РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА
2.1. Чисельність та розміщення молочної худоби
Чисельність поголів'я корів належить до факторів, що вирішальним чином впливає на показник валового виробництва продукції тваринництва та органічних добрив, стійкості галузі до дії несприятливих, малопрогнозованих ситуацій, наприклад, природних катаклізмів, ветеринарних епізоотій, військових дій і т.п. [98]
Виходячи з біологічних особливостей відтворення великої рогатої худоби, тривалість періоду з моменту запліднення корів до отримання нової генерації потомства становить 36-38 місяців.
Саме тому процес розширеного відтворення корів молочного стада дуже довготривалий, якщо прийняти до уваги, що більше третини господарств мають ще триваліший процес відтворення наступної генерації тварин, то чисельність поголів'я корів в минулому, теперішньому і майбутньому необхідно контролювати на всіх рівнях управління аграрним сектором економіки.
Найбільш високого рівня молочне скотарство України набуло в кінці 80-х років. Виробництво молока в розрахунку на душу населення було вище ніж у багатьох розвинених країнах світу. Однак в останні роки, у зв'язку із змінами економічних відносин між виробниками аграрної сфери та переробними підприємствами, нееквівалентним обміном між містом і селом, зниженням платоспроможності населення та сільськогосподарських підприємств, скороченням витрачання худобі кормів, недосконалістю грошово-кредитної політики та інших важелів регулювання виробництва, відбулись значні зміни в розвитку молочного скотарства (табл. 2.1).
Поголів'я корів в усіх категоріях господарств зменшилось із 8,4 млн. гол. у 1990 р. до 5 млн. гол. у 2000 р. (або на 41%) Ці зміни відбулись, головним чином, за рахунок сільськогосподарських підприємств, де поголів'я корів за цей період скоротилось на 70%, в тому числі в зоні Полісся та Лісостепу - на 63%, Степу - 79 і Карпатах - 84%. Інша тенденція склалась у господарствах населення. Тут повсюдно зросло поголів'я корів, однак воно не було компенсоване тією його кількістю, яка зменшилась у суспільному секторі. Лише в господарствах Карпат, де ще до реформування агропромислового комплексу череда основного стада худоби населення займала майже дві третини, істотних змін у загальній чисельності корів не відбулось. В цій зоні скорочене поголів'я корів у колективних господарствах було в основному компенсоване збільшенням їх у приватному секторі.
Таблиця 2.1
Зміни в чисельності поголів'я корів в окремих категоріях господарств і зонах [110, 158, 159, 160, 161, 162, 163]
Зони
Роки
Всі категорії господарств, тис. гол.в тому числі:сільськогосподарські
підприємствагосподарства населеннятис. гол.темпи росту, %тис. гол.темпи росту, %Полісся19901837,61115,3722,319951724,0865,077,6859,0118,919991375,7504,358,3871,4101,420001293,5404,580,2889,0102,0Лісостеп19903232,82404,7828,119952893,01831,076,11062,0128,219992097,41075,358,71022,196,220001955,3888,282,61067,1104,4Степ19902946,42539,6406,819952540,01806,071,1734,0180,419991609,7861,047,7748,7102,020001372,6537,062,4835,6111,6Карпати1990361,4131,9229,51995374,077,058,4297,0129,41999348,235,646,2312,6105,32000336,921,359,8315,6101,0Україна19908378,26191,52186,719957531,34578,774,02952,6135,019995431,02476,254,12954,8100,120004958,31851,074,83107,3105,2 Зміни в чисельності поголів'я молочного скотарства зумовили адекватні відміни в його розміщенні. Зокрема, питома вага корів у господарствах Полісся зросла з 22% в 1990 р. до 26% у 2000 р., Карпат відповідно з 4,3 до 6,8%, а частка їх в зоні Степу скоротилась із 35 до 28% (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Зональні відміни розміщення поголів'я корів, %
Зони
РокиВсі категорії господарствв тому числісільськогосподарські
підприємствагосподарства населення
Полісся199021,918,033,0199925,320,429,5200026,121,928,6
Лісостеп199038,638,837,9199938,643,434,6200039,448,034,3
Степ
199035,241,018,6199929,634,825,3200027,729,026,9
Карпати
19904,32,110,519996,41,410,620006,81,210,2
Україна
199010010010019991001001002000100100100
Зональні зміни в розподілі поголів'я корів по окремих категоріях господарств особливо проявились в зоні Карпат, де в господарствах населення уже зосереджено 93,7% наявних корів і лише 6,3% поголів'я їх утримують у сільськогосподарських підприємствах, як правило, це дослідні господарства наукових закладів, племінні репродуктори, підсобні ферми промислових підприємств і ін.
На другому місці за чисельністю поголів'я корів у господарствах населення є зона Полісся - 68,7%, на третьому - зона Степу - 60,9%, четвертому - Лісостепу - 54,6% (табл. 2.3).
Ці реалії свідчать про необхідність посилення уваги до обслуговування худоби господарств населення з метою забезпечення їх високопродуктив-ними пасовищами громадського користування, достовірного обліку продуктивності, визначення якості молока, генетичного поліпшення рівня продуктивності корів наступних поколінь, формуючи регіональні асоціації тваринників на добровільній основі.
Таблиця 2.3
Зональні зміни в розподілі поголів'я корів
по окремих категоріях господарств, %
Зони
РокиВсі категорії господарствв тому числісільськогосподарські підприємствагосподарства населення
Полісся
199010060,739,3199910036,763,3200010031,368,7
Лісостеп
199010074,425,6199910051,348,7200010045,454,6
Степ
199010086,213,8199910053,546,5200010039,160,9
Карпати
199010036,563,5199910010,289,820001006,393,7
Що стосується сільськогосподарських підприємств, то тут старі ферми доцільно переобладнати під нові технології виробництва молока на промисловій основі, створюючи модульні молочні ферми чисельністю не менше ніж на 100 кор