Вы здесь

Антикризове управління підприємством

Автор: 
Проскура Олена Юріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U002253
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА РІВНЯ КРИЗОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Обґрунтування показника рівня кризового стану підприємства
Як показник, що характеризує рівень кризового стану підприємства, варто
розробити інтегральний критерій, що містить ряд окремих фінансових показників,
які дозволяють найбільш повно охарактеризувати стан підприємства з погляду
наявності кризи. Необхідно, щоб кожний з даних показників відображав найбільш
істотні сторони діяльності підприємства і давав об'єктивну і точну картину його
стану. При цьому доцільно використовувати тільки відносні показники, що
дозволить зіставляти їх значення для підприємств різних за розміром та
величиною використовуваних ними коштів. Важливо, щоб фінансові показники, які
включаються в інтегральний критерій, носили односпрямований характер дії, тобто
зростання значення кожного з них свідчить про поліпшення стану підприємства.
Відповідно до проведеного в розділі 1 дослідження основними особливостям
кризового стану вітчизняних підприємств є їх збитковість і неплатоспроможність.
Тому інтегральний показник рівня кризового стану повинен включати показники, що
дозволяють оцінити ступінь платоспроможності та прибутковості підприємства. При
цьому доцільно оцінювати платоспроможність як на поточну, так і на
довгострокову перспективу. Це можна зробити за допомогою показників
платоспроможності (ліквідності) і фінансової стійкості.
У даний час в економічній літературі існує забагато фінансових показників
(табл. 2.1). Відповідно до аналізу проведеного автором в роботі [52], найбільш
часто застосовуються показники платоспроможності:
Таблиця 2.1
Частота використання основних показників фінансового аналізу підприємства [52,
с.20 – 34]
Показник
Кількість
Частота, %
Показники фінансової стійкості
1. Показник автономії
11
26,8
2. Показник фінансової залежності
4,9
3. Показник співвідношення позикових та власних коштів
7,3
4. Показник співвідношення власних и позикових коштів
19,5
5. Показник автономії джерел запасів и витрат
7,3
6. Показник короткострокової заборгованості
7,3
7. Показник кредиторської заборгованості
9,8
8. Показник довгострокового залучення позикових коштів
17,0
Показники платоспроможності
1. Показник абсолютної ліквідності
12
34,3
2. Поточний коефіцієнт покриття
11
31,4
3. Загальний коефіцієнт покриття
11
31,4
4. Показник відношення оборотного капіталу до загальної заборгованості
2,9
Показники рентабельності
1. Рентабельність активів
11
16,9
2. Рентабельність продажів
13,8
3. Рентабельність основної діяльності
9,2
4. Рентабельність власного капіталу
12,3
5. Рентабельність оборотних коштів
4,6
6. Рентабельність інвестицій
10,8
7. Інші
31
32,4
показник абсолютної платоспроможності (частота – 34,3%), який є найбільш
строгим критерієм ліквідності підприємства і показує величину поточних
зобов'язань, які можуть бути погашені негайно. Нижня межа показника, що
наводиться в зарубіжній і вітчизняній літературі [3; 60] – 0,2;
загальний коефіцієнт покриття (31,4%), що дозволяє встановити поточний
фінансовий стан підприємства і виявити його здатність протягом короткого
періоду погасити свої короткострокові зобов'язання за рахунок оборотних коштів.
У зарубіжній обліково-аналітичній практиці [60, с.120] наводиться критичне
значення показника 1 – 2. В українській Методиці аналізу
фінансово-господарської діяльності підприємств [3] критичне значення
коефіцієнта покриття складає 1, а в Методичних рекомендаціях щодо виявлення
ознак неплатоспроможності підприємства [6, с.5] – 1,5;
поточний коефіцієнт покриття (31,4%), який характеризує співвідношення
ліквідних коштів і поточних зобов'язань, свідчить про здатність підприємства
швидко погасити свою короткострокову заборгованість. Господарською практикою
США й країн Західної Європи встановлено мінімальний рівень поточного
коефіцієнта покриття на рівні 1 [60, c.121]. У вітчизняних методиках [3; 6]
розрахунок даного показника та його нормативні значення відсутні. Однак, на
погляд автора, його розрахунок необхідний, тому що він, на відміну від
загального коефіцієнта покриття, дозволяє аналізувати величину дебіторської
заборгованості, а разом з ним несе інформацію про величину запасів і витрат.
Крім оцінки поточної платоспроможності підприємства інтерес становить аналіз
фінансової стійкості, що дає можливість оцінити стабільність його діяльності і
платоспроможність на довгострокову перспективу. Оцінка фінансової стійкості
служить свого роду доповненням до аналізу платоспроможності підприємства, тому
що виявляє загальну фінансову структуру підприємства, ступінь його залежності
від кредиторів і інвесторів, але вже на більш тривалий період. В економічній
літературі [28; 30; 42; 45 та ін.] нараховується велика кількість різноманітних
показників фінансової стійкості підприємства. При цьому вони не тільки
економічно тотожні, тому що відображають одну й ту саму сторону фінансової
стійкості, але й часом є протилежними один іншому. Аналіз частоти використання
ученими того чи іншого конкретного показника, що наводиться в [52], свідчить
про те, що найчастіше (54,7%) дослідники аналізували такий елемент фінансової
стійкості підприємства, як автономність. З цією метою вони найбільш часто
застосовували:
показник автономії (частота – 26,8%), що дозволяє визначити частку власного
капіталу в загальному підсумку балансу. Чим вище значення цього показника, тим
більш фінансовим стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів є
підприємство. У західній і українській літературі наводиться нижня межа даного
показника 0,5 – 0,6 [3; 42]. Це означає, що всі зобов