РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІЮВАННЯ
ЮРИСДИКЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ КОНВЕНЦІЇ
В результаті реформування контрольного механізму Конвенції було створено новий
Європейський Суд з прав людини, який офіційно розпочав свою роботу 3 листопада
1998 року та здійснює свої функції на постійній основі. Місцем знаходження
нового Суду є м. Страсбург, Франція.
Дослідження питань організаційної побудови нового Суду, а також особливостей
процедури розгляду індивідуальних заяв має здійснюватись, на думку автора,
переважно шляхом аналізу практичних аспектів функціювання та діяльності нового
Суду, оскільки положення діючого на сьогодні Регламенту Суду в значній мірі
потребують негайного вдосконалення та в певній мірі приведення їх у
відповідність до практичної діяльності нового Суду. Саме враховуючи реальні
перспективи суттєвого реформування Регламенту Суду, яке має відбутись вже
найближчим часом, в ході аналізу поставлених питань автор акцентуватиме увагу
переважно на практичних аспектах діяльності нового Суду, спираючись в першу
чергу на власний досвід роботи в рамках Секретаріату Суду та юриспруденцію
Суду.
2.1. Аналіз структурних елементів Європейського Суду з прав людини
Окрім позитивних аспектів реформування контрольного механізму Конвенції,
створення єдиного постійно діючого Суду не тільки об’єктивно потягло за собою
зростання потреб Суду щодо фінансових та людських ресурсів, але й врешті решт
призвело до значного розширення апарату Секретаріату Суду, до складу якого на
сьогодні входить цілий ряд різноманітних структурних підрозділів та служб, та
ефективна робота якого є необхідною передумовою ефективного функціювання Суду
як цілісного і чітко налагодженого механізму. Саме тому організаційна структура
нового Суду має розглядатись, на наш погляд, як сукупність організаційної
структури власне судового корпусу та організаційної структури Секретаріату
Суду, у тій мірі, у якій останній забезпечує власне оперативну діяльність
Суду.
В рамках судового корпусу нового Суду можна, на наш погляд, виділити два типи
організаційної побудови: по-перше, організаційну структуру адміністративного
управління та, по-друге, організаційну структуру оперативного функціювання. До
першого типу слід віднести структурні підрозділи судового корпусу Суду, які
визначають характер його адміністративної діяльності, а саме, Керівництво Суду,
Пленарну асамблею Суду та чотири секції Суду. До другого типу організаційної
побудови судового корпусу Суду відносяться структурні елементи, які здійснюють
безпосередні функції Суду, притаманні контрольному механізму Конвенції, а саме,
комітети, палати та Велика палата Суду. До цього ж типу слід віднести
фільтраційний комітет ad hoc, який, за ініціативою сторін у справі, приймає
рішення про доцільність перегляду прийнятого Судом рішення по суті.
Оскільки Конвенція визначає лише головні принципи функціювання нового
контрольного механізму, детальне регламентування питань організаційної
структури та діяльності нового Суду здійснено у Регламенті.
Організаційна структура адміністративного управління нового Суду.
Керівництво Суду. Аналіз другого розділу Регламенту Суду дозволяє віднести до
складу його керівництва Президента Суду, Віце-президентів Суду та Президентів
секцій Суду, процедура обрання яких детально регламентується статтею 8
Регламенту.
Повноваження Президента Суду закріплені у статті 9 Регламенту, згідно з якою
Президент Суду наділений широким колом повноважень як адміністративного, так і
оперативного управління Судом, в той час як на практиці його повноваження
зводяться до виконання суто управлінських функцій. На відміну від Президента
Суду, повноваження Віце-президентів Суду та Президентів секцій, які
закріплюються у статтях 10-12 Регламенту, полягають в першу чергу у здійсненні
оперативних функцій діяльності Суду, хоча вони також мають значні повноваження
у виконанні повсякденних завдань адміністративного характеру діяльності Суду та
його секцій. Так, Президенти секцій головують на засіданнях палат, що
створюються в рамках секції, а отже приймають безпосередню участь у
обговореннях та голосуванні по конкретних справах. На відміну від Президента
Суду, Віце-президенти Суду та Президенти секцій можуть виступати доповідачами
по конкретним справам, в тому числі в справах, які розглядаються Комітетами, а
також брати участь у засіданнях палат, що створені в рамках інших секцій, у
якості національного судді. Як свідчить практика, призначення Президента секції
доповідачем, зокрема, по справам, які мають розглядатись в рамках палати, є
скоріше виключенням, ніж правилом, особливо якщо йдеться про палату, що
сформована в рамках іншої секції. Пояснення знаходиться у суто практичній
площині: як правило, Президент секції головує на засіданнях усіх палат, що
працюють в рамках даної секції, а призначення Президента секції доповідачем по
справі позбавляє його права головувати на засіданні палати, що не є характерним
для діяльності нового Суду.
Президент Суду, Віце-президенти Суду та Президенти секцій Суду утворюють “бюро”
Суду, яке має в своєму розпорядженні власний апарат, що налічує декількох
консультантів та невеликий адміністративний апарат, та допомагає Президенту
Суду у здійсненні його управлінських функцій. Цікавим є те, що хоча формально
існування такого “бюро” не передбачено ні Конвенцією, ні Регламентом Суду, цей
структурний елемент входить до складу Секретаріату Суду. Його існування
пояснюється мабуть історичною традицією, в силу якої подібне бюро існувало ще
за часів старого Суду та здійснювало адміністративні функції по його управлінню
[101, с. 161].
Незважаючи на в значній мірі у
- Київ+380960830922