Економічні взаємовідносини у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику

РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇЇ
НАСІННЯ СОНЯШНИКУ
2.1. Розвиток сільськогосподарського виробництва в регіоні та місце в ньому
насіння соняшнику
Ефективний розвиток аграрно-промислового виробництва зумовлює­ть­ся не тільки
необхідністю задоволення соціально-економічних потреб населення в
аг­рар­но-продовольчій продукції, а й раціональності організації його
виробничої струк­тури, направленої на ефективне використання наявного
природно-кліма­тич­но­го і економічного потенціалу з метою реалізації
соціально-економічних задач. Тому є необхідність оцінити в досліджуваному
об’єкті реальний стан природно-еко­но­міч­ного та соціального потенціалу як
економічно-матеріальної основи реа­лі­за­ції пос­тав­лених завдань, визначення
й використання факторів економічного зростання ефективності
аграрно-промислового виробництва в системі постійного удоско­налення
економічних взаємовідносин.
Черкаська область розташована в центральній частині країни. Більша частина її –
на правобережжі Дніпра. Має вигідне географічне і економічне положення,
оскільки через її територію пролягають дороги міжнародного сполучення, що
з’єднують південні райони України з північними та з містами країн близького і
далекого зарубіжжя. Будучи розташованою в басейнах середніх течій Дніпра та
Південного Бугу вона має сполучення з іншими регіонами не тільки за допомогою
автомобільного та залізничного транспорту, але і річкового, що створює
пере­думови для активного розвитку різних економічних зв’язків.
Територія області складає 20,9 тис. кв. км., або 3,46% території України. В
ре­гіоні проживає 1386,6 тис. чол., або 2,89 відсотків загальної чисельності
насе­лен­ня, з них сільське населення складає 638,7 тис. чол., або 46,1% його
чисе­ль­нос­ті в області. Щільність населення – 66 чол. на 1 км2, що менше на
17,5% порівняно з середнім рівнем по Україні. Адміністративно Черкаська область
має 20 районів, 16 міст, у тому числі 6 міст державного, республіканського та
обласного значення (Черкаси, Сміла, Умань, Канів, Золотоноша, Ватутіно), 15
селищ міського типу та 824 сільських населених пунктів.
Клімат в даному регіоні помірно-континентальний з нестійким зволоженням ґрунту.
Зими, як правило, безсніжні, середньорічні опади не перевищують 480-490 мм.
Найхолоднішими місяцями року є січень-лютий з середньою температурою – -5,
-80С, а найтепліший період припадає на липень-серпень з денною темпе­ра­ту­рою
20-250С. В межах області вегетаційний період триває 204-208 днів, а період
активної вегетації 170-178 днів, що є сприятливим для вирощування основних
сіль­ськогосподарських культур і достатнім для нарощування обсягів виробництва
продукції. Проте взимку часто бувають відлиги, тумани, інколи суховії, зливи з
гра­дом, котрі є ризиковими для розвитку сільського господарства, що потребує
створення резервних ресурсів у тому числі і фінансових.
В межах області – значна частина Кременчуцького водосховища та частина
Канівського водосховища. Багато озер і штучних водойм (145,2 тис. га).
Область розташована в лісостеповій природно - економічній зоні. Серед ґрун­тів
найбільш поширені опідзолені та середньогумусні чорноземи. На підви­ще­них
ділянках – сірі та світло-сірі опідзолені ґрунти. На Лівобережжі – типові
чор­ноземи, чорноземно-лучні та торфово-болотні ґрунти. На вододілах – степова
рослинність. Степові простори області розорені. Місцевість області – це широко
хвилястий плоско рівнинний тип рельєфу. Плато нарізане сіткою не глибоких та не
широких з пологими схилами ярів.
Черкаська область відіграє важливу роль у системі народного господарства
держави як ре­гіон розвинутого аграрно-промислового виробництва. В економіці
народного гос­­подарства провідне місце належить сільському гос­по­да­р­с­т­ву
і харчовій промисловості. Харчову промисловість регіону представляють
цук­ро­ва, м’ясна, маслосироробна й молочна, плодоконсервна і
спиртово-го­ріл­ча­на. Серед інших галузей харчової промисловості –
борошномельно-круп’яна, хлі­бопе­кар­сь­ка, пивоварна, ефіроолійна, рибна і
комбікормова, та невеликої по­тужності під­приємства олієжирової
промисловості.
Реформаційні процеси економіки України, сутність яких полягає у привати­за­ції
виробничого потенціалу та переході від адміністративної системи управлін­ня
економікою до ринкових відносин, відбулися також в сфері
аграрно-промис­ло­во­го виробництва. В результаті утворилися нові
організаційно-правові форму­ван­ня, засновані у більшості на приватній формі
власності. Зокрема у сільському гос­по­да­рстві Черкаської області у 2003 році
функціонували 473 сільськогос­по­дар­сь­ких підприємств, з них державними були
лише 7. Крім того налічувалось 1025 фер­мер­ських господарств та більше 300
тис. дворів, що мали земельні ділянки. Це зу­мов­лює розгалуженість і
багатогранність економічних зв’язків у системі госпо­да­рю­вання.
Організаційно правові формування відрізняються за кількістю – пе­ре­ва­жа­ють
господарські товариства (73,8%), середньообліковою чисельністю пра­ців­ни­ків,
зайнятих у сільському господарстві, середньорічною вартістю основних
ви­роб­ничих фондів і основних засобів, наявністю сільськогосподарських угідь і
ріллі (табл.2.1).
Таблиця 2.1.
Економічні показники організаційно-правових формувань у сільському господарстві
Черкаської області, 2003 рік
Організаційно-правові формування
Кількість господарств, одиниць
Середньо- облікова чисельність працівників, зайнятих у сільському господарстві,
чол.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів і основних засобів, млн.грн.
Сільсько-господарські угіддя, т