Ви є тут

Гігієнічна оцінка регіональних особливостей екологічного середовища та їх ролі у формуванні територіальних відмінностей онкологічної патології населення України

Автор: 
Шамрай Олена Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U000955
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА, ОБСЯГ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дане дослідження вимагало системного рішення наступних задач: диференційоване
по адміністративних областях вивчення техногенного навантаження на навколишнє
середовище, характеристика стану повітряного басейну, вод та ґрунтів населених
місць, геліофізичних і природних радіаційних характеристик географічних
територій України, територіальних особливостей способу життя і
соціально-економічних умов населення, рівня, динаміки і структури онкологічної
захворюваності і смертності населення, а також залежності онкопатології від
факторів ризику різної природи.
Для оцінки стану забруднення екологічного середовища були вивчені за даними
обласних санітарно-епідеміологічних станцій та Держкомгідромету рівні, динаміка
і структура валових викидів забруднюючих зовнішнє середовище речовин. Такий
аналіз був проведений по 25 областях України.
Крім цього, проводився аналіз даних 10-16-літнього моніторингу
Держкомгідромета, регіональних відділень Мінекобезпеки і бюро погоди за станом
клімату, геліофізичних особливостей, природної радіоактивності території,
повітря, води і ґрунтів в 10 великих містах, розташованих у всіх
природно-ландшафтних зонах України: Київ, Житомир, Львів, Рівне, Вінниця,
Полтава, Донецьк, Луганськ, Сімферополь, Одеса.
За даними регіональних відділень Мінекобезпеки і відділів радіаційної гігієни
ОблСЕС був проведений аналіз природної радіоактивності території і житлових
приміщень у 7 найбільше радононебезпечних регіонах України: Херсонській,
Одеській, Запорізькій, Черкаській, Вінницькій, Житомирській і Рівненській
областях.
Оцінка забруднення повітряного середовища проводилася по показниках питомого
валового викиду речовин і середнього значення питомого викиду (т/км2),
середньорічної концентрації шкідливих речовин, сумарному показнику забруднення
і рівню (ступеню) небезпеки атмосферного повітря для здоров'я людини. При цьому
аналізувалися концентрації в повітрі наступних речовин: завислих речовин,
діоксида сірки, діоксида азоту, оксиду вуглецю, фенолу, аміаку, формальдегіду,
фтористого водню, сажі і 3,4-бенз(а)пірена.
Ступінь небезпеки повітря для здоров'я людини оцінювався за сумарним показником
забруднення, виходячи з наступної шкали: слабко небезпечний, помірно
небезпечний, небезпечний, дуже небезпечний.
Оцінка якості повітряного середовища проводилася відповідно до вимог ДСТ
17.2.301-86 "Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю якості повітря
населених пунктів".
Якість питної води з поверхневих і підземних джерел оцінювалася за кількісним
складом, мінералізацією і загальною жорсткістю відповідно до вимог ДСанПіН
"Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого
господарсько-питного водопостачання" (1996 р.).
Забруднення ґрунту оцінювалося за концентрацією в ньому міді, марганцю, цинку,
калію, кобальту, бору, молібдену, фосфору, свинцю, нікелю, а також за
показником сумарного забруднення, що визначався за методикою Є.Г. Гончарука
[20].
Рівень небезпеки ґрунту для здоров'я людини встановлювався за методикою Є.Г.
Гончарука [20].
Сонячний радіаційний режим оцінювався за наступними загальноприйнятими
показниками: тривалість сонячного сяйва (годин/рік), сумарна сонячна радіація
(ккал/м2/рік), пряма еритемна ультрафіолетова радіація області "В" (280-315 нм)
(ер-г/м2/рік), сумарна еритемна ультрафіолетова радіація області "В".
Природна радіоактивність радононебезпечних територій оцінювалася за
загальноприйнятими методами на основі показника еквівалентної рівноважної
об'ємної активності (ЕРОА) у Бк/м3 з подальшим порівнянням із припустимими
рівнями ЕРОА радону (50 Бк/м3 і 100 Бк/м3).
Спосіб життя і соціальні умови життя людей вивчалися шляхом соціологічного
опитування за допомогою спеціально розробленої анкети "Анкета соціологічного
опитування", що наведена в додатку А. Усього опитано 104 особи, що є
довгожителями і не хворіли онкологічними хворобами, а також 700 осіб, хворих на
онкологічні захворювання в 5 адміністративних областях, розташованих у 5
регіонах: Центральному (Вінницька область), Північному (Житомирська область),
Західному (Івано-Франківська область), Східному (Донецька область), Південному
(Одеська область).
Вивчення онкологічної патології було розпочато із детального аналізу
статистичних даних стосовно захворюваності і смертності від злоякісних
новоутворень в Україні за період, починаючи із 1980 року. Були опрацьовані
статистичні довідники про здоров'я населення України та діяльність медичних
закладів, починаючи з 1980 р. Це дало змогу визначити захворюваність та
смертність від злоякісних новоутворень в Україні в межах областей за цей вельми
тривалий період. Аналіз вівся не тільки в межах областей, а й по трьох
укрупнених регіонах держави: Західному (Закарпатська, Вінницька,
Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Волинська, Рівненська області),
Центральному (Хмельницька, Вінницька, Київська, Черкаська, Полтавська,
Кіровоградська області), Південному (Кримська АР, Миколаївська, Одеська,
Херсонська області), Східному (Донецька, Луганська, Запорозька, Харківська
Дніпропетровська області), Північному (Житомирська, Чернігівська, Сумська
області).
Всього було отримано дані по 25 областях України. Була визначена динаміка
захворюваності і смертності за період з 1980 до 1998 року в цілому та з окремих
причин. Був застосований картографічний метод для вивчення територіальних
особливостей злоякісних новоутворень. Далі були зібрані статистичні довідники
із цих областей за цей же період. Це дозволило в