РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КАТЕГОРІЇ ПОВТОРУ В ТЕКСТАХ-АНОНСАХ АНГЛОМОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ.
Дослідження засобів мовленнєвого впливу в текстах із чітко визначеною авторською інтенцією й практичною спрямованістю є актуальним у межах прагматичних досліджень тексту. У зв'язку з цим аналіз структурно-семантичних особливостей повторів у ТА англомовних публікацій покликаний сприяти розкриттю процесів текстотворення та текстосприйняття в цілому.
У наступному розділі дисертації надаються результати аналізу структурно-семантичних особливостей повторів у ТА англомовних публікацій із застосуванням методів та прийомів описово-аналітичного, семантичного та елементів контекстуального аналізу. Схема дистрибуції дієслівних форм у концептуальній моделі ТА була розроблена із застосуванням методу концептуального аналізу. Результати дослідження частотності й варіативності функціонування повторів у ТА англомовних публікацій були надані із застосуванням статистичного та кількісного методів обробки результатів.
2.1. Категоріальні ознаки повторів
У науковій лінгвістичній літературі існує значна кількість робіт, присвячених вивченню повтору. Повтори привертала до себе увагу таких видатних лінгвістів, як С.І.Гіндін, В.Г.Гак, В.А.Кухаренко, О.М.Мороховський, І.В.Арнольд, Н.М.Разінкіна та інші. Результатом досліджень є тлумачення терміну "повтор/повторна номінація", класифікація повторів за їх структурними та семантичними характеристиками.
У центрі уваги лінгвістів частіше знаходяться стилістичні аспекти повтору, функціонування повторів у текстах різних функціональних стилів і жанрів [14, 15, 20, 26, 48, 151, 156]. Ряд досліджень присвячено вивченню семантичних та функціональних характеристик повторної номінації на рівні речення [39, 65]. Повтор вивчається на різних мовних рівнях [9, 12, 48, 85, 150, 156], в аспектах авторської модальності і прагматичної настанови тексту [118], як засіб формування категорії ретроспекції [183].
У сучасній лінгвістиці повтор частіше розглядається як експресивний засіб синтаксису, під яким розуміється фігура мовлення, що являє собою повторення слів, морфем, синонімів або синтаксичних конструкцій в умовах достатньої тісноти ряду, тобто достатньо близько одне від одного, щоб їх можна було помітити [7:182, 171:143].
В останньому десятиріччі намітилась тенденція до комплексного вивчення повтору. Плідним напрямком є дослідження функціонування повторів на текстовому рівні [20, 118, 151, 156, 183]. Дослідники визначають значну роль повторів в оформленні тексту як семантично і структурно зв'язного цілого. За визначенням А.П.Сковороднікова, "повторна номінація складає необхідну структурну ознаку зв'язного тексту" [151:182]. Н.І.Бєлунова, відокремлюючи три функції повтору - зв'язуючу, стилістичну і текстотвірну, стверджує, що головна роль в інтегруванні абзацу належить лексико-синтаксичним повторам, які забезпечують (підкреслюють) семантичну (а в ряді випадків і структурну) єдність одиниці тексту [20:72]. Т.С.Смахтіна визначає, що різнорівневі повтори інтегрують всі мовно-мовленнєві рівні тексту і створюють його єдність і цілісність [156:145]. В межах комунікативно-прагматичного напрямку аналізу тексту повтори характеризуються як лінгвостилістичні засоби вираження авторської модальності та реалізації прагматичної настанови тексту [118:1].
На наш погляд, недостатньо дослідженими залишаються питання функціонування повторів у текстах із чіткою практичною настановою, що спрямовані на широкі кола реципієнтів. Малодослідженими залишаються питання залежності структурно-семантичних і функціональних характеристик повтору від комунікативної інтенції адресанта та прагматичної спрямованості тексту.
Незважаючи на велику кількість робіт з проблем повтору, у сучасній лінгвістиці відсутнє визначення повтору, яке б охоплювало його структурні, семантичні та функціональні особливості. Явище повтору характеризується по-різному в суперечливій парадигмі теорій. Існують суперечні погляди на елементи, що повторюються, на спосіб їх взаємодії в структурі висловлення/тексту, на їх мовні функції, структуру, семантику. Висловлюються також різні думки щодо критеріїв та способу класифікації повтору.
Одним із завдань даної роботи є надати розгорнуте визначення повтору на засадах структурних, семантичних та функціональних характеристик, а також розробити класифікацію повторів за комунікативно-прагматичним критерієм.
За базове в даній роботі прийняте визначення повтору, який "з лінгвістичної точки зору являє собою неодноразову появу мовної одиниці в певному проміжку часу на відповідному мовному рівні" [14:5]. Якщо аналізувати поняття "лінгвістична категорія" в широкому сенсі як будь-яку групу мовних елементів, що відокремлюється на основі загальної властивості [92:215], то доцільно характеризувати рекурентність / повторюваність / повтор як мовну категорію, оскільки загальною конститутивною ознакою даного явища на будь-якому мовному рівні є повторюваність елементів. Існування опозиції повторюваний елемент : новий елемент також дає можливість стверджувати про категоріальну природу повтору. На наш погляд, саме тлумачення повтору як мовної категорії забезпечує презентацію загального визначення даного феномену, який функціонує на всіх мовних рівнях, в усіх функціональних стилях, в усіх мовах.
Системний підхід до мови та мовних явищ, аналіз мови в єдності структурного та комунікативного аспектів становлять базу для осмислення повтору як універсальної мовної категорії. Як вказує Г.Г.Почепцов, повторюваність необхідна для спілкування, оскільки структурність/повторюваність різних мовних рівнів полегшує оперування ними [126:5]. Структурність/повторюваність являє собою засіб адекватної комунікативної передачі.
Питання про критерії класифікації повторів залишається спірним. Стає очевидним, що розподіл повторів за критерієм належності їх до того чи іншого мовного рівня є недостатнім на сучасному етапі лінгвістичних досліджень. Загальна тенденція до інтегр
- Київ+380960830922