РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення досліджень
Дослідження з підтримання рівноваги між ростом і плодоношенням та підвищення якості плодів яблуні за повторної культури на темно-сірому опідзоленому важкосуглинковому ґрунті застосуванням ефективної системи удобрення проводились в яблуневому саду Уманського державного аграрного університету, що знаходиться в Маньківському природно-сільськогосподарському регіоні Середньо-Дніпровсько-Бугського округу Правобережного Лісостепу України [163].
2.2. Ґрунтово-кліматичні умови
Дослідна ділянка саду розміщена на невеликому схилі (до 30 ) західної експозиції. Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений важкосуглинковий. За своїм гранулометричним складом і рівнем родючості він є одним з кращих для вирощування всіх плодових культур, особливо зерняткових [13].
Темно-сірий опідзолений ґрунт поширений в Правобережному Лісостепу на вододілах серед сірих лісових ґрунтів і займає площу 150 тис. га, або 10 % від загальної площі. Вміст гумусу в ньому в природних умовах 4-8 %, на освоєних ґрунтах - 2,5-4,5 %. Гумус складається з гумінових кислот і фульвокислот, причому відношення між ними нерівномірне не тільки територіально, а й за профілем. На природних угіддях, вкритих трав'яною рослинністю, виділяється дернинний горизонт Нd товщиною 2-4 см, а в лісі - лісова підстилка Но.
Розріз темно-сірого опідзоленого ґрунту у дослідному саду [164] характеризується такими ознаками:
НЕ до 29 см - гумусний елювіальний, темно-сірого кольору з сивиною від крем'янкової присипки, структура грудкувата та розпилено-зерниста з горизонтальною поздовжністю.
НІ1 29-48 см - гумусний ілювіальний, темнувато-сіро-бурого кольору з крем'янковою присипкою на грудочкувато-крупногоріхуватих окремостях, щільний, помітні сліди коренів і червоточин; перехід до нижчих горизонтів чіткий;
І2 48-96 см ілювіальний, коричнево-бурого кольору, легкоглинистий, горіхувато-призматичної структури, дуже щільний, грані мають характерний блиск від плівки вмитих колоїдів;
Рі 96-132 см - слабо ілювіальний лес, буро-палевого кольору, легкосуглинковий, грудкувато-призматичної структури, яка поступово переходить у стовпчасту, на її поверхні видно напливи колоїдів; перехід виражений;
Рk 132-200 см - бурувато-палевий карбонатний лес.
Окультурені темно-сірі лісові ґрунти мають орний шар глибиною 25-28 см грудочкувато-розпиленої структури з вираженим щільним підорним шаром товщиною до 20 см [165].
Ґрунт дослідних ділянок має вміст гумусу в шарі 0-20 см 2,41 %, у шарі 20-40 см 2,23 %, азоту (за нітрифікаційною здатністю при 14-денному компостуванні) відповідно 13,4 і 12,9 мг/кг, Р2О5 та К2О (за методом Егнера-Ріма-Домінго) 18,4 і 14,6 та 28,9 і 27,4 мг/100 г, рН 5,2; 5,3, сума увібраних основ 25,0; 26,0 мг-екв/100г.
Догляд за ґрунтом і захист рослин від шкідників та хвороб у дослідному саду виконувались згідно з технологією вирощування насаджень яблуні на беззмінному фоні парової системи.
Клімат Уманського району помірно-континентальний з нестійким зволоженням, нерівномірністю атмосферних опадів та температури повітря.
Опадів протягом року випадає в середньому 633 мм, з них 466 мм - за період вегетації (квітень-вересень). Середня багаторічна температура повітря за рік 7,4 ОС. Середня за найбільш жаркий місяць липень - 19,0 ОС. Середня сума температур за період активної вегетації складає 2810 ОС. Вегетаційний період продовжується 205 днів, а період активної вегетації (температура повітря вище 10 ОС) - 160-165 днів.
Зима частіше м'яка. Середня багаторічна температура повітря найхолоднішого місяця січня -4,2 ОС. Бувають роки, коли температура знижується до -20....-25 ОС, а в окремі дні навіть -37 ОС. Характерною особливістю зимового сезону є наявність відлиг, коли температура повітря підвищується до +8....+12 ОС. Стійкий сніговий покрив встановлюється в середньому 14-22 грудня. Танути сніг починає в першій половині березня.
Весна наступає з 15-20 березня. Характерною особливістю весни є інтенсивне підвищення температури. В першій декаді квітня спостерігається перехід середньої температури через 5 ОС, а вкінці квітня температура повітря переходить через 10 ОС. Навесні часто буває повернення холоду і в травні температура нерідко понижується до заморозків. Середня дата останнього заморозку 26 квітня-2 травня, а найпізніша дата 21-25 травня. У весняний період в окремі роки спостерігаються суховії (квітень, травень - 6-7 днів і більше).
Літо починається з середини травня і продовжується до середини вересня. В літній сезон спостерігається спочатку тепла, а потім (липень-серпень) в окремі роки жарка погода. Середня температура повітря опівдні в травні і червні досягає 18....22 ОС, у липні і серпні 23....25 ОС. Максимальні температури в ґрунті можуть підвищуватися до 38 ОС. Вологі північно-західні вітри, що панують літом, приносять значну кількість опадів. Днів з опадами більше 0,1 мм у травні буває 10-12, а в червні і липні по 12, серпні-вересні по 8-10. Протягом червня-серпня буває 3-4 дні з опадами більше 5 мм і по 2 дні з опадами більше 10 мм. Характерною особливістю літнього сезону є випадання злив з грозами і градом. В окремі роки літом спостерігаються посушливі періоди (до 40-50 днів) з відсутністю дощу і значним підвищенням температури повітря, що приводить до різкого зменшення запасів вологи в ґрунті.
Осінь починається з середини другої декади вересня. Похмура і дощова погода наступає в кінці жовтня. Протягом осіннього періоду спостерігається загальне зниження температури повітря і в кінці жовтня середньодобова температура не перевищує 5 ОС, що є ознакою закінчення вегетаційного сезону.
Метеорологічні умови у роки досліджень (2004-2006), зведені в таблиці 2.1, додатку А. У 2004 році за п'ять місяців вегетаційного періоду (травень-вересень) випало 349,6 мм опадів, що на 18,6 мм більше від середньої багаторічної кількості, а у 2005-20