РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
УКЛАДІВ
2.1. Загальні особливості і тенденції
Соціально-економічні умови, в яких відбувається формування різноукладності, не
лише у загальному, але і в деталях відповідають процесам, які визначають
характер, особливості та результативність функціонування сільськогосподарської
галузі. Це зумовлено тим, що у даному випадку маємо по суті єдиний процес, в
якому розвиток різноукладності на селі, як часткове явище, відбиває більш
загальний процес – розвиток сільськогосподарської галузі. Перше формується в
глубинах другого і тому його практично неможливо вичленити з нього. Вони мають
спільне коріння, розвиваються в одних і тих же природних, соціальних,
економічних та виробничих умовах, внаслідок чого їх об’єднує однакова
соціально-економічна результативність. Різниця між ними криється в тому, що в
одному випадку маємо справу з єдиним великомасштабним і багатоаспектним явищем,
в іншому – з його неформалізованими елементами, які, відрізняючись певними
особливостями, є своєрідним відображенням умов, характеру розвитку і
соціально-економічних результатів його складових [60].
У зв’язку з цим вивчення умов соціально-економічного розвитку галузі є
одночасно дослідженням умов, у яких формується різноукладність і кожний її
уклад зокрема. І якщо, як буде розглянуто нижче, за характером і
результативністю розвитку уклади все ж відрізняються, це зумовлюється передусім
відмінами у соціальному статусі селян та інших сільських жителів, об’єднуваних
конкретними укладами та особливостями виробничих відносин у кожному з них.
На підтвердження викладеного слід зазначити, що основна частина продукції
сільського господарства Івано-Франківської області виробляється селянським
укладом, соціальною основою якого є селянин-власник, що реалізує власність
найповнішою мірою: він є неподільним власником належних йому землі, майна і
результатів праці. В істотно іншому становищі знаходяться працівники, зайняті у
державному укладі: його кінцева продукція належить державному агроформуванню, а
працівниками реалізується лише частково. Дещо інша, але певною мірою подібна до
цього ситуація спостерігається в укладах (субукладах), які функціонують на
засадах поєднання власності окремих громадян на земельні і майнові паї, які
вони здають в оренду іншому власнику: їх власністю у вигляді орендної плати
стає лише невелика частина одержаної з них та з їх участю кінцевої продукції.
Якщо ж розглядати проблему формування і функціонування різноукладності більш
узагальнено, то очевидним є те, що у своїй основі різні уклади мають багато
спільного. Це найбільшою мірою проявляється у тому, що їх розвиток переважним
чином залежать від аграрної політики, здійснюваної державою. Останнім часом
вона поступово переорієнтовується на інтереси сільського господарства, проте
задовольняє їх ще недостатньо. Якщо викладене доповнити тим, що у попередні
роки аграрна політика була надміру далекою від таких інтересів, стане
зрозумілим, чому найважливіша народногосподарська галузь опинилась у
соціально-економічному занепаді, подолання якого буде важким, надзвичайно
складним і вимагатиме багато часу та грошових і матеріальних витрат.
На цій основі сформувалась ще одна загальна особливість формування
різноукладності: становлення усіх укладів відбувається у надзвичайно складних
соціально-економічних умовах, що проявляється у надто повільних темпах
підвищення ефективності їх виробничо-господарського функціонування. Одним з
найочевидніших проявів несприятливих для їх розвитку умов стала руйнація
соціальної сфери села і значне погіршення соціальних умов життя. У поєднанні з
великими економічними складнощами це спричинило ще одну загальну особливість
розвитку різноукладності: її становлення відбувається в надзвичайно складних,
обтяжливих соціально-психологічних умовах.
До загальних особливостей належать також збереження у кожному укладі певних рис
сільського господарства радянського періоду, яке певною мірою впливає на
сучасне укладоутворення; переважання в нових укладах структури виробництва, що
склалася в агроформуваннях попередніх укладів; поступова переоцінка поглядів
щодо майбутнього різних укладів (зокрема, надміру великі сподівання на розвиток
фермерства змінилися переконаннями, що фермерський уклад в Україні в оглядовій
перспективі не буде провідним); визначальний вплив на ефективність
функціонування агроформувань різних укладів їх кадрово-управлінського
потенціалу при малопомітності впливу на цей показник форм господарювання.
Під впливом цих та інших чинників у сільському господарстві досліджуваної
області сформувалися різнопланові тенденції, насамперед щодо укладу, який
об’єднує сільськогосподарські підприємства. Як свідчать дані рис. 2.1, за
досліджуваний період співвідносність виробництва валової
Рис. 2.1 Динаміка виробництва валової продукції та її питомої ваги у різних
секторах Івано-Франківської області (побудовано за даними джерела [61] )
продукції та її питомої ваги у господарствах населення і агроформуваннях,
об’єднуваних сучасною статистикою як сільськогосподарські підприємства, істотно
змінилася в бік підвищення частки господарств населення при її багаторазовому
зменшенні у сільськогосподарських підприємствах [62].
Подібні тенденції спостерігаються при виробництві валової продукції
рослинництва та тваринництва. При цьому її питома вага у категорії
“сільськогосподарські підприємства”, які формують приватно-орендний уклад, за
останні 12 років у процентному вимірі зменшилась відповідно у 5 (рослинництво)
та у 6,8 (твари
- Київ+380960830922