаміки чисельності, особливостей фенології двокрилих шкідників проведені на приватних ділянках (Васильківський р-н, Київська область).
Присадибні ділянки і поля фермерського господарства розміщені у центральній частині лісостепової зони України. Рельєф місцевості рівнинний.
Мікрорельєф території ділянок виражений неглибокими пониженнями видовженої форми по 0,3-0,9 м. Грунтові води залягають на глибині 50-60 см від поверхні грунту. Грунти представлені сіроземами. Висота гумусного горизонту складє 38-40 см. Карбонатний шар залягає на глибині 45-65 см.
Порівняно легкий, механічний склад грунту сприяє обробітку, водопроникності, повітряному режимі. Але грунти можуть затоплюватись, особливо в період великих опадів, утворюючи кірку, зате вони багаті поживними речовинами, мають нейтральну реакцію грунтового розчину, що сприяє вирощуванню овочевих культур.
Для зони характерний помірно-континентальний клімат. Тривалість безморозного періоду становить 240-278 днів, а період з температурою вище 100С 126-180 днів (з другої декади квітня до другої декади жовтня). Сума температур вище 100С становить 2500-2600, що достатньо для вирощування овочевих культур. Кількість опадів за рік становить 520-550 мм. Зима помірно - холодна. Середня багаторічна температура повітря складає + 7,70С, абсолютна мінімальна температура - - 33 (січень), максимальна - +37. Для клімату зони характерна різноманітність строків настання весни, початку і тривалості вегетації рослин, появи весняних та осінніх заморозків.
Середньорічна кількість опадів за багаторічними даними становить 526 мм, крива середньорічного ходу зміни опадів має два мінімуми, у січні-лютому та вересні-жовтні. До несприятливих кліматичних явищ відноситься нерівномірне випадання опадів протягом року. Переважно у літній період часто бувають грози, які супроводжуються зливами. У весняний, літній та осінній періоди виникають посухи, які негативно впливають на сходи, ріст, розвиток овочевих рослин. Відносна вологість повітря у період вегетації становить 55-85%. Мінімум її спостерігається у травні та серпні, коли вологість повітря менше 30%.
У погоді місцевості у 1996-2000 рр. спостерігались відхилення (додатки А-Д), а 1999 рік за температурою повітря у вегетаційний період був близьким до середньобагаторічних показників. У 1996 році травень-липень були теплими, температура повітря була близькою до норми -17-21,50С, а в серпні - на 2,1 вище норми. За температурним режимом вегетаційний період 1997 року теж мало відрізнявся від багаторічного, середньомісячна температура травня-серпня становила 12,8-21,50С. У період досліджень кількість опадів коливалась у межах від 265 до 389 мм. Розподіл їх на протязі року був нерівномірний. Зокрема у квітні, липні. серпні 1996 року їх випало в межах норми 115-135 мм, в червні - біля 100 мм, що у два рази перевищувало норму. Вегетаційний період 1997 року різко відрізнявся від багаторічного показника за кількістю опадів. Протягом травня, липня, серпня випало опадів у 2 рази, а у червні у 3 рази більше норми. Причому були дощі зливного характеру. У вегетаційні періоди 1999 - 2000 р.р. опадів випало менше норми, в травні і в першій декаді червня їх випало всього 20-30 мм.
Для кращого розуміння впливу погодних умов 1996-2000 рр. на чисельність двокрилих і ентомофагів овочевих культур визначали інтегрований показник, який визначає сумісну дію температури та опадів - гідротермічний коефіцієнт (ГТК). Він виражає співвідношення суми опадів за період до суми позитивних температур, які перевищують 100С. ГТК у межах 1,0 - 1,5 характеризує оптимальне зволоження середовища, більше 1,5- надлишкове, менше 1,0 - нестійке, а 0,5 - різко недостатнє і вказує на посуху.
У період весняно - літньої вегетації овочевих культур високі показники ГТК були в 1996 році і коливались в межах 1,7 - 2,7, що вказує на надлишкове зволоження середовища. ГТК менше 1,0 спостерігався у липні - серпні 1998 - 1999 р.р. і становив 0,3 - 0,8, що характеризує нестачу опадів.
Запаси продуктивної вологи грунту (мм) на глибині 0-20 см протягом вегетаційного періоду в роки дослідженнь становили 395-498 мм. У 1996 і 1999 роках в травні і червні запаси продуктивної вологи були нижчі на 5-10 мм середніх багаторічних показників.
Відносна вологість повітря коливалась від 50 до 80 %. Підвищення її до 83-86% спостерігалось ранньою весною в 1996-1998 роках, а незначне зниження до 45 - 48 % в кінці травня і на початку червня в 1999 році в порівнянні із середніми багаторічними показниками.
Загалом, погодні умови вегетаційного періоду в роки досліджень сприяли формуванню ентомокомплексу овочевих культур так само, як і розвитку культур. Проте вони сприяли епіфітотійному розвитку переноспорозу цибулі, судинного і слизового бактеріозів капусти в 1998 році, надмірна кількість опадів в третій декаді липня і перших числах серпня 2000 року- розвитку гнилей моркви .
2.2. Методика проведення досліджень
Досліди ставились на вирівняних ділянках загальною площею: на присадибних ділянках - 0,6 га, фермерських - 15 га, згідно з загальноприйнятою методикою польового досліду (Доспехов, 1985). Виходячи із задач досліджень видовий склад, динаміку чисельності двокрилих шкідників і ентомофагів вивчали на фоні загальної технології вирощування овочевих культур: посадка, впровадження стійких до пошкоджень і районованих для даної зони сортів, біологічний захист рослин від шкідників, застосування мульчування, обпилювання попелом і сумішами з тютюновим пилом та торфом.
При уточненні видового складу шкідників і їх ентомофагів, вивченні особливостей біології, динаміки чисельності і шкодочинності двокрилих шкідників були використані загальн