РОЗДІЛ 2.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ДЕКОМПЕНСОВАНЙ ТОНЗИЛІТ.
Матеріали та методи дослідження.
В дисертаційній роботі використано клінічні, імунологічні, бактеріологічні,
цитологічні методи дослідження. Проаналізовано результати спостереження 160
хворих, які знаходились на лікуванні в дитячих оториноларингологічних клініках
Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика з 1997 по 2000
роки. Із них увійшли в досліджувану групу 120 осіб, в контрольну - 40.
2.1. Загальна клінічна характеристика обстежених хворих.
Вік пацієнтів досліджуваної і контрольної груп коливався від 6 до 15 років
(табл. 2.1.1.). Хлопчиків в досліджуваній групі було 54, дівчаток - 66. В
контрольній групі відповідно 19 і 21.
Таблиця 2.1.1.
Розподіл хворих на ХДТ за віком.
Вік хворих
(роки)
Кількість хворих
Досліджувана група
Контрольна група
абс.ч.
(%)
абс.ч.
(%)
6 – 7
28
22,5
9
22,5
8 – 9
29
25
10
25
10 – 11
17
12,5
5
12,5
12 – 13
18
15
6
15
14 – 15
28
25
10
25
Всі хворі діти були госпіталізовані в клініку для оперативного лікування з
приводу ХДТ. Попередньо діти проходили обстеження за місцем мешкання, де
перебували на диспансерному обліку. При обстеженні хворих ми звертали увагу на
наступні скарги (2.1.2.).
Таблиця 2.1.2.
Розподіл хворих за скаргами
Скарги хворих на ХДТ
Кількість спостережень
Досліджувана група
Контрольна група
абс.ч.
(%)
абс.ч.
(%)
Біль у горлі
59
49,2
19
47,5
Кашель
14
11,6
5
12,5
Неприємний запах із рота
9
7,5
3
7,5
Відчуття стороннього тіла у горлі
23
19,2
8
20
Сухість у горлі
10
8,3
3
7,5
Пітливість
67
55,8
21
52,5
Біль в ділянці серця
22
18,3
7
17,5
Швидка стомлюваність
52
43,3
17
42,5
Порушення сну
15
12,5
6
15
Дряпання в горлі
49
40,8
16
40
Тахікардія
42
35
15
37,5
Субфебрильна температура тіла
71
59,2
23
57,5
При встановленні діагнозу ХДТ має значення фарингоскопічна картина. В
переважній кількості випадків фарингоскопія дозволяє отримати дані, оцінка яких
сприяє ідентифікації хвороби. Необхідно пам’ятати, що абсолютно достовірного
симптому ХДТ до теперішнього часу не встановлено. Враховуючи це ми звертали
увагу на весь комплекс ознак, що спостерігаються при даному захворюванні.
В табл. 2.1.3. подані результати клінічного огляду хворих на наявність
об’єктивних ознак ХДТ.
Таблиця 2.1.3.
Розподіл хворих за об’єктивними ознаками ХДТ.
Ознаки ХДТ
Кількість спостережень
Досліджувана група
Контрольна група
абс.ч.
(%)
абс.ч.
(%)
Присутність в лакунах
патологічного вмісту
116
96,6
39
97,5
Рубцеві зміни
піднебінних мигдаликів
33
27,5
12
30
Часті загострення
хронічного процесу
85
70,8
30
75
Рубцеві зміни
навколишніх тканин
11
9,2
4
10
Збільшення регіонарних
лімфовузлів
47
39,2
17
42,5
З огляду на те, що очікувані значення в клінічних спостереженнях можуть бути
менше 5, для оцінки статистичної вірогідності якісних показників було
застосовано точний критерій Фішера. Він заснований на переборі всіх можливих
варіантів заповнення таблиці сполученості при даній чисельності груп, тому чим
таблиця менше, тим простіше його застосувати.
Нульова гіпотеза полягає в тому, що між лікуванням і результатом немає ніякого
зв'язку. Тоді одержуємо деяку таблицю:
Суми по строках
О11
О12
R1
О21
О22
R2
Суми по стовпцях
С1
С2
N
де R1 і R2 - суми по строчках (число хворих, що лікувалися першим і другим
способом), С1 і С2 – суми по стовпцях (число хворих з першим і другим
результатом), О11, О12, О21 і 022 – числа в клітках, N – загальне число
спостережень. Знак оклику, як і завжди в математиці, позначає факторіал.
Побудувавши всі інші варіанти заповнення таблиці, можливі при даних сумах по
рядках і стовпцях, по цій же формулі розраховують їхню імовірність.
Імовірності, що не перевершують імовірність початкової таблиці (включаючи саму
імовірність) підсумовують. Отримана сума - це величина P для двостороннього
варіанта точного критерію Фішера.
2.2. Матеріали та методи мікробіологічних досліджень.
У відповідності з існуючими загальновживаними інструктивно методичними
матеріалами та даними літератури (85, 172) матеріал з піднебінних мигдаликів та
тонзилярних ніш забирали стерильним ватним тампоном зранку до їди або через 2
години після прийняття їжі. Засівали на тверді поживні середовища – 5%
кров’яний агар, жовточно-солевий агар, середовища Ендо та Сабуро, втираючи
всією поверхнею тампону у середовище на ділянці 1-2 см. Після цього розподіляли
досліджуваний матеріал штрихами по всій поверхні поживного середовища. Посіви
зберігали в термостаті при 37°С протягом 18-24 годин, далі виконували облік
кількості та опис колоній, що виросли, виділення чистих культур мікроорганізмів
та їх ідентифікацію.
При кількісному посіві тампони ретельно суспендували у 1 мл поживного бульйону
з наступним висівом на частку з твердим середовищем 0,1 мл суспензії, умовно
прийнявши
- Київ+380960830922