РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ ТА ВИКОРИСТАНІ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ЗАСОБИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих на ХАТ
В ході досліджень було обстежено 221 хворий на дифузну форму ХАТ, що розподілені на групи за варіантами опромінення. Також проведено ультразвукове обстеження додаткових груп пацієнтів без тиреоїдної патології та хворих з наявністю інших форм тиреоїдної патології: дифузного токсичного зобу, дифузного зобу у кількості 27 чоловік для порівняння змін допплеграфічної картини ЩЗ з ХАТ.
Основну групу склали хворі на ХАТ об'єднані по ознаці знаходження у 30-км зоні відчуження ЧАЕС в "йодний період" 1986 року, що наразилися як зовнішньому гама - опроміненню (ретроспективно 10-200 сГр), так і опроміненню ЩЗ різноманітними ізотопами йоду, що підтверджено ретроспективно, або документально: 0,2-1,0-10,0 Грей. До неї були включені 164 хворих на ХАТ у стані еутиреозу (63) або гіпотиреозу (101). Основна група складається з 69 осіб - чоловічої й жіночої статі, що евакуювалися з 27 квітня по 5 травня 1986 року з м. Прип'ять і деяких прилеглих до нього територій, а також ліквідаторів (95) наслідків аварії на ЧАЕС "йодного періоду" 1986 року (26 квітня - 31 липня 1986 року) (середня доза загального опромінення, склала 26,4 сГр). Вік осіб з основної групи, що обстежаться склав на час аварії від 15 до 60 років (середній вік 39,7( 11,26 року).
Основна група була розподілена за віком на підгрупи:
* підгрупа "1а": вік 15-29 років на час аварії на ЧАЕС, до неї увійшли 16 чоловіків і 17 жінок хворих ХАТ;
* підгрупа "1б": вік 30-44 року на час аварії на ЧАЕС, до неї увійшли 38 чоловіків і 44 жінок хворих ХАТ;
* підгрупа "1у": вік 45-60 років на час аварії на ЧАЕС, до неї увійшли 19 чоловіків і 30 жінок хворих ХАТ.
Першу групу порівняння склали ЛНА на ЧАЕС не "йодного періоду", починаючи із серпня 1986 року по грудень 1989 року, у яких був вилучено фактор інгаляційного надходження ізотопів радіоактивного йоду, але мав місце фактор зовнішнього гама - опромінення. До цієї групи включені 37 ліквідаторів чоловічої й жіночої статі хворих ХАТ. До групи увійшли 21 чоловік і 16 жінок; 13 хворих в стані еутиреозу та 24 хворих у стані гіпотиреозу. Вік осіб, які були обстежені в даній групі, склав на час аварії, від 22 до 60 років (середній вік 42,2( 8,57 року). Середня доза загального опромінення склала 17,5 сГр.
Другу групу порівняння склали особи не стосовні до груп постраждалих в наслідок аварії на ЧАЕС, професійна діяльність яких не була пов'язана з іонізуючим опроміненням, та не наражалися на вплив радіоізотопів із діагностичною або лікувальною метою. Ця група включила 30 хворих ХАТ чоловічої (12) і жіночої (18) статі. Вік осіб, цієї групи становив на час аварії від 15 до 60 років (середній вік 41,5( 2,41 року).
2.2. Клініко-лабораторні методи дослідження хворих на ХАТ
Усі хворі пройшли загальноклінічний огляд, огляд шиї, пальпацію ЩЗ, визначення розмірів ЩЗ за класифікацією ВООЗ (1992 рік) [58]:
0 ступінь; ЩЗ не пальпується або пальпується, але об'єм її часток не перевищує розмірів кінцевої фаланги великого пальця пацієнта;
Iа ступінь; ЩЗ пальпується, об'єм її часток більший за розміри кінцевої фаланги великого пальця пацієнта, але вона не візуалізується;
Iб ступінь; ЩЗ візуалізується при відхиленні голови назад;
II ступінь; ЩЗ візуалізується при нормальному положенні голови;
III ступінь; ЩЗ візуалізується з відстані 5 м і більше.
Вони пройшли біохімічне дослідження венозної крові, визначення вмісту тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ) у крові, рівня вмісту у крові гормонів ЩЗ (T4, FT4), антитіл до тиреоглобуліну (АТТГ) та до мікросомальної фракції (АМА); проводилося УЗД ЩЗ, в тому числі кольорова доплерографія, тонкоголчаста аспіраційна пункційна біопсія (ТПАБ) ЩЗ під ультразвуковим контролем із подальшим цитологічним дослідженням отриманого матеріалу; деякім пацієнтам зроблено електроенцефалографію (ЕЕГ).
Біохімічне дослідження крові виконувалося з використанням біохімічного аналізатора "Kone Ultra" (Фінляндія). Визначалися рівні вмісту у крові В-ліпопротеїдів (мг/л) та холестерину (ммль/л). Визначалися рівні вищих жирних кислот і вільного холестерину газохроматографічним методом [16].
2.3. Газохроматографічне визначення вищих жирних кислот і рівня вільного холестерину сироватки крові хворих на ХАТ
1) Екстракцію ліпідів проводили по відомому методі Фолча [16]. Пропонований метод здійснюється за таким способом: пробу крові (чи сироватки плазми) у кількості 0,5-1,0 мл поміщають у пробірку з притертою пробкою ємністю 10 мл, додають 5-7 мл хлороформно - метанольної суміші (у співвідношенні 2:1) і витримують 30 хвилин у холодильнику. Для кращого поділу фаз додають 1 мл дистильованої води. Далі відбирають хлороформну нижню фазу піпеткою Пастера. Для повноти реакції етап екстракції повторюють двічі. Об'єднані хлороформні екстракти концентрують випарюванням досуха в струмі азоту при t - 45°С на водяній лазні.
2) Гідроліз і метилування вищих жирних кислот ліпідів і рівня вільного холестерину здійснювали по методу Синець К.М. [16], що полягає в тім, що до сухого осаду ліпідів додають 5 мл 1% Н2S04 у метанолі і переносять розчин у скляну ампулу ємністю 10 мл, після запаювання проводять гідроліз і метилування в термостаті при t - 85°С на протязі 20 хвилин.
Екстракцію метильованих жирних кислот і холестерину здійснюють двічі гексан-ефирної сумішшю (у співвідношенні 1:1) у кількості 5 мл. Для поділу фаз додають 1 мл дистильованої води. Відбирають верхню фазу піпеткою Пастера. Об'єднані екстракти упарюють досуха в струмі азоту при t - 45°С на водяній лазні. Сухий осад розчиняють у 40-50 мл чистого гексану і вводять у випарник хроматографа в кількості 5 мкл.
3) Газохроматографичний аналіз спектру жирних кислот ліпідів і рівня вільного холестерину здійснюється на газових хроматографах серії "Цвет-500" з полум'яно-іонізаційним детектором в ізометричному режимі при наступни