РОЗДІЛ 2
Територіальна організація відтворення працересурсного потенціалу Полтавської
області
2.1. Аналіз динаміки та структури працересурсного потенціалу
Демографічна ситуація в Полтавській області, як і в Україні, характеризується
як кризова (несприятливі зміни не тільки в кількості, а й в якості населення).
Депопуляція супроводжується істотним погіршенням стану здоров'я, зниженням
середньої і середньої очікуваної тривалості життя населення.
Полтавська область володіє працересурсним потенціалом з достатньо високим
рівнем освіти та професійно-кваліфікаційного складу, хоч демографічна ситуація
не сприяє його нарощуванню. З одного боку, постійно знижується народжуваність,
що призводить до природного скорочення населення регіону, з іншого – вікова
структура негативно відбивається на чисельності економічно активного населення,
а чисельність молоді, яка вступає до працездатного віку, не компенсує кількості
осіб, які виходять на пенсію. Не дивлячись на особливості структури,
працересурсний потенціал здатний забезпечити реформування господарства області.
Все меншу роль відіграє кількісний аспект забезпечення виробництва
працересурсним потенціалом, а вирішального значення набувають сучасні вимоги до
його товарних властивостей, здатностей до конкуренції.
Глибинна причина погіршення якості працересурсного потенціалу криється,
зокрема, в невирішеності і недооцінці проблеми мотивації праці, її
недостатньому вивченні. Механізм мотивації трудової діяльності має враховувати
всі фактори, пов'язані з формуванням мотивів до праці. Їх формування
відбувається під дією внутрішніх (залежать від структури особистості) і
зовнішніх факторів. Ринкова мотивація, зацікавленість до праці об'єктивно
можуть визріти тільки у відповідному економічному середовищі, а зважений
комплексний підхід до мотивації праці примножить працересурсний потенціал.
Економічна активність населення є істотним фактором суспільного відтворення. Це
зумовлено тим, що структура населення за віковим складом і станом здоров'я
впливає на рівень демографічного потенціалу, кількість та якість
працересурсного потенціалу, його використання. Сфера зайнятості, участь у
створенні і споживанні суспільного продукту, основні соціальні функції тісно
пов'язані із статево-віковою диференціацією.
Найактивнішим агентом у сфері виробництва є населення у працездатному віці, а
населення до- і післяпрацездатного віку виступає як контингенти, які навчаються
чи належать до пенсіонерів, а в цілому, включаючи і дітей, формують економічне
навантаження на працездатне населення. Тобто, співвідношення контингентів
допрацездатного, працездатного та післяпрацездатного віку, а також тривалість
робочого періоду і участь у трудовій діяльності населення післяпрацездатного
віку, впливають на умови економічного розвитку та продуктивність економіки
регіону. Питома вага працездатного населення в загальній чисельності населення
Полтавської області в 2000 році становила 55,0% (див. табл. 2. 1), а в 1980
році – 53,2%, в окремих країнах цей показник значно вищий [126, с.54-55].
Таблиця 2. 1
Чисельність населення України та Полтавської області в 2000 р.*
Тис. чол.
допраце-здатний
праце-здатний
післяпраце-здатний
допраце-здатний
праце-здатний
післяпраце-здатний
Україна
10384,1
28208,1
11653,0
20,7
56,1
23,3
Полтавська область
310,4
922,7
444,6
18,5
55,0
26,5
* Складено за даними Державного комітету статистики.
Аналіз демографічного аспекту не привертає належної уваги керівників місцевого
рівня, що знижує обґрунтованість практичних заходів у вирішенні проблем
зайнятості в регіоні. Такий підхід має своєрідні відмінності від галузевого
аналізу, соціально-економічного та професійного аспектів зайнятості, бо в цьому
випадку за основу беруть реальний працересурсний потенціал населення.
Частка населення післяпрацездатного віку у Полтавській області складає 26,5%. В
1998 році в Україні на 1000 жителів припадало 289 пенсіонерів, а в Полтавській
області – 315 (в 1999 році - 317). Тому, соціальна політика в області має
враховувати цю демографічну особливість як у питаннях зайнятості людей похилого
віку, але за станом здоров'я спроможних та бажаючих працювати, так і в питаннях
пенсійного забезпечення.
Загальна економічна криза призвела до різкого погіршення демографічної
ситуації. Крім суто економічних та екологічних факторів, причинами погіршення
демографічної ситуації є безсистемний підхід до управління адміністративними
районами та мікрорегіонами; відсутність методології стратегічного управління
майбутньою поведінкою організаційних систем районів; невідповідністю функцій,
що її виконують територіальні органи управління, дійсному призначенню цих
функцій у системі. Територія як соціально-економічна, демографічна та
екологічна система не розглядається як цілісність із своїми загально- і
внутрішньосистемними завданнями, потребами та інтересами, і як цілісність не
діагностується і не вивчається.
На 01.01.2000 року кількість населення області становила 1 677,6 тис. чоловік,
що на 4,3% менше, ніж за останнім переписом населення (1753,0 тис. чол.).
Починаючи з 1950 року смертність постійно зростала, народжуваність мала
тенденцію до зниження. За ці роки смертність населення в розрахунку на 1 000
жителів підвищилася в 2,3 раза, а народжуваність зменшилась на 46,2%. Показник
смертності (17,2‰), що склався при достатньо низькому рівні народжуваності
(7,3‰), призвів до того, що природний рух населення досяг негативного значення.
Головною причиною, що стримує бажання мати більше дітей, за даними обстеження,
проведеного органами держстатистики в 1995 році, є недостатній рівень грошового
доходу сім
- Київ+380960830922