Ви є тут

Мотивація праці в сільськогосподарських підприємствах

Автор: 
Ломовських Людмила Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000233
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
АНАЛІЗ ЧИННИКІВ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ В РІЗНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
2.1. Методика досліджень
Основний розвиток вивчення проблем мотивації праці за рубежем розпочався в
60-70-х роках ХХ сторіччя. У нашій країні цьому питанню, особливо вивченню
впливу соціальної активності працівників і соціально-психологічного розвитку
колективу на ефективність виробництва, довго не приділялося належної уваги. І
лише в останні десятиріччя з’явилися публікації і розробки вітчизняних вчених з
цієї проблеми. Вивчивши розробки, які використовували у своїх дослідженнях О.А.
Бугуцький (залежність річного рівня продуктивності праці від основних
соціально-економічних факторів) [25], О.А. Бугуцький і М.К. Орлатий (вивчення
залежності ефективності використання праці механізаторів від деяких
соціально-економічних і демографічних чинників методом граф-кореляції) [26],
Й.С. Завадський (вплив рівня організації апарату управління на вихід продукції
на 1 га сільськогосподарських угідь) [64], С.О. Гудзинський (оцінка трудових
колективів, управлінських працівників) [52], Н.Л.Коломінський (визначення рівня
психологічного мікроклімату колективу) [74], Г.А. Дмитренко (кваліметрична
оцінка праці та ділових, професійних і особистих якостей) [57], Т.А. Вениченко
(методика вивчення рушійних мотивів працівників і вивчення сили мотиваційних
установок) [69], С.М. Таран (вплив задоволення функціонуванням соціальної
інфраструктури, вивченого за допомогою експертної експрес-оцінки, на вихід
валової продукції з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь та на
одного середньорічного працівника) [158], методики досліджень, на основі яких
були розроблені зарубіжні мотиваційні теорії, а також Анкету щодо виявлення
економічних, соціальних і соціально-психологічних процесів у
сільськогосподарських виробничих колективах у зв’язку із впровадженням
колективного підряду [51], розроблену в Харківському сільськогос-подарському
інституті ім. В.В. Докучаєва у 1983 р. кандидатами економічних, психологічних і
філософських наук (рецензував роботу доцент кафедри статистики і аналізу), ми
прийшли до висновку, що на основі цієї анкети, крім вивчення мотивуючих
чинників, можна розробити методику вивчення впливу соціальної активності
працівників і соціально-психологічних процесів, що відбуваються у трудових
колективах сільськогосподарських підприємств, на економічні показники
виробничої діяльності.
Вивчення впливу пропонуємо проводити за такою методикою. Спочатку слід
розробити анкету з економічних, соціальних і соціально-психологічних процесів,
що відбуваються у колективах (дод. Б). Анкета охоплює досить широке коло
питань, які можна поділити на питання демографічного загального характеру
(стать, вік тощо), соціального (питання соціальної активності та трудової
активності тощо), соціально-психологічного (задоволеність окремими сторонами
роботи, конфліктність у колективі, заохочення тощо), економічного (доходи тощо)
і питання стосовно реформування аграрного сектору економіки. Залежно від кола
вивчення проблем у міру необхідності анкету можна доповнювати матеріалами з
первинних джерел бухгалтерської звітності, річних бізнес-планів і звітів. По
кожному з опитаних доцільно вибрати такі показники, як кількість людино-годин,
відпрацьованих за останній рік, кількість еталонних гектарів за цей період,
річну заробітну плату тощо. Крім того, в разі бажання вивчити якийсь конкретний
напрямок, наприклад, соціально-психологічний розвиток колективу та його вплив
на економічні показники, можна виділити блок запитань щодо цієї тематики і
вивчити його окремо.
Г.В.Щокін визначає анкетування як метод збору соціальної інформації, що широко
застосовується у соціальній психології, соціології. Анкета надає можливість за
порівняно короткий термін опитати велику кількість людей, що особливо важливо
при оперативному вивченні суспільної думки (наприклад, при висуненні керівних
працівників, атестації кадрів, вивченні причин плинності тощо) [178]. Анкетне
спостереження ґрунтується на принципі добровільного заповнення [50]. У нашому
конкретному випадку анкетувалися механізатори, які у весняно-осінній період
перевантажені, тому, як правило, опитати колектив, бригаду повністю неможливо.
Але якщо опитана більша частина колективу, то, незважаючи на те, що
спостереження несуцільне, результати анкетування покажуть загальний стан і
рівень розвитку колективу. Якщо перед дослідником стоїть завдання: вивчити
загальний рівень економічного, соціального та соціально-психологічного стану по
району, області або країні в цілому, то кількість опитаних членів колективу не
матиме вирішального значення.
Наступним кроком дослідження є обробка даних анкет за допомогою програми EXСEL,
у результаті чого будуть отримані узагальнені дані. Дані пропонуємо обробляти в
пакеті прикладних програм EXСEL, який являє собою табличний процесор, тобто
комплекс програмних засобів, які можуть створювати, реєструвати, зберігати,
редагувати, обробляти електронні таблиці та подавати їх до друку. Версія EXСEL
7.0. працює в середовищі Windows 95 і вище і є зручним інструментом для
економіста. Ця програма має широкий набір можливостей для розрахунків, аналізу
та подання даних у табличній формі і у графічному вигляді. Велика кількість
стандартних функцій дозволяє вирішувати завдання в різних галузях діяльності
науковців, зокрема пакет прикладних програм EXСEL дозволяє виконувати
статистичну обробку даних за допомогою вмонтованих статистичних функцій [162].
За допомогою даної програми ми можемо визначити кількість і відсоток від
загальної кількості опитаних, що дотримуються тієї чи іншої точки зору.
Отже,