РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 90 жінок, що були
розділені на трьох групи:
І група - 30 жінок після субтотальної гістеректомії без яєчників, які
одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;
ІІ група - 30 жінок після субтотальної гістеректомії без яєчників, які
одержували запропоновану нами методику;
Контрольну групу склали 30 жінок такого ж віку без гінекологічної і соматичної
патології.
Проведені дослідження носили поетапний характер. Так, спочатку були вивчені
віддалені наслідки субтотальної гістеректомії (протягом 3-5 років) у жінок І
групи (на фоні загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів). Після
цього, дана порівняльна клініко-лабораторна і функціональна оцінка
загальноприйнятих і запропонованих нами лікувально-профілактичних заходів.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи містили в собі використання
загальнозміцнюючих вітамінів та седативної терапії [29].
Запропонована нами лікувально-профілактична методика містила в собі такі
моменти:
інтраопераційно: застосування діатермохірургічного методу при відсіканні тіла
матки від шийки; максимальне укорочення круглих низок і їхньої фіксації до
культі шийки матки; фіксація кукси шийки матки до апоневрозу вікрілом.
замісна гормональна терапія в післяопераційному періоді: трансдермально
препарат «Естрожель« і перорально «Дивина« у безупинному режимі;
корекція мікробіоценозу статевих шляхів із використанням препаратів
«Мірамістин«, “Поліжінакс“ і “Метронідазол“.
У комплекс клініко-лабораторного і функціонального обстеження були включені
такі моменти:
1. Клінічне обстеження:
з'ясовування скарг і анамнезу;
загальний і гінекологічний огляд: оцінка ступеня оволосіння, оцінка сухості
шкіри і слизуватих; оцінка сухості слизуватої оболонки піхви; ступінь
диспауренії.
2. Оцінка сексуальної функції і психосоматичного статусу.
3. Лабораторне обстеження:
визначення гормонів у сироватці крові: естрадіол, тестостерон, ФСГ, ЛГ ;
гемостазіограма: протромбіновий індекс (ПІ), тромбіновий час (ТЧ), зміст
антитромбіну ІІІ (АТ ІІІ) і фібриногену (ФБ), визначення кількості тромбоцитів
(Тр), спонтанна агрегація тромбоцитів (САТр), агрегація тромбоцитів (Атр) із
рістоміцином, АДФ і тромбіном.
4. Мікробіологічне обстеження.
5. Цитологічне обстеження.
6. Функціональне обстеження:
кольпоскопія;
ультразвукова діагностика стану яєчників;
мамографія.
7. Морфологічне дослідження.
Вважаємо за необхідне більш докладно зупинитися на основних методах
досліджень.
При загальноклінічному обстеженні оцінювався характер статури, тип розподілу
жирової клітковини, стан шкіри і її дериватів, видимих слизуватих,
серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту і сечовидільної системи.
Докладно вивчався анамнез гінекологічних захворювань до і після оперативного
втручання на статевих органах. За допомогою гінекологічного дослідження
з'ясовували характер розвитку жіночих статевих органів: тип оволосіння, ступінь
атрофічних змін зовнішніх і внутрішніх геніталій (вологість і складчастість
слизуватої піхви, стан шийки матки, рухливість і розміри яєчників).
Для оцінки ступеня виразності нейроендокринних порушень враховували основні
клінічні симптоми менонаузального індексу: приливи жару, пітливість,
парестезія, неспання, болі в м'язах, суглобах і кістках, стомлюваність,
головний біль, збуджуваність, запаморочення, депресія, серцебиття й емоційна
лабільність. Для кожного симптому вводиться так називаний чинник конверсії, для
приливів жару він дорівнює 4, для таких симптомів як пітливість, парестезія і
неспання - 2, для інших ознак - 1. Показник менопаузального індексу являє собою
суму факторів конверсії окремих симптомів, помножених на ступінь їхньої
виразності (0 - відповідає відсутності симптому, 1 - легкий, 2 - помірний, 3 -
тяжкий його прояв) [76].
Сухість шкіри і слизуватих оцінювалася спочатку й у процесі проведених
лікувально-профілактичних заходів на основі особистої самооцінки хворих як: 0 -
відсутність; 1 - помірні прояви, що не потребують спеціального лікування і не
впливають на соціальну адаптованість пацієнтки, 2 - виражені, що сильно
турбують хворих і потребують спеціального лікування. Як приватний прояв атрофії
слизуватих вульви і піхви, нами враховувалася наявність диспареунії спочатку і
на фоні корекції. Оцінка тяжкості провадилася так само на основі самооцінки
жінки таким способом: 0 - відсутність; 1 - помірні прояви; 2 - виражена
хворобливість при статевому житті, що змушує жінку уникати статевих контактів.
Дослідження сексуальної сфери проводилося за допомогою комплексної
спеціалізованої анкети, складовими якої явилися: шкала векторного визначення
статевої конституції; шкала «сексуальна формула жіноча (СФЖ)« і шкала зміни
сексуальної функції [55].
Визначення вектора статевої конституції включало такі параметри: найбільше
стабільна частина статевої конституції, що не залежить від партнера,
визначалася по таких показниках: вік менархе, число вагітностей, трохантерний
індекс і характер оволосіння. Друга складова, такі як вік пробудження
еротичного лібідо, терміни першого оргазму й ін. відбивали рівень сексуальності
жінки. СФЖ відбивала реалізацію сексуальної функції до і після оперативного
втручання. Основні показники СФЖ підрозділялися на діади: 1 - стан
гормонального статусу і готовності до статевого акта; 2 - готовність до початку
статевого акта і спроможність до оргазму; 3 - фізична і психологічна реакція
після статевого акта; 4 - висота рівня статевої активності і тривалості
статевого акта і 5 - трив
- Київ+380960830922