РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Головною метою радіаційного контролю в умовах аварії на всіх її стадіях є виявлення, оцінка та прогноз ступеня небезпечності іонізуючого випромінювання для населення та роботи персоналу з ЛНА щодо забезпечення їх діяльності в різних умовах радіаційної небезпеки [73, 74]. Під загальним поняттям "радіаційний контроль" розуміється чотири види контролю, а саме: дозиметричний, радіометричний, дозовий контроль та спектрометричні вимірювання.
В об'єм радіаційного контролю входить:
* вимір потужності дози випромінювання на місцевості;
* вимір радіаційного забруднення на поверхні різноманітних об'єктів;
* визначення доз опромінення персоналу та окремих осіб з населення;
* вимір ступеня забруднення радіоактивними речовинами продуктів харчування, питної води та об'єктів навколишнього середовища.
Виходячі з цих положень радіаційної гігієни були визначені об'єкти та методи досліджень, а для репрезентативності отримуваних результатів їх обсяги.
2.1. Об'єкти та обсяги досліджень
Об'єктами дослідження були компоненти навколишнього середовища (повітря, грунт, вода, рослинність) та окремі категорії персоналу зони відчуження.
Для визначення доз опромінення було взято декілька категорій персоналу з ЛНА, які працюють на різних технологічних ділянках ЧЗВ, з різним радіаційним навантаженням.
Після чорнобильської катастрофи 1986 р. на території ЧЗВ тривалий час працюють вахтовим методом значні контингенти ліквідаторів наслідків аварії, які підпадають під вплив іонізуючого випромінювання в поєднанні з іншими виробничими факторами, характерними для конкретних професій. Ці виняткові обставини цілком виправдовують такий великий інтерес з боку різноманітних дослідників у вивченні умов праці вахтового перебування персоналу в ЧЗВ, впливу специфічної обстановки, факторів виробничого середовища і довкілля на стан здоров'я працюючих.
Враховуючи особливості радіаційно-екологічної ситуації в ЧЗВ, є підстави для виділення серед вахтового персоналу груп ризику, передусім професій, фахівці яких працюють на відкритому повітрі і наражаються на додаткову небезпеку потрапляння радіонуклідів в організм (особливо альфа- і бета-випромінювачів) через органи дихання з пилом завдяки вторинному вітровому забрудненню.
Тому, при вивченні умов праці вахтового персоналу ЧЗВ з урахуванням цих факторів було взято наступні професійні групи: водії великовантажних машин та оператори важкої будівельної техніки АТП-2 м.Прип'ять (бульдозеристи, екскаваторники, автокранівники, автоскреперники, водії автонавантажувачів та ін.), лісогосподарські робітники ВО "Чорнобильліс", працівники цеху переробки радіоактивних відходів (ЦДОіТЗ) СП "Комплекс", фахівці цеху дезактивації обладнання та транспортних засобів (ЦП РАВ) СП "Комплекс" - дезактиваторники. До контрольної групи увійшли співробітники СЕС м.Чорнобиля та представники адміністрації цехів СП "Комплекс".
При виконанні натурних досліджень в ЧЗВ була проведена радіаційно-гігієнічна оцінка об'єктів довкілля, виробничих приміщень та місць відпочинку персоналу з ЛНА. При цьому аналізувалися відібрані у реперних точках зразки грунту, вода з водогінної мережі та поверхневих водойм, вода з контрольних свердловин, рослини, мазки з робочих поверхонь та спецодягу, проводилося визначення потужності експозиційної дози (ПЕД). Для розрахунків доз внутрішнього опромінення досліджувались проби біооб'єктів (сечі), проводилося визначення вмісту радіонуклідів у повітрі (загальний та локальний у зоні дихання) місць інтенсивного ведення робіт з ЛНА та вимірювання інкорпорованого цезію-137 на лічильнику випромінювання людини (ЛВЛ).
Вибір категорій обстежуваного персоналу окреслив реперну мережу відбору зразків та проведення радіологічних досліджень на технологічних ділянках ведення робіт з ЛНА:
* пункти захоронення радіоактивних відходів - ПЗРВ "Буряківка" та ПЗРВ "Підлісний";
* територія заплави р.Прип'ять;
* ділянки в межах проммайданчика ЧАЕС та ближньої зони;
* м.Чорнобиль (територія СЕС, центр міста та місця розташування гуртожитків);
* експериментальні ділянки ведення лісогосподарських робіт в 4-х лісництвах ЧЗВ;
* населені пункти ЧЗВ, в яких проживають у пристосованих під гуртожитки будівлях лісогосподарські робітники.
Таблиця 2.1.
Загальна кількість зразків об'єктів дослідження
Назва об'єктівКількість, штукГрунт490Повітря168Вода288Рослинність188Біопроби (сеча)169ВСЬОГО1303
Дози внутрішнього та зовнішнього опромінення було розраховано для 199 осіб вибраних категорій персоналу ЧЗВ.
Таблиця 2.2
Обсяги досліджень
Методи дослідженьКількість дослідженьРадіометричні дослідження -
вимірювання ПЕД гамма-випромінювання
2940Гамма-спектрометричні дослідження
зразків об'єктів навколишнього середовища
776Радіохімічні дослідження:
* визначення вмісту стронцію-90 в зразках об'єктів навколишнього середовища та біопробах людини
* визначення вмісту ізотопів плутонію в зразках об'єктів навклишнього середовища
764
205Вимірювання інкорпорованого 137Сs на ЛВЛ308ВСЬОГО4993
При виконанні доліджень було проаналізовано ретроспективні дані щодо потужності експозиційної дози гамма-випромінювання та вмісту радіонуклідів у повітрі для оцінки динаміки зниження цих показників.
Під час аварії на ЧАЕС у навколишнє середовище потрапило біля 200 радіонуклідів. Основними, з точки зору різноманітного впливу на людину, серед них було близько 20. В перший місяць після вибуху таких радіонуклідів лишилося 16, на третій місяць - 13, на кінець 1986 р. - 10. У 1987-1988 роках вплив на радіаційний стан ЧЗВ створювало 9 радіонуклідів, а з 1993 року таких залишилося лише 6 - цезій-137, стронцій-90 та ізотопи ТУЕ (238Pu, 239,240Pu, 241Pu i 241Am); їх вплив, змінюючись у співвідношеннях, буде лишатися провідним ще істотно тривалий час. З урахуванням цього було обрано для проведення досліджень щодо вмісту в об'єктах навколишнього середовищ