РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ОЦІНКИ Й УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЗВ'ЯЗКУ
2.1. Дослідження змісту та економічної сутністі функціонування
підприємств зв'язку
Згідно з метою і задачами дисертаційного дослідження оцінюванню економічної ефективності підлягає функціонування галузі і підприємства зв'язку, тому виникає необхідність у визначенні й уточненні сутності поняття "функціонування підприємства". Цей широко і дуже часто застосовуваний термін увійшов у економічну і господарську термінологію як поняття, що, як зрозуміло, і не викликає значних розбіжностей і особливих сумнівів у його сприйманні. Це пояснюється тим, що термін "функціонування" є похідним від широко відомого терміна "функція". Таким чином функціонування - це здійснення функцій, склад яких стосовно підприємства залежить від визначення його місії в навколишньому світі.
У наукових економічних працях зустрічається декілька визначень поняття "місія" стосовно підприємства. З нашої точки зору найбільш підходить визначення місії як призначення і покликання підприємства стосовно суспільного і приватного секторів економіки. Призначення визначає дії, які підприємство наміряється здійснювати, і те, якого типу підприємством воно бажає стати. Іншими словами, призначення визначає місце підприємства у зовнішньому середовищі. По іншому може бути розглянуте покликання як визначення місії підприємства. Покликання фактично визначає роль, яку підприємство збирається, або вже виконує. Правильно сформульована місія дозволяє установити, що собою являє підприємство, а також показує відмінність підприємства від інших йому подібних. Але головним є те, що місія являє собою базис, що формує склад місійних функцій підприємства, які визначають і реалізують його місійне призначення і покликання стосовно суспільного і приватного секторів економіки і суспільства в цілому.
Таким чином функціонування підприємства передбачає виконання підприємством послідовних його місійних функцій:
- визначення стратегічних, тактичних і оперативних цілей підприємства;
- розробка стратегії, тактики і оперативних дій по досягненню чи реалізації відповідних їм цілей;
- розробка і проведення політики підприємства по відношенню до суспільства, держави, уряду, відомства, регіону, зовнішнього оточення (компаньонам, конкурентам), до персоналу підприємства (акціонерам, найманим працівникам);
- впровадження і використання діяльності функціонального апарату по оптимизації віддачі від задіяних національних ресурсів, до яких відносяться: планування, організація, управління, регулювання, аналіз, просте і розширене відтворення виробництва та їх типів, ціноутворення, взаємодія і інші;
- заохочення - мотивація, підприємливість, моральне і матеріальне стимулювання; ділова активність та інші;
- внутрішній стиль роботи - облік, звітність, контроль, відповідальність.
Виконання цього ланцюга місійних функцій і є функціонуванням підприємства, що забезпечує досягнення його цілей.
Виконання безпосередніх виробничих операцій, процедур обліку, купівлі, продажу, поставки і збуту продукції, послуг, конкретних службових обов'язків персоналу підприємства не відноситься до його функціонування.
Відомо, що кожне підприємство існує і діє не в ізольованому світі, а у світі взаємозалежної економіки і не для того, щоб задовольняти тільки самого себе, а тому, що воно корисне і потрібне для задоволення потреб інших інституцій навколишнього світу, в противному випадку, якщо нікому не потрібне, воно не може існувати і діяти.
Сучасне підприємство являє собою продукт ринку і права. Із цього виникає дуже важлива інституційна проблема поєднання двох протилежних начал в діяльності підприємств. Специфіка підприємства полягає зокрема в тому, що внутрішне управління і контроль будуються не на ринкових засадах, а конформні ринку. Не можна вважати, що додатковий прибуток на ринку є те саме що і додатковий прибуток в самому підприємстві. Спроби перевести його з ринку в підприємство (і навпаки) не тільки не дають очікуваного ефекту, але можуть визвати нові небажані складнощі.
При цьому необхідно врахувати, що підприємство завжди перебуває в двох іпостасях, в двох секторах економіки:
- з одного боку, підприємство є суб'єктом (інституцією) суспільного народногосподарського комплексу і виробництва і має по відношенню до них певні функціональні обов'язки і відповідальність, які відбивають його місію в цьому суспільному секторі економіки як частку цілого;
- з другого боку, підприємство є приватною або колективною власністю, входить до складу приватного сектору економіки і має по відношенню до цього сектору певні функціональні обов'язки і відповідальність, які відбивають його місійні призначеність і покликання.
Реалізація підприємством своєї місії за допомогою здійснення її функцій по відношенню до суспільного сектору економіки складає його економічну діяльність; реалізація персоналом підприємства його місії за допомогою здійснення її функцій по відношенню до приватного сектору економіки становить його фінансову або приватну діяльність.
Тільки функціонування підприємства у такому подвійному виразі забезпечує досягнення цілей власників підприємства і цілей підприємства.
Із цього видно, що функціонування підприємства охоплює два сектори економіки - суспільний і приватний та інтегрує у функціонуванні економічну діяльність по здійсненню місійних функцій в суспільному секторі економіки і фінансову діяльність по здійсненню підприємством місійних функцій в приватному секторі економіки. З переходом підприємств зв'язку на ринкову економіку роль і значення фінансової діяльності швидко зростають.
Економічна та фінансова діяльність як і суспільні, і приватні сектори економіки близькі за своїм змістом, але різняться своєю сутністю і тому існують окремо. Економічна і фінансова діяльність розглядає функціонування з двох різних точок зору: приватного власника (фінансова діяльність) і суспільства (економічна діяльність).
Основою, з
- Київ+380960830922