РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Ґрунтові та метеорологічні умови
Дослідження по темі дисертації проводилися на протязі 1994-2000 років на Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Української Академії Аграрних Наук, яка розміщена в центральній частині Лівобережної України, безпосередньо на кордоні між Лісостеповою та Степовою зонами, в південно-східній частині Полтавської області (географічні координати: 490181 північної широти та 390141 східної довготи) за 30 км від міста Кременчука.
Ґрунтовий покрив станції, в переважній більшості, представлений середньосуглинковим, малогумусним, розпиленим чорноземом із вкрапленнями солонцюватих ґрунтів. Основною ґрунтоутворюючою породою є карбонатний лес, однорідна порода, пухка, палевого кольору. По механічному складу він відноситься до середніх суглинків. Характерною особливістю лесу є його карбонатність, пухкість і водопроникність.
Підгрунтові води знаходяться на значній глибині - 8-10 метрів і лише в мікрозниженнях підходять до поверхні на 1-1,5 метрів. За даними польових досліджень вони засолені бікарбонатами натрію, хлоридами та сульфатами.
В результаті польового обстеження і даних лабораторних аналізів, що проводилися Полтавською обласною проектною станцією хімізації сільського господарства, встановлено, що вміст гумусу (за Тюріним) в шарі ґрунту 0-20 см складає 3,84%. В більш глибоких шарах ґрунту кількість його зменшується і на глибині 80-90см його вміст складає біля 2,1%.
В орному шарі ґрунту (0-20см) вміщується в середньому: рухомих форм фосфору - 20,6мг/100г, калію - 10,2мг/100г. Реакція ґрунтового розчину - слабо кисла, рН соляне - 5,8-6,1.
Кліматичні умови Полтавської області характеризуються помірно холодною зимою і помірно теплим літом, середньою вологістю повітря і достатньою кількістю опадів. Середня температура повітря зимових місяців (грудень-лютий) -6 - -80С, весняних (березень-травень) - +7 - +90С, літніх (червень-серпень) - +19 - +210С, осінніх - +7 - -70С. Середньорічна температура повітря складає +70С, максимальна - +380С (липень), мінімальна - -360С (січень). Сніговий покрив в Полтавській області зберігається 80-90 днів. Середня відносна вологість повітря досягає 71%, мінімальна (серпень) - 58%, максимальна (січень) - 88%. В посушливі роки відносна вологість повітря знижується до 17% (травень), 16% (серпень), 15% (жовтень). Річна кількість опадів (430-480 мм) достатня для нормального росту рослин, однак розподіляються вони не рівномірно: весна посушлива, основна кількість опадів випадає в літні місяці.
Довжина періоду вегетації в Полтавській області (t>100C) складає 157-172 доби. Влітку - переважна більшість вітрів - північно-західного напрямку, а також східного і південно-східного. Суховії, як правило, бувають 2-3 рази на рік.
В зоні діяльності Устимівської дослідної станції, клімат перехідний від лісостепового до степового: помірно-континентальний з нестійким зволоженням, холодною зимою, жарким і часто сухим літом. Зима приходить в кінці листопада, весна - в кінці березня. Сума ефективних температур складає - 29000С. Сума опадів за цей період - 280мм, гідрометричний коефіцієнт 0,96. Сума ФАР - 4х109 ккал/га за період з t>50C (Хільний Г.Ф., 1976).
В цілому кліматичні умови зони Устимівської дослідної станції, як і всієї зони Лісостепу, за сумою тепла, світла і вологи, прийнятні для вирощування гречки.
В таблиці 2.1 наведені основні метеорологічні показники за вегетаційні періоди років досліджень. На рисунках 2.1, 2.2 та 2.3 графічно зображені зміни температурно-водного режиму періодів вегетації гречки.
1994 вегетаційний рік характеризувався теплою і вологою весною, що дало змогу посіяти насіння в оптимальні строки у вологий ґрунт і на фоні помірних температур отримати сильні та дружні сходи. Літо було жарким, середньомісячні температури липня-серпня на 2,1-1,90С вищими від норми. Опади на протязі літа були незначними, якщо в червні і серпні вони становили 80 і 82% від норми, то в липні лише 10,2%. Такі умови подовжили вегетаційний період на 12-20 днів і привели до значного зниження зав'язування плодів. У липні відмічалася жорстка посуха, як у повітрі, так і на ґрунті. Відносна вологість повітря сягала 55% (в середньому за місяць), а в окремі дні до 20% при підвищенні температури на ґрунті до 60,90С- 31 липня. Підвищеною температура була і в червні та серпні, коли в окремі дні вона підіймалася до 56,50С (27 червня) і 59,40С (10серпня).
Метеорологічні умови 1995 року були нетиповими в порівнянні з середньобагаторічними нормативами, так як спостерігалися великі коливання по кількості опадів, а також значні температурні відхилення. Квітень був дощовим (172% до середніх багаторічних), що забезпечило вологу в ґрунті на період сівби та сходів. Травень, червень та липень видалися сухими з малою сумою опадів, так у липні випало лише 14,9 мм (24,4% норми). Але в серпні і вересні кількість опадів у порівнянні з нормою становила - відповідно 229 і 263%. Це зумовило сповільнений, невисокий ріст рослин у перший період вегетації і значний у другий. Відсутність опадів у липні і першій половині серпня привело до зниження кількості генеративних органів й подовження періоду цвітіння-плодоутворення, що й знизило інтенсивність плодоутворення у гречки і урожайність сортозразків.
1996 вегетаційний рік у весняний період характеризувався більш високими середньомісячними температурами, ніж за середнімии багаторічними показниками. У травні різниця складала +4,90С. Спостерігалися великі коливання за показником суми опадів за місяць. Дощових днів було приблизно однаково -
10-13 на місяць, але днів з дощами більше 5 мм в травні було лише 2, а в липні - 1. Травень, червень і липень були посушливі, у липні різниця між середніми багаторічними і цьогорічними даними склала - 41,9 мм. Умови липня, як і минулого року видалися складними для проходження вегетації рослин. На фоні малої суми опадів спостерігалися високі температури, а