РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрометеорологічні умови проведення дослідів
Експериментальні дослідження проведені на дослідних полях Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва в 1995-1998 роках.
Харківська область розташована в межах двох ґрунтово-кліматичних зон Лівобережної України: Лісостепу і Степу. Згідно агроґрунтовому районуванню, дослідні поля інституту розміщено в Лісостеповому районі області на південному боці Лівобережного Лісостепу, в 15 км від міста Харкова (східна частина Лівобережного Лісостепу України) [205]. Ґрунти в основному представлені міцним, слабко лужним, важкосуглиністо-пилеватим чорноземом на пилевато-суглиністому карбонатному лесу. Загальна міцність ґрунтового профілю біля 110-140 см з високим вмістом гумусу (в орному горизонті 5,46-7,28 %). Ґрунт має високу максимальну гігроскопічність, яка коливається в межах від 8 до 10 %, з невеликою варіабельністю за профілем. Ґрунтові води залягають на значній глибині - 15-20 м. Таким чином, ґрунти відрізняються високою природною родючістю, які при наявності вологи забезпечують отримання високих і стабільних урожаїв.
Клімат зони - помірно-континентальний. Середня багаторічна сума активних температур дорівнює 2669о С, що достатньо для визрівання обмеженого генофонду кукурудзи. Середня температура повітря за вегетаційний період кукурудзи (травень - вересень) складає +17,0о С [35, 206]. В першій декаді квітня проходить перехід середньодобової температури повітря через +5о С. Відтаювання ґрунту на повну глибину закінчується в першій декаді квітня, а прогрівання на глибині 20 см до +10о наприкінці третьої декади квітня. Весняні заморозки припиняються в третій декаді квітня, а в деякі роки спостерігаються і в травні.
Літні місяці характеризуються високою температурою повітря. Середня багаторічна температура повітря за цей період дорівнює в червні +18,9о С, в липні +21,0о С, а в серпні +19,7о С. Максимальна температура повітря в літній період в окремі роки досягає +37о С. Максимальна температура на поверхні ґрунту досягає +54о С.
Восени спостерігається поступове зниження температури. В вересні середньодобова температура повітря дорівнює +14,1о С. Осінні заморозки починаються в другій декаді жовтня, а найбільш ранні - наприкінці серпня.
Розподіл опадів протягом року за місяцями нерівномірний. Найбільша кількість їх випадає в липні - 63,0 мм (в середньому за 50 років), близька до цієї кількості випадає в червні і в серпні - відносно 62,4 мм и 60,7 мм. Березень і квітень характеризуються невеликою кількістю опадів. За період вегетації кукурудзи кількість опадів складає 285,0 мм.
Метеорологічні умови 1995-1998 років відрізнялись нестабільністю режимів температур і опадів, що добре відображало регіональні особливості і дозволило отримати об'єктивні результати за всіма розділами досліджень (табл. 2.1, додаток А).
Таблиця 2.1
Погодні умови в роки проведення дослідів за періодами
розвитку рослин кукурудзи
Роки вив-ченняПосів-сходиСходи - цвітінняЦвітіння - воскова стиглість зерна? ак-тив-них toC±% до опт. умов? опа-дів мм±% до опт. умов? ак-тив-них toC±% до опт. умов? опа-дів мм±% до опт. умов? ак-тив-них toC±% до опт. умов? опа-дів мм±% до опт. умов1995265-1610-901054+5152-24965+2032-741996 269-1726-741013+147-77646-2035-711997297-874-261073+7187-7903+1662-491998335+425-751096+981-60963+2036-70 В 1995 році температура повітря за вегетаційний період кукурудзи дещо перевищувала оптимальну, але не було зареєстровано її стресових підвищень для розвитку рослин кукурудзи (див. табл. 2.1, табл. А.1). В цілому 1995 рік характеризувався як сухий. Але ж розподіл за сумою опадів по періодах був нерівномірний. Так, значна кількість опадів випала наприкінці періоду "сходи - поява волоті", що обумовило запас вологи в ґрунті в період цвітіння генеративних органів, що є досить важливим для якісного запліднення рослин кукурудзи.
В 1996 році склались несприятливі умови для кукурудзи, пов'язані з режимом температур і опадів. Практично весь період вегетації спостерігалось значне коливання температур від досить низьких для розвитку рослин кукурудзи до стресових (див. табл. А.2). Зареєстровано стресові високі температури в поєднанні з нестачею вологи в період цвітіння. Нестачу вологи відмічено на протязі всього вегетаційного періоду. Лише наприкінці першої декади вересня відмічено зниження температури і значна кількість опадів.
За кількістю опадів в періоди "посів-сходи" 1997 рік наближається до оптимальних умов (див. табл. 2.1). Але слід відмітити нестачу опадів в серпні, в період наливу зерна. Температурний режим відрізнявся нестабільністю, особливо протягом періоду "сходи - цвітіння генеративних органів". В цей період відмічались досить низькі температури останньої декади травня - першої декади червня, коли середньодобова температура досягала 8о С. Зниження температури змінювались її підвищенням до 28о С, після цього знов спостерігалось значне зниження температури (див. табл. А.3). Слід відмітити, що в 1997 році спостерігалось раннє осіннє похолодання на початку вересня. Температура повітря різко змінилась з 22о С 30 серпня до 10о С 3 вересня.
Умови 1998 року були посушливими і спекотними. На протязі вегетаційного періоду відмічено високі середньодобові температури, які досягали 32о С (див. табл. А.4). Осінь 1998 року була суха і тепла, що дозволило значній кількості зразків досягти повної стиглості.
2.2. Матеріал досліджень
Матеріалом для дослідження були 278 самозапилених ліній кукурудзи, що входять до складу колекції Національного центру генетичних ресурсів рослин України. Лінії, що вивчались, є різноманітними за походженням та підвидовим складом (табл. 2.2). У вивченні знаходилось 130 ліній України і 148 - з 16 країн Європи і Америки.
Таблиця 2.2
Характеристика колекційних зразків за походженням
і підвидовим складом
Країна походження, установа
Кільк