РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ВИТРАТ І ЇХ ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ
Аналіз економічних результатів розвитку сільськогосподарських підприємств
Системний підхід до організації контролінгу в сільськогосподарських
підприємствах в умовах нестабільності потребує розробки гнучкої методики
аналізу, яка забезпечить підвищення економічної ефективності діяльності, в тому
числі в умовах невизначеності, конкуренції, наявності одного чи кіль-кох
“вузьких місць”. Тому аналіз слід розглядати крізь призму наскрізної системи,
яка б охопила зовнішнє і внутрішнє середовище, в якому функці-онує підприємство
а також, як інструмент адекватного реагування на кризові ситуації, висвітлила
результати не тільки ретроспективного, а й опера-тивного і перспективного
аналізу.
Таким чином на інформації, сформованій на базі даних аналізу, має ґрунтуватись
процес прийняття управлінських рішень, який зумовлює успіх діяльності
підприємства в конкурентному середовищі. Слід зазначити, що саме інформація,
сформована в процесі здійснення аналізу, забезпечує пере-творення змісту
інформації щодо стану об’єкту дослідження і зовнішнього середовища в
інформацію, необхідну для управління, в тому числі для вирішення логічних
завдань з забезпечення ефективності діяльності. Фор-мування такої інформації та
визначення напрямів її використання дозволяє здійснити система контролінгу,
причому в сфері впливу контролінгу “...аналізувати можна і минуле, і теперішнє,
і майбутнє” [53, с. 21].
Однак в сільськогосподарських підприємствах контролінгу в цілому і економічному
аналізу, зокрема, надається другорядна роль. Така ситуація в силу дії
різноманітних об’єктивних та суб’єктивних факторів виникла інколи через брак
фахівців, інколи через відсутність відповідних технічних можливостей, подекуди
через повільний темп обробки інформації та застарілі дані, що надаються
аналітиками. Дані анкетного обстеження головних спеціалістів
сільськогосподарських підприємств Дніпропетров-ської і Запорізької областей
показали, що близько 74% респондентів недо-вірливо відносяться до використання
результатів аналізу при прийнятті рішень з формування витрат, а 92% не вважають
за доцільне впровадження контролінгу на сільськогосподарських підприємствах
(додатки Е.1, Е.2, Е.3, Е.4). На сучасному етапі необхідно зламати стереотип
мислення керівників сільськогосподарських підприємств та довести, що
контролінгова служба може забезпечити потреби управління якісними аналітичними
даними, причому збалансованими в економічно-фінансову аспекті.
Метою аналізу є пошук шляхів раціонального забезпечення підприєм-ства
необхідними фінансовими ресурсами, підвищення ефективності гос-подарської
діяльності та забезпечення умов виживання підприємства в умо-вах жорсткої
конкуренції. Аналіз має здійснювати постійний контроль за досягненням
поставленої мети, тому ми погоджуємось з Т. Ковальчук, який відмічає, що в
умовах ринкової економіки аналіз “...суттєво змінює свою цільову орієнтацію,
значно поглиблюється сфера аналітичного пошуку та діагностики” [49, с.23].
Таким чином, основні завдання аналізу слід розглядати через призму стратегічних
та тактичних завдань діяльності підприємства, вони полягають в наступному:
об’єктивна і всебічна оцінка досягнутих результатів, інтерпретація реального
стану об’єкту, що підлягає аналізу; аналіз вико-ристання матеріальних,
нематеріальних, трудових та фінансових ресурсів, розробка заходів щодо зниження
матеріаломісткості, енергомісткості та зниженню витрат в цілому по
господарству; виявлення факторів, які визначають фінансовий результат, їх
взаємозв’язок і вплив на ефективність виробничого процесу; аналіз відхилень
фактичних даних від вимог нор-мативів, з’ясування причини та наслідків таких
відхилень; визначення резер-вів, розробка заходів та впровадження рішень щодо
застосування даних резервів.
Існує і дещо оригінальний підхід авторів до визначення завдань аналізу, серед
яких з огляду контролінгу найцікавішими є: порівняність витрат і результатів
(І.І. Каракоз)[43]; дослідження конкурентоспроможності підприємства та
визначення кон’юнктури ринку (М. Яцків)[175].
Досягнення цілей аналізу та можливість забезпечення вирішення завдань,
поставлених перед ним, можливе за допомогою використання різних методів. Та в
основі методології аналізу, як справедливо відмічає М.Коробов, лежить
діалектичний метод, який дає можливість та інструментарій для вивчення
економічних явищ у їх “...зв’язку і взаємоза-лежності, русі і розвитку” [55,
с.45]. Тому одним із головних елементів іструментарію конторолінгу є формування
оптимальної кількості підкон-трольних показників, за допомогою яких постає
можливим отримати інфор-мацію щодо якості управління.
Питанням формування показників ефективності роботи присвячені роботи багатьох
закордонних та вітчизняних авторів [4, 12, 29, 53, 55, 72, 74, 75, 76, 81, 112,
120, 158, 175, та ін.]. Вивчивши неоднозначні підходи нау-ковців щодо
формування переліку підконтрольних показників, ми вважаємо, що підконтрольними
показниками слід вважати частину вихідних даних, під впливом яких формується
інформаційна база, що використовується для управління підприємством. Перелік
підконтрольних показників залежить від специфіки, мети та пріоритетів розвитку
підприємства, формується, як правило, в залежності від вимог користувачів
інформації з урахуванням наявності переліку показників, притаманних
контролінгу. Саме потреба у розрахунку тих чи інших показників і визначає
структуру інформаційної бази та порядок її формування.
В межах функцій контролінгу основним
- Київ+380960830922