Ви є тут

Видавничо-бібліотечна інфраструктура української еміграції в Чехо-Словаччині між двома світовими війнами

Автор: 
Заремба Олеся Сергіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000037
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Видавнича і бібліотечна дільність навчальних
та наукових закладів української еміграції В ЧСР
2.1. Тематико-типологічна характеристика книговидавничого
репертуару та фондів бібліотеки Українського вільного
університету у в Празі
Першим зарубіжним українським вищим науковим закладом був Український вільний
університет в Празі (далі - – УВУ), заснований у Відні Союзом українських
журналістів і письменників. Головою УВУ був Володимир Кушнір - – український
журналіст і публіцист, ректор часопису “«Ukrainische Rundschan”» (раніше - –
“«Ruthenische Revue”»), співробітник багатьох німецьких часописів, який активно
друкувався у виданнях Німеччини, Австро-Угорщини, Англії.
У Відні УВУ функціонував всього один навчальний рік, потім був переведений до
Праги. Відкриття УВУ у Відні відбулося 17 січня 1921 року, його викладацький
склад включав всього 12 професорів і 3 доцента.
Після закінчення літнього семестру 1921 р., що був першим семестром УВУ, до
Праги, для переговорів з державними структурами про проведення переведення УВУ
до Праги, прибув ректор університету О.Колеса і декан С.Дністрянсь-кий [39, с.
8].
Представник державних органів Чехословаччини позитивно поставився до задуму
українських професорів. В офіційному університетському виданні говориться: “«На
основі постанови міністерства закордонних справ Чехословацької республіки з дня
16 вересня 1921 р. ч.291045/21 політ. відділ і з дня 30 вересня 1921 р. ч.
35319/21 през. політ. і міністерства шкільництва і просвіти Чес.-Слов.
Республіки з дня 5 жовтня 1921 р. ч. 92477/21 згідно з постановами Академічного
Сенату та поодиноких факультетів Карловського університету ввійшов у життя
Український Вільний Університет перенесений з Відня до Праги”» [192, c.15].
В кінці вересня 1921 р. у Відні було складено довідку “«Український Вільний
Університет в Празі”» [243, арк. 3]. Її підписали голова Ради Українського
Вільного УніверситетуУВУ, доктор Олександр Колеса, заступник голови УВУ, голова
правничого факультету, доктор Степан Дністрянський, заступник голови
філософського факультету УВУ, доктор Степан Рудницький, заступник голови
правничого відділу, секретар УВУ, доктор Володимир Старосольський.
У довідці зазначено, що Міжнародний Український з’їзд на своєму засіданні 3
вересня 1921 р. у Львові прийняв резолюцію-звернення до українських професорів
і доцентів, що які проживають в еміграції, щоби повернулися серцем і розумом до
рідного краю. А вже 12 вересня ц.р. делегатами було запропоновано Президії
Міжнародного партійного з’їзду перевести Український Вільний УніверситетУВУ із
Відня до Праги. Така ідея виникла серед українських вчених за кордоном ще в
кінці 1919 р.: “«Відчуваючи пекучу потребу з організуванням університетської
науки в рідній мові для української академічної молоді, перед якою була
брутальна рука переможців замкнула брами університету на рідній землі, а також
потребу згуртування українських наукових сил за кордоном, порішили українські
університетські професори вже з кінцем року 1919 перевести таку організацію в
Прагу”» [243, арк. 2]. Було створено організаційний комітет в складі докторів
І.Горбачевського, О.Колесси, С.Дністрянського в Празі, пізніше приєдналися
професор Галицький і доктор М.Сабат.
11 лютого 1921 р. Рада Академічної Громади просить Управу УВУ перевести з Відня
до Праги університет, мотивуючи це тим, щоби, “«заспокоїти духовний голод
викладів з обсягу своєї мови, літератури, а також викладів в рідній мові з
інших галузей людського знання у поверх 700 українських студентів, що під цю
пору проживають в Чесько-Словацькій республіці, а з яких в самій Празі є поверх
378 на вищих школах”» [243, арк. 3].
Чеська влада дала згоду на перенесення УВУ, а керівництво Карлового
університету, у Празі надалоа приміщення для УВУ. Ця подія була знаменною для
всього українського народу була знаменною, адже в Україні скасовані українські
кафедри у Львівському і Чернівецькому університетах, почався процес закриття і
реформування в плані більшовизації українських кафедр у візах вузах Центральної
України. Фактично, УВУ у в Празі став єдиним українським університетом в цілому
світі. Цей факт поставив перед ним нове, ширше і важливіше завдання - –
репрезентувати українську університетську науку перед цілим світом.
Українська і чеська преса, часописи не дуже схвально віднеслися поставилися до
справи перенесення УВУ до Праги. Про це засвідчує напівофіційний комунікат у
часописі “«Час”» від 12 травня 1921 р. під заголовком “«Заступники УВУ з Відня
в Празі”», статті в часописі “«Трибуна”» від 31 липня 1921 р. під заголовком
“«Забуті голодуючі”». “«Прага - – центр слов’янського студентства”», а також
комунікат у французь-кому відділі часопису “«Народні Листи”» за цей же 1921 рік
[243, арк. 3].
УВУ мав два факультети: факультет філософський із відділами
історико-філологічним і природописно-математичним та факультет права і
суспільних наук.
На відділі історично-філологічному читали історичні науки: проф.  Д.Дорошенко
(українська історіографія); проф. Д.Антонович (історія українського мистецтва);
доктор М.Лозинський (історія української політичної думки). Філологічні науки -
– українська мова, література, фольклор і етнографія: проф. С.Смаль-Стоцький
(українська мова в сім’ї слов’янських мов); проф. О.Колеса “(історія
української літератури, історія української мови, семінар української
філології, питання древніх рукописних пам’яток мови і письменності
Прикарпатської України, аналіз твору Т.Шевченка “«Іван Гус”», наукових праць
про поета), проф. Зенон Кузеля (огляд української етнографії, українська
народна словесність).
З питань класичної філології і ар