РОЗДІЛ 2
СТАН СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ І ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ В РЕГІОНІ
2.1. Природно-економічні чинники і аналіз використання сільськогосподарських земель в регіоні
На наше глибоке переконання, для повного представлення про необхідність проведення економіко-екологічних досліджень у місцях видобутку корисних копалин, перш за все, треба надати характеристику природнім особливостям даної місцевості.
Отже, Нікопольський марганцеворудний басейн, який входив у число об'єктів наших досліджень, за запасами руди відноситься до найбільших у Європі [21]. Загальна площа розвіданих родовищ марганцю складає 46690 га. Тому при описі грунтово-кліматичних умов, докладніше зупинимося саме на цьому об'єкті. Тим більше, що в основному він віддзеркалює грунтово-кліматичні умови і тієї частини степової зони України, де розташовані інші наші об'єкти дослідження.
Нікопольський марганцеворудний басейн розташований в басейні річок Дніпро і Молочна, поблизу міст Орджонікідзе, Нікополь, Марганець і Запоріжжя. До його складу входять: Нікопольське родовище, Велико-Токмацьке родовище, ряд рудоносних площ і рудоуправлінь, розташованих в долині річки Інгулець південніше міста Кривого Рогу.
Зараз інтенсивні розробки марганцю відкритим способом проводяться в межах Нікопольського родовища, розташованого на південному сході України в Томаківському і Нікопольському адміністративних районах Дніпропетровської області.
В процесі видобутку марганцевої руди руйнується ґрунтовий покрив, знищуються флора і фауна. Прекрасний ландшафт українських степів змінюється на "місячний", безжиттєвий ландшафт внутрішніх і зовнішніх відвалів кар'єрів, постійно забруднюючих навколишню територію.
Між тим, як показали археологічні знахідки, роль степових ландшафтів в історії людства величезна, оскільки визначається винятково високою господарською цінністю їхніх чорноземів. Ця обставина послужила причиною раннього засвоєння людиною степових ландшафтів, які стали найдавнішими осередками землеробства. Про це свідчать кургани епохи бронзи, де знайдені поховання древніх скотарів скіфського (5-3 ст. до н. е.) і сарматського (2 ст. до н. е. - 2 ст. н. е.) часів. На сьогодні ґрунти степової зони України практично всі розорані і вже декілька століть годують, в повному розумінні цього слова, населення держави, забезпечуючи його хлібом і всіма іншими сільськогосподарськими продуктами. В цій зоні багато міст і селищ, густа мережа автомобільних і залізничних шляхів, а також промислових комплексів вугільного, металургійного, хімічного й іншого виробництв. Тут же суцільна оранка землі, широке застосування техніки, добрив, зрошення і таке інше.
Нікопольський марганцеворудний басейн знаходиться у вигідних економічних умовах, оскільки розташовується поблизу Донецького кам'яновугільного і Криворізького залізорудного басейнів та таких великих індустріальних центрів, як Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Нікополь, Орджонікідзе, Марганець, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк і др.
Усе вище відзначене дозволяє зрозуміти важливість наукових робіт щодо відновлення порушених земель, в тому числі важливість економіко-екологічних досліджень, оскільки саме вони дозволяють визначити подальше використання таких земель на основі поліпшення екологічного стану густонаселеної території степової зони України.
Клімат досліджуваного району характеризується як континентальний, з жарким посушливим літом і помірно холодною зимою.
Для характеристики кліматичних умов можна скористатися даними спостережень Нікопольської метеостанції за 85-річний період (1881-1965 рр.) і за останні 35 років (1970-2004 рр.), протягом яких вченими Дніпропетровського агроуніверситету проводилися масштабні, багаторічні та багатоваріантні дослідження на стаціонарних дослідних станціях.
Багаторічна середньорічна температура повітря складає 9,10С. Холодний період починається з листопада і триває п'ять місяців, до березня. В другій половині грудня звичайно встановлюються стійкі зимові температури повітря. Найхолоднішим є січень, коли середньомісячна температура повітря дорівнює -4,40С. Початок осінніх заморозків відзначається в кінці жовтня, а кінець весняних приходиться на початок травня. З березня по травень спостерігається найінтенсивніше підвищення температури. В подальшому накопичення тепла йде повільніше. За рік нараховується близько 260 днів із температурою, яка перевищує 00С. Найжаркішим місяцем є липень.
Тривалість вегетаційного періоду з температурою більше 100С складає 165-175 днів, а сума ефективних температур за цей же час - 3100-32000С, тобто район знаходиться в зоні з достатньою кількістю сонячної енергії.
Багаторічна середньорічна температура за вегетаційний період (квітень - серпень) складає 18,10С. Цей показник виявився практично рівним середній температурі останніх 35 років в ті ж самі місяці (17,80С). Середньорічна температура повітря також була майже однаковою, хоча, треба відзначити, що окремі роки відрізнялися порівняно високими температурами саме в період активної вегетації рослин.
У зв'язку з тим, що ґрунтові води на більшій частині території залягають глибше 10-20 м, основним джерелом запасів вологи в ґрунті є атмосферні опади, які складають 463 мм (рис. 2.1, 2.2). Сніг випадає в кінці листопада, лежить недовго і швидко тане. Потужність сніжного покриву в середньому сягає 17 см. Середня кількість днів зі сніговим покривом
Рис. 2.1. Криві середньомісячних Рис 2.2. Криві атмосферних
температур повітря опадів
1 - середня багаторічна 2 - середня за роки досліджень
складає 53 дні. Літні дощі випадають переважно у в