Ви є тут

Українсько-російська міжмовна омонімія в генетичному і функціонально-семантичному аспектах (дієслівна лексика)

Автор: 
Мартиросян Людмила Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U000993
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА Й ГЕНЕТИЧНА СТРАТИФІКАЦІЯ АБСОЛЮТНИХ ТА ВІДНОСНИХ ДІЄСЛІВНИХ МІЖМОВНИХ ОМОНІМІВ
2.1. Типи номінативних і семантичних структур дієслівних міжмовних омонімів. Групи абсолютних дієслівних міжмовних омонімів в українській та російській мовах
Потенційно причиною появи абсолютної дієслівної міжмовної омонімії можуть бути: 1) моносемія некорелятивних значень лексем в обох мовах; 2) внутрішньомовна омонімія з моносемією чи полісемією некорелятивних значень лексем в одній із мов - полісемією чи моносемією некорелятивних значень лексем в іншій; 3) внутрішньомовна омонімія і з моносемією, і з полісемією некорелятивних значень лексем в одній із мов - моносемією чи полісемією некорелятивних значень лексем в іншій; 4) полісемія некорелятивних значень лексем обох мов; 5) чи полісемія, чи моносемія некорелятивних значень лексем в одній із мов.
Враховуючи принципи та критерії побудови семантичних структур абсолютних ДМО, вирізняємо п'ять основних груп абсолютних дієслівних міжмовних омонімів, що у своєму складі об'єднують від однієї до п'яти семантичних структур, представлених дванадцятьма різновидами, у яких поєднано 98 прикладів абсолютних омопар.
I. Дієслівна міжмовна омонімія, зумовлена моносемією некорелятивних значень лексем в обох мовах у різних семантичних варіаціях
№ п/пСемантична структурак-ть прикладівтипик-ть типівмоделік-ть моделейнаявність/відсутність аналогів123456781.1О 1 - О 123тип 111модель 11.11-1.2
- О 11тип 11.[10.1*] [(10.1*)2]1модель 11.[10.1*] [(10.1*)2].11+1.3
О 1 - 1тип 11.[10.1*] [(10.1*)1]1модель 11.[10.1*] [(10.1*)1].11+32533II. Дієслівна міжмовна омонімія, зумовлена полісемією некорелятивних значень лексем в обох мовах
123456782.1П 2 і > - П 2 і >21тип 11.71модель [11.7].11+12111III. Дієслівна міжмовна омонімія, зумовлена моносемією некорелятивних значень лексем в одній із мов - полісемією некорелятивних значень лексем в іншій (у різних структурних комбінаціях)
123456783.1П 2 і > - О 131тип 11.81модель [11.8].11+3.2О 1 - П 2 і >12тип 11.91модель [11.9].11+3.3П 2 і >, П 2 і > - О 1, О 11тип 11.[8.1*]модель 11.[8.1*].11-3.4О 1, О 1 - П 2 і >1тип 11.[9.1*]1модель 11.[8.1*].21-3.5
- П 2 і >
1тип 11.[9.1*]1 модель 11.[9.1*].11+54655IV. Дієслівна міжмовна омонімія, зумовлена і моносемією, і полісемією некорелятивних значень лексем в одній з мов - моносемією некорелятивних значень лексем в іншій
123456784.1
- О 1
2тип 1.[12.1*]1модель 11.[2.1*].11+4.2
О 1 -
1тип 11.[13.1*]1модель 11.[13.1*].11+2322V. Дієслівна міжмовна омонімія, зумовлена і моносемією, і полісемією некорелятивних значень лексем в українській мові - полісемією некорелятивних значень лексем в російській
123456785.1
- П 2 і >

- П 2 і >
тип 11.[15.1*]
тип 11.[15.1*]
модель 11.[15.1*].1
модель 11.[15.1*].2
+132212981313 2.1.1. Абсолютні гетерогенні та гомогенні міжмовні омоніми, зумовлені моносемією або полісемією некорелятивних значень лексем у кожній із мов
Абсолютні гетерогенні та гомогенні міжмовні омоніми, зумовлені полісемією некорелятивних лексем в обох мовах (семантична структура 2.1); полісемією чи моносемією некорелятивних лексем в кожній з мов (семантичні струкутри. 3.1, 3.2) й ДМО, зумовлені моносемією некорелятивних значень лексем в обох мовах (семантична структура 1.1) з формального погляду можуть мати повний і частковий збіг плану вираження, а в семантичному аспекті характеризуються досить широким діапазоном семантичних розбіжностей як у плані первинної, так і вторинної номінації. Слушною з цього приводу є думка Ю.Д.Апресяна про те, що "різні типи регулярних семантичних відмінностей дієслів, включаючи й полісемію разом з омонімією, простежуються не на денотативному, а на сигніфікативному рівні" [12: 204]. При високому ступені ізоморфізму цих одиниць, відмінності сигніфікативної сфери позначуваних ними десигнатів, спільних етимонах і словотвірному значенні, відтак і типологічно спільній внутрішній формі, відмінності між ними простежуються на рівні імпліцитної деривації некорелятивних семем, типології способів дієслівної дії і афіксальних формантів, зумовлених різною диференціацією лексичного значення, різним виявом стану, способів дієслівної дії (аспектуальності), процесу та інших характеристик, різного співвідношення між прямими і переносними семемами як у кількісному, так і якісному аспектах (стилістична маркованість семем, їхні функціонально-стильові особливості) (див. Додаток 4).
Передусім розглянемо абсолютні гетерогенні дієслівні омонімічні структури.
Абсолютна гетерогенна міжмовна омонімія характеризується оказіональним збігом за формою різнокореневих одиниць з різною внутрішньою формою. Такі омоструктури виявляються аломорфними, мотиваційно і словотвірно не пов'язаними між собою, а з точки зору морфемно-структурної характеристики одиниць становлять в основному - непохідні найменування: наприклад, укр. ляга?ти "приймати горизонтальне положення", "поступати до лікарні", "вмирати, гинути в бою", "падати на якусь поверхню", "покривати собою що-небудь", "поширюватись на когось або що-небудь", "тягнутися", "вибирати певний напрямок (про літаки, кораблі)" - рос. ляга?ть "бити, вдаряти ногами, брикати", "чіплятися до когось, ображати"; укр. лікува?ти "застосовувати медичні заходи для подолання хвороби" - рос. ликова?ть "радіти", укр. ту?ркати "видавати своєрідні переливчасті звуки (про голубів, горлиць)", "говорити, повторювати щось" - рос. ту?ркать "смикати, шарпати", укр. пилити "здіймати пил" - рос. пили?ть "розрізати пилою", "прискіпуватись до когось, докоряти, гризти", "грати на смичковому інструменті", "сточувати верхній шар чого-небудь, обпилювати". Як бачимо, переважна більшість цих номінативних одиниць поєднує у собі 3 групи розгалуженості/нерозгалуженості сем