РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Робота виконана на кафедрі дитячої хірургії (Зав. кафедри доктор медичних наук,
професор В.І.Сушко) Дніпропетровської державної медичної академії.
2.1 Характеристика хворих на подвоєння нирок, та принципи формування груп
дослідження
Клінічним, морфологічним та морфометричним дослідженням піддавались діти обох
статей у віковій групі від 0 до 15 років (Табл. 2.1), у яких було діагностовано
повне чи часткове подвоєння верхніх сечовивідних шляхів з однієї чи двох сторін
(Табл. 2.2) і які мали, внаслідок порушення уродинаміки, необхідність в
проведенні хірургічної корекції сечової системи.
Розподіл дітей за віковими показниками в різних групах вивчення. Таблиця 2.1
Вік дітей
(роки)
Група контролю
(0)
Лікувались консервативно (група 1)
Лікувались оперативно
Всього
з видаленням полюсу нирки
(група 2)
пластична реконструкція (група 3)
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
0 – 1
18,18
12
6,2
32
11
18,33
35
100
1 - 3
22,72
28
14,5
12
17
28,33
53
100
3 - 7
22,72
50
25,9
12
19
31,66
77
100
7 - 10
18,18
56
29,1
20
10
71
100
10 - 15
18,18
47
24,35
24
11,66
64
100
Всього
22
100
193
100
25
100
60
100
300
100
Діти, яким внаслідок клініко - лабораторного обстеження оперативне лікування не
було показане, підлягали динамічному спостереженню нефролога та уролога.
Розподіл хворих за формою подвоєння сечової системи. Таблиця 2.2
Форма подвоєння
Лікувались консервативно
Лікувались оперативно
Всього
Абс.
Абс.
Абс.
Повне подвоєння однієї нирки
131
67,83
54
63,52
185
66,54
Неповне подвоєння однієї нирки
17
7,25
7,05
23
8,27
Повне подвоєння обох нирок
35
19,68
22
25,88
57
20,5
Неповне подвоєння обох нирок
10
5,18
3,52
13
4,67
Всього
193
100
85
100
278
100
Всього повне клінічне обстеження за період з 1989 по 1999 роки в умовах
стаціонару було проведено у 300 дітей: 278 дітей хворих на ПН, серед яких
оперативне втручання було необхідним у 85 випадках, в яких нами виконано забір
гістологічного матеріалу, та 22 дитини групи контролю. Гістологічний матеріал
групи контролю відбирався з 5 випадків раптової смерті у дітей при відсутності
наявних проявів аномалій розвитку сечової системи.
Розподіл обстежених дітей за статтю був таким: 79 (26,33%) хлопчиків та 221
(73,64 %) дівчина, тобто співвідношення складало 1 / 2,8.
Усі діти були розділені на 3 групи згідно методу лікування та групу контролю: 0
група (розділи 3.1; 3.4.1.1; 3.4.2.1)– група контролю; 1 група (розділи 3.2.1;
3.3.1; 3.4.1.2; 3.4.2.2) складалась з дітей, у яких полюси нирок, що підлягали
біопсії не мали проявів порушення уродинаміки; до 2 групи (розділи 3.2.2;
3.3.2; 3.4.1.3; 3.4.2.3) входили діти з помірним ураженням ниркових тканин, що,
внаслідок порушення уродинаміки, потребувало застосовування пластично –
реконструктивних методів оперативного лікування; 3 групу (розділи 3.2.3; 3.3.3;
3.4.1.4; 3.4.2.4) вивчення складали діти переважно з важким порушенням
уродинаміки, коли внаслідок втрати функції проводилось видалення хворого органу
(гемінефруретеректомія).
Групи дослідження формувались на основі стандартного обстеження дітей для
виявлення ступеню порушення уродинаміки за допомогою УЗД та урографічного
дослідження (Дослідження проводилось за схемою рекомендованою згідно листа
Республіканського дитячого уролога проф. Д.А. Сеймівського).
Для більш чіткого відокремлення первинних природжених змін в структурі тканин
нирок та сечоводів при подвоєнні у дітей від змін, що їх набуто у перші роки
життя дитини внаслідок вторинних запальних процесів, а також враховуючи, що
основне дозрівання тканинних структур проходить етапами, всі випадки були
розділені з урахуванням основних етапів морфо - функціонального становлення
організму дитини. Таким чином ми отримали 5 вікових підгруп в кожній з груп
вивчення (табл. 2.1). При віднесенні дітей до вікових підгруп враховувались
повні роки з моменту народження, а на границі між підгрупами для кожної
наступної підгрупи діяв принцип: кількість років від дня народження + 1 день.
Згідно виділених 5 вікових підгруп, в кожній групі вивчення окремо, проводилось
морфологічне та морфометричне дослідження тканин нирок, яким, через низьку
ймовірність поновлення функції, прогнозувались операції по видаленню хворого
органу (гемінефруретеректомії, нефректомії), та операції з пластичної
реконструкції аномального органу у випадках, де передбачалась висока
ймовірність поновлення функції після поновлення уродинаміки. Такі ж дослідження
проводились в групі контролю. При всіх видах оперативного лікування діти в
подальшому підлягали динамічному нагляду і періодичному обстеженню, що
дозволяло своєчасно виявляти випадки відхилення від морфологічно прогнозованої
течії захворювання і судити про ефективність цього прогнозу.
Тривалість патологічного процесу до проведення загального обстеження та
проведення біопсії оцінювалась за анамнестичними даними. Ці дані коливались в
широкому діапазоні і при статистичній обробці не були закономірними.
Щоб провести систематизацію даних, організувати полегшений доступ до різних
показників, мати можливість автоматизованої статистичної обробки великої
кількості взаємопов`язаних величин нами була розроблена комп`ютеризована карта
історії хвороби на основі листів та книг MS Excel 8,0 пакету Microsoft Office
98, професійного релізу. Стандартний лист для занесення даних складався з
набору таблиць в які заносились дані анамнезу, первинного огляду дитини
лікарем, результати лабораторного, клінічного та допоміжних методів
дослідження, методи оперативн
- Київ+380960830922