РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика грунтово-кліматичних умов
проведення дослідів
Лабораторно-польові дослідження проводилися в науково-дослідному відділі
“Черниші” Інституту цукрових буряків УААН Васильківського району Київської
області протягом 1996…2002 років. Досліди проводилися в 7-пільній
зерно-буряковій сівозміні. Умови регіону є характерними для основної зони
бурякосіяння Лісостепу України.
Ґрунт – чорнозем типовий малогумусний сильновилужений середньо суглинковий. В
орному шарі ґрунту міститься гумусу (за Тюриним) 4,53…4,6 %, рухомих форм
фосфору й калію (за Чириковим) відповідно 10 і 15 мг на 100 г ґрунту, рН
сольової витяжки (за Алямовським) 6,5.
Вологоємкість ґрунту в шарі 0…20 см близько 42 мм, а у шарі 0…100 см – 190 мм.
Клімат зони помірний з нестійким зволоженням. Зима помірно холодна, в окремі
дні зі значною амплітудою коливання температури повітря. Весна помірно-тепла з
холодними, іноді сухими вітрами і нерівномірним розподілом опадів та проявом в
окремі роки посушливих явищ. Осінь помірно тепла.
Середня річна температура повітря за даними гідрометеорологічної станції
становить + 7,2° С з коливаннями по роках від + 4,5°С до + 9°С.
Перехід середньодобової температури повітря через + 5°С, що визначає початок і
кінець вегетації більшості сільськогосподарських культур, настає 8 квітня, а
закінчується 27 листопада. Сума активних температур повітря вище 10°С становить
2600…2800?С. Відхилення суми активних температур повітря від середньої
багаторічної досягає 500°С і більше. Підвищення температури повітря весною
іноді супроводжується суховіями, а при зниженні – заморозками на поверхні
ґрунту. Весна характеризується помірною температурою повітря. У травні в окремі
роки весна переходить у жарке літо, коли температура повітря досягає + 38,6°С.
Тривалість зимового періоду становить 112 днів (коливання бувають від 85 до 130
днів). В зимові місяці характерні коливання температури повітря, заморозки й
відлиги. Найбільш сильні морози спостерігаються в січні й лютому. Перші
заморозки спостерігаються з 1 жовтня, найпізніше - 3 листопада.
За вегетаційний період кількість опадів коливається в межах 480…550 мм.
Вегетаційний період без морозів за середніми багаторічними даними становить 160
днів. Середня відносна вологість повітря в цей час становить 78,8 %.
Середні щомісячні показники опадів і середніх багаторічних температур протягом
вегетації цикорію наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Середні багаторічні опади й середньодобові температури повітря протягом
вегетації рослин цикорію (дослідно-виробниче відділення “Черниші”)
Показник
Місяць
За вегетаційний період
квітень
травень
червень
липень
серпень
Середньодобова температура повітря, °С
9,1
16,1
19,3
20,4
19,9
17,0
Опади, мм
37,4
44,8
69,3
85,5
54,2
291,2
Особливості погодних умов протягом вегетації цикорію за роки досліджень
наведені на рис. 2.1 і 2.2.
Істотне значення у формуванні врожаю цикорію має розподіл опадів по місяцях.
Саме в липні, серпні і вересні 2000 року, коли проходило найбільш інтенсивне
накопичення маси коренеплодів, їх випало 247,6 мм, що позитивно відобразилось
на врожайності цикорію. За ці ж місяці в 1998 і 1999 рр випало 183,0 і 199,7 мм
відповідно, що обумовило зниження врожаю коренеплодів у порівнянні з одержаним
у 2000 році.
Оптимальний температурний режим для життєдіяльності рослин цикорію був в 1999
році. Тепла, рання весна змінилася таким же літом, за яким була сприятлива
осінь, яка сприяла нормальному розвитку коренеплодів. Сума активних температур
(більше +50С) за період вегетації в 1998 р становила в 94,20С (1999 і 2000 році
відповідно 102,4 і 102,9 0С). Не добір ефективних температур і дефіцит опадів
негативно вплинули на формування врожаю цикорію в 1998 р.
В цілому ж погодні умови були типовими для зони правобережного Лісостепу
України як за середніми багаторічними показниками, так і за ступенем відхилень
від них в окремі роки.
2.2. Методика досліджень
До програми досліджень входили теоретичні й практичні питання, вирішення яких
проводили шляхом проведення модельних, польових і лабораторних дослідів.
Теоретичні дослідження проводили з використанням елементів теорії ймовірності
та теорії надійності [29, 87], експериментальні - із застосуванням методів
математичного моделювання та математичної статистики [61, 97, 98] за допомогою
програми Microsoft Excel, яка була реалізована на персональному комп'ютері
Pentium III.
За цими методами визначали показники агрофізичних властивостей цикорію,
закономірностей розміщення рослин для визначення оптимальних умов певних
технологічних процесів, обґрунтування і розробки вихідних вимог на робочі
органи і макети машин для механізації збирання коренеплодів.
Польові досліди проводили за загальноприйнятою методикою польових досліджень
(Б. А. Доспехова, 1985), методикою досліджень ВНІЦ (Київ, 1986), а також за
методиками з вивчення умов вирощування та визначення параметрів агрофізичних
властивостей сільськогосподарських рослин, дослідження технологічних операцій,
якості роботи різних робочих органів і машин, які розроблені науково-дослідними
інститутами ВІМ, ВІСГОМ, ІЦБ УААН, ВНДІМОЖ, та ін. [56, 59, 60, 80, 89, 143].
При плануванні та проведенні експериментальних досліджень дотримувались
принципів єдиної різниці та факторіальності. Для всіх варіантів кожного досліду
типовими і однаковими були всі умови (агротехніка, водний режим, удобрення
рослин, родючість і рельєф ґрунту та інші), крім фактору, що вивчався.
За визначеними моделями, на дослідних ділянках під час вегетації рослин
формували варіанти із різним розміщенням рослин у рядках та за густотою.
- Київ+380960830922