РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрокліматичні умови
Мліївський інститут садівництва ім.Л.П.Симиренка розташований у східній частині Правобережного Лісостепу України на висоті 125 м над рівнем моря. Клімат помірно-континентальний, хоча бувають відхилення від різкої континентальності до значного пом'якшення. Ці відхилення зумовлюються певною мірою пересуванням затропічного максимуму, тобто підвищеного атмосферного тиску, вісь якого проходить наближено через міста Кіровоград, Полтаву, Харків і далі на схід [209].
Кліматичні умови зони характеризуються середніми показниками багаторічних метеорологічних факторів, спостереження за якими проводяться в інституті з 1922 року.
- середня річна температура повітря - 7,8°С;
- середня температура січня - мінус 5,7°С;
- середня температура липня - 20,6°С;
- абсолютний максимум температури - 38°С;
- абсолютний мінімум температури - мінус 37,9°С;
- кількість днів на рік з морозами - 135;
- кількість днів на рік без відлиг - 67;
- середня річна відносна вологість повітря - 77%;
- кількість ясних (з добовою хмарністю менше 20%) днів на рік - 53;
- кількість хмарних (з добовою хмарністю не менше 80%) днів на рік 145;
- річна сума опадів - 545 мм;
- кількість днів на рік з опадами - 125;
- кількість днів вегетаційного періоду з середньодобовою температурою вище 5°С - 213;
- кількість днів вегетаційного періоду з середньодобовою температурою вище 10°С - 167;
- середня сума тепла вегетаційного періоду з температурою вище 5°С - 3174°С [106].
Річний хід температур найкраще характеризують крайні відхилення від середніх багаторічних показників (табл. 2.1).
Значне відхилення середньомісячних температур від багаторічної норми спостерігається взимку, яке визначається різкою непостійністю температурного режиму, що залежить в цей період в основному від циркуляції атмосфери [135].
Початком зими вважається перехід мінусових температур через 0°С, що настає здебільшого в третій декаді листопада, кінцем - весняний перехід плюсових температур через 0°С в другій-третій декадах березня. Тривалість зими 57-87 днів.
Тривалість і висота снігового покриву дуже мінливі. Нерівномірність залягання снігового покриву посилюється через нерівність рельєфу, щільність багаторічних насаджень, тощо. Середня тривалість снігового покриву становить 84 дні [209].
Заморозки небезпечні для переважної більшості сільськогосподарських культур. В зоні проведення досліджень в першій і другій декадах квітня та в третій декаді жовтня заморозки бувають майже щорічно, часто спостерігаються вони і в третій декаді квітня. Найбільш небезпечними для смородини є пізновесняні та ранньоосінні заморозки в умовах стабільних позитивних температур. Ймовірність заморозків в третій декаді квітня - один раз в три роки, в першій декаді травня - один раз в десять років, в другій декаді травня - один раз в двадцять років, пізніше - один раз в тридцять років.
Таблиця 2.1.
Коливання середньомісячних багаторічних температур повітря (°С),
дані метеостанції Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка за 1972-2000 роки
П о к а з н и к и
II
III
IY
YI
YII
YIII
IX
XI
XIIСередньомісячна температура повітря-5,5-5,4-0,18,215,819,121,320,114,98,02,2-3,1Максимальна середня температура повітря0,91,93,314,618,823,725,324,517,812,77,21,0Максимальна спостережувана температура повітря10,111,220,530,633,535,538,038,035,029,722,812,3Мінімальна середня температура повітря-13,0-16,0-5,63,013,215,819,417,711,94,0-5,1-9,5Мінімальна спостережувана температура повітря-37,9-36,6-29,0-12,4-3,81,86,04,0-2,4-9,2-20,1-28,5
Рівномірний розподіл опадів на протязі року має позитивний вплив на розвиток сільськогосподарських культур. Розподіл опадів за місяцями на протязі вегетаційного періоду близький до норми і знаходиться в межах 43-74 мм. Однак в окремі роки спостерігається значне відхилення від середніх місячних норм (табл. 2.2). Значний вплив на режим зволоження має кількість днів з опадами на протязі року. Таких днів буває в середньому 125, з них навесні - 31, влітку - 31, восени - 29, взимку - 34.
Відносна вологість повітря має хвилеподібний характер: залишається високою протягом всього зимового періоду, а навесні повільно спадає. Різке зменшення відносної вологості спостерігається у травні, червні, липні та серпні. Високі літні температури за умов низької відносної вологості повітря посилюють випаровування вологи з поверхні грунту і транспірацію рослин.
Вітер є наймінливішим фактором погоди, який впливає на ріст і розвиток культури смородини. У першій половині зими переважають вітри південно-західного напряму, що відносно пом'якшують погоду в цей період. У другій половині переважають північно-східні вітри, які приносять холодні маси повітря. Навесні переважають вітри південного напряму. Жарка погода літнього періоду пом'якшується північно-західними вітрами, які переважають у цей час. Восени переважають вітри західного та південного напрямів.
Поки що не вироблено загальноприйнятого критерію, за яким можна було б визначити межу вегетаційного періоду. Плодоводи та фенологи вважають початком вегетації дату початку розпускання бруньок, а кінцем вегетації - дату масового опадання листків. Кліматологи ж визначають межі вегетаційного періоду датами добових температур, що переходять через 10°С, мотивуючи це тим, що значна частина рослин зони помірного клімату інтенсивно вегетує в межах періоду з середньодобовою температурою вище 10°С.
Початок вегетації смородини, як і більшості ягідних культур, припадає на третю декаду березня, коли середньодобова температура повітря перевищує 5°С, і триває до другої декади листопада. Вегетаційний період триває 194-232 дні [136].
Таблиця 2.2.
Відхилення середньомісячної багаторічної кількості опадів від