Ви є тут

Особливості формування врожаю та якість насіння льону-довгунця за різних строків збирання і способів післязбиральної обробки

Автор: 
Острик Ірина Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001047
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ І ДОСЛІДЖЕНЬ
Польові досліди за строками збирання льону проводили у 1999-2001рр. в умовах
дослідного господарства “Чабани” Києво-Святошинського району Київської області.
Анатомо-морфологічні, технологічні і біохімічні дослідження, визначення якості
насіння, а також досліди з термінів зберігання насіння льону-довгунця проводили
у відділі льону Інституту землеробства УААН, у Центральній науково-дослідній
карантинній лабораторії (ЦНДКЛ) Укрголовдержкарантину, визначення якості
волокнистої сировини здійснювали у технологічній лабораторії оцінки якості
льону Інституту сільського господарства Полісся УААН.
2.1. Агрохімічна характеристика ґрунту та агротехніка
вирощування льону-довгунця в дослідах
Ґрунт дослідної ділянки дерново-середньопідзолистий пилувато-супісчаний, тобто
характерний для агрогрунтового району Полісся України. Агрохімічна
характеристика його мала такі показники: глибина орного шару становила 20-22
см; вміст гумусу в ньому – 1-1,6%; рН сольового розчину – 5,4-6,0; гідролітична
кислотність – 2,1-2,4 мг на 100 г ґрунту; ступінь насичення основами –
55,3-58%. Цей ґрунт мав такий вміст поживних речовин: легкогідролізований азот
N – 5,5-7,0 мг, Р2О5 – 12,3-13,6 мг, К2О – 6,9-8,4 мг на 100 г ґрунту.
Льон вирощували за рекомендованою науково-обгрунтованою технологією.
Лабораторні дослідження та сівбу льону проводили насінням нового районованого
сорту Український 3.
Сорт льону Український 3 внесено у Реєстр сортів рослин України у 1997р. Він
високопродуктивний, середньостиглий, стійкий до розтріскування коробочок,
вилягання та хвороб.
Посівні якості насіння, що використовували для сівби у дослідах, були високими:
господарська придатність знаходилась в межах 95,0-98,0%, ураженість хворобами –
8,2%, тобто насіння в усі роки проведення досліджень відповідало першому класу
стандарту якості.
Льон в роки досліджень розміщували після озимого жита, що йшло по пласту
багаторічних трав. Обробіток ґрунту починали з лущення стерні дисковими
лущильниками ЛД-10 в два сліди з наступною зяблевою оранкою на глибину 20-22 см
плугом ПН-4-35. Передпосівний обробіток ґрунту включав ранньовесняне
боронування в два сліди середніми боронами, а після дозрівання ґрунту –
обробіток комплексним агрегатом типу “Європак”. Добрива вносили у
співвідношенні N30P60K90, калійні і фосфорні – восени, азотні – навесні. Сіяли
льон сівалкою СЗЛ-3,6 при нормі висіву 25 млн схожих насінин на гектар. Спосіб
сівби вузькорядний, з шириною міжрядь 7,5 см, глибина загортання насіння 2-3
см. Насіння перед сівбою протруювали. Захист посівів від шкідників (льонової
блішки) здійснювали обприскуванням у фазі повних сходів децисом з нормою 0,2
л/га. Проти бур’янів посіви льону у фазі “ялинка” обробляли гербіцидами шогун у
дозі 1,0 л/га та препарат 1 – 80 г на гектар у баковій суміші.
Збирали льон-довгунець вручну поділяночно. Коробочки обчісували на гребені,
який імітує обчісувальний апарат льонокомбайна ЛК-4А. Урожайність соломи й
насіння визначали зважуванням врожаю з кожної ділянки й вирахуванням середнього
показника. За цими показниками проводили статистичний аналіз отриманих
результатів досліджень.
2.2. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень
Ріст і розвиток рослин льону, формування врожаю і його якості значною мірою
залежить від метеорологічних умов, які для Правобережної зони Полісся України в
цілому відповідають біологічним потребам культури льону і досить сприятливі для
отримання високих врожаїв льонопродукції, про що свідчать середньобагаторічні
дані основних метеорологічних показників.
За багаторічними даними погодні умови в місці проведення дослідів
характеризуються такими показниками: температура повітря становить 6,4°С, сума
температур за вегетаційний період вище 10°С – 2400-2500°С. Найвища температура
припадає на липень (19,2°С), найнижча – на січень (-6,3°С). Річна сума
позитивних температур дорівнює 2854°С. Період із середньодобовою температурою
повітря вище 5°С становить 200 днів (з 8 квітня по 25 жовтня), а із
середньодобовою вище 0°С – 250 днів.
За вегетаційний період випадає близько 320-350 мм опадів, що становить
приблизно 70% середньої річної норми; відносна вологість повітря дорівнює
75-85%.
Однак, урожайність сільськогосподарських культур залежить не від середнього
стану погоди на певній території (власне клімату), а від особливостей
вегетаційного періоду в окремі роки.
Графічне зображення метеорологічних показників протягом вегетації льону,
складене за даними агрометеостанції смт Чабани, свідчить, що погодні умови в
роки проведення дослідів були різними ( рис. 2.1; 2.2).
Так погодні умови 1999 р. були несприятливими для росту і розвитку льону. За
вегетаційний період випало лише 268 мм опадів, що на 17% менше показника
середньобагаторічної норми. У період, коли льон найбільше потребує вологи
(сходи-цвітіння), випало 68% опадів від середньобагаторічного показника, що
негативно позначилося на темпах росту і розвитку льону. У фазі бутонізації і
цвітіння були надто високі температури (абсолютний максимум сягав 31,2°С), що
теж негативно вплинуло на розвиток льону, зокрема рослини не змогли вирости до
необхідної висоти. Температура повітря перевищувала норму, а його відносна
вологість була нижчою норми. Недостатня кількість опадів і низька відносна
вологість повітря в період швидкого росту рослин льону прискорили проходження
рослинами фаз розвитку і його дозрівання.
Рис. 2.1. Температура повітря протягом вегетаційного періоду у роки проведення
дослідів (дані агрометеорологічної станції смт Чабани за 1999-2001рр.)
Слід відзначити, що п