Механізм екологоорієнтованої структурної перебудови господарського комплексу Карпатського регіону

РОЗДІЛ 2
ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
Господарський комплекс регіону та проблеми його
структурного реформування
Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька
області) розташований на крайньому заході України і межує з Польщею,
Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Прикордонне положення, специфічні
природні умови значною мірою вплинули на формування його народногосподарського
комплексу.
Основою господарського комплексу Карпатського регіону є промисловість, сільське
господарство, капітальне будівництво, транспорт (Дод. Б). На рисунку 2.1
зображені основні показники соціально-економічного розвитку регіону за 2000
рік.
Рисунок 2.1 Галузева структура господарського комплексу
Карпатського регіону (%)
Структура господарського комплексу регіону має свої особливості. По-перше,
частка промислового виробництва регіону менша ніж середньоукраїнська. Особливо
мала питома вага цієї галузі у господарстві Закарпатської і Чернівецької
областей. Це й обумовило високу питому сільського господарства в цілому по
регіону. По-друге, у зв’язку з наявністю розвиненого рекреаційного комплексу
частка галузі охорони здоров’я у господарстві Карпатського регіону перевищує
середню по Україні.
Таблиця 2.1
Основні показники соціально-економічного розвитку Карпатського економічного
району / питома вага регіону в Україні,
Показники
Україна
Карпат­ський
Закар­патська
Ів.-Фран­ківська
Львів­ська
Чернівецька
1. Територія, тис. км2
603,7/
100,0
56,6/
9,4
12,8/
2,1
13,9/
2,3
21,8/
3,6
8,1/
1,3
2. Чисельність наявного насе­лення, тис. чол.
49291,2/
100,0
6368,2/
12,9
1282,0/
2,6
1453,7/
2,9
2703,3/
5,5
929,2/
1,9
3. Чисель­ність постійного населення, тис. чол.
49456,1/
100,0
6355,2/
12,9
1277,3/
2,6
1446,5/
2,9
2696,3/
5,5
935,1/
1,9
4. Щільність населення, чол/км2
82
100
105
124
115
5. Питома вага міського насе­лення, %
68,0
38,9
43,4
60,8
42,8
6. Валова продукція сільського господарства у порівняних цінах 1996 р., млн.
грн.
25908/
100,0
3192,0/
12,3
593,0/
2,3
748,0/
2,9
1302,0/
5,1
549/
2,1
7. Виробниц­тво товарів народ­ного спожива­ння (ТНС), млн. грн.
29761,6/
100,0
2669,1/
8,9
401,9/
1,4
377,9/
1,3
1515,3/
5,1
374,0/
1,3
з них :
продовольчі
непродоволь­чі
17133,9/
100,0
9766,0/
100,0
1599,0/
9,3
926,2/
9,5
113,4/
0,7
933,2/
2,4
196,4/
1,1
164,6/
1,7
1048,8/
6,1
403,0/
4,1
240,4/
1,4
125,4/
1,3
% (2000 рік)
За роки реформування відбувається постійне падіння валового внутрішнього
продукту і валової доданої вартості в усіх галузях господарства Карпатського
регіону (див. дод. В). Головна причина негативних змін – тривала економічна
криза. Водночас, починаючи з 1994 року, темпи падіння виробництва
сповільнюються. На перший план виходить чинник неконкурентоспроможності
виробництва через високу матеріало- та енергомісткість виробленої продукції.
Насторожує негативна тенденція щодо зменшення ролі агропромислового комплексу.
Покращити ситуацію в регіоні спроможна лише структурна перебудова,
вдосконалення існуючих галузей промисловості і транспорту при збереженні
існуючого агропромислового виробництва і пріоритетного розвитку рекреаційного
господарства.
Динаміка виробництва найважливіших видів продукції промисловості за роки
реформування представлена в додатку Д.
Машинобудівний комплекс регіону представлений підприємствами приладобудування,
електротехнічної, верстатобудівної, інструментальної, автомобільної,
радіоелектронної промисловості, нафтохімічного, будівельно-шляхового та
комунального машинобудування. Суттєвих територіальних зрушень у структурі
комплексу протягом останніх років не відбулось. Регіон успадкував від
колишнього СРСР економічно невиправдану структуру машинобудування: в переважній
більшості підприємства галузі отримували комплектуючі деталі із-за меж України,
туди ж поступала основна маса продукції. Враховуючи значний рівень
мілітаризації галузі, змінити і без цього досить інерційну структуру
машинобудування при відсталих технологіях є справою не легкою.
Легка промисловість карпатських областей випускає різні види тканин, швейні,
панчішно-шкарпеткові вироби, верхній і білизняний трикотаж, взуття та інші
товари народного споживання (див. дод. Д).
Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для виробництва сільськогосподарської
сировини сприяли розвитку у регіоні майже всіх підгалузей харчової
промисловості – м’ясної, молокопереробної, цукрової, спиртової,
плодоовочеконсервної, маслоробної, борошномельної, крохмале-патокової,
виноробної та ін.
Для розвитку лісопромислового комплексу в регіоні є достатня сировинна база.
Запаси деревини на душу населення тут в 4-6 разів вищі, ніж в середньому по
Україні. Лісопромисловий комплекс Карпатського регіону спеціалізується на
виготовленні меблів, меблевих заготовок, клеєної і струганої фанери,
деревостружкових плит, пиломатеріалів, а також продукції лісохімії. Найбільше
лісопромисловий комплекс розвинутий у Закарпатській області, де він сягає 38%
промислової продукції області. В структурі промислової продукції регіону його
частка поступово зменшується.
В областях Карпатського регіону є всі види паливних ресурсів: нафта, горючий
газ, кам’яне й буре вугілля, торф, горючі сланці, але їх запаси або незначні,
або вичерпуються. Найбільші об’єкти паливно-енергетичного комплексу зосереджені
у Львівській та Івано-Франківській областях.
Мінерально-сировинна база представлена 25 видами корисних копалин. На території
району знаходяться родовища кам’яного ву