Ви є тут

Моделювання і алгоритмічне забезпечення інформатизації організаційних систем у державних фінансових органах

Автор: 
Кайдашев Роман Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U001110
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ
СИСТЕМИ
2.1. Характеристика організаційних структур у багатофункціональній ієрархічній
казначейській системі
Сучасна казначейська система України є складним соціально-економічним
утворенням [89], тому природно розглядати її як багатофункціональну ієрархічну
систему (БІС). Для детального моделювання функціонування казначейської БІС
необхідно послідовно описати її ієрархію, базову структуру рівнів та елементи
системи.
Основними ознаками і характерними рисами її є наявність: установлених цілей
функціонування, що визначають її цільове призначення; ієрархічної структури
системи, що складається з декількох рівнів підсистем, блоків та елементів
системи; системи управління, що представляє собою процес цілеспрямованого
впливу на казначейську систему для вирішення поставленої мети; процесів
функціонування системи.
Ієрархія системи. Як уже вказувалося, у багатьох випадках казначейська система
має розгалужену систему ієрархій, у цьому зв'язку її можна охарактеризувати за
рівнями ієрархії.
Система Державного казначейства України представляє трирівневу ієрархічну
структуру (рис. 2.1), що охоплює усі основні адміністративно-територіальні
центри згідно адміністративної побудови України. Можна зробити декомпозицію
ієрархічної структури державного казначейства на рівні ієрархій (рис. 2.2). З
огляду на принцип субординації цю систему можна представити як сукупність двох
систем дворівневої ієрархії (рис. 2.3). Це дозволяє більш детально розглянути
дворівневі системи, як складові частини єдиної БІС. Комбіновану ієрархічну
модель (рис. 2.3) можна вважати
Рис. 2.1. Ієрархічна система ДКУ
Рис. 2.2. Спрощена ієрархічна модель ДКУ
Рис. 2.3. Комбінована ієрархічна модель ДКУ
Декомпозицією спрощеної ієрархічної моделі (рис. 2.2). Таким чином, нижній
рівень ієрархії (дворівневої ієрархії) можна вважати активним виконавчим
елементом системи.
Якщо прийняти, що активний виконавчий елемент – це нижній рівень ієрархії, то
при спрощеній моделі (рис. 2.2) виконавцем вважається тільки третій рівень
(VS), хоча другий рівень (US), аналогічно третьому, теж бере участь у процесі
як виконавець до верхнього рівня (QS). У зв'язку з цим за основу приймемо
комбіновану ієрархічну модель (рис. 2.3).
S={SQ: US1(VS1, …, VSn), …, USi(VS1, …, VSn)}
(2.1)
При розробці моделей БІС велике значення мають ступінь повноти апріорних
відомостей про структуру та властивості досліджуваної системи, а також
процесів, що відбуваються. Тому необхідно перейти до опису конкретної
підсистеми й елементів зі структурою зв'язків, тобто базової структури. З
огляду на те, що кожна підсистема, розв’язуючи конкретні задачі, забезпечує тим
самим досягнення загальної мети та функціонування системи.
Базова структура системи. У самому широкому вигляді поняття «базова структура
казначейської БІС» – це сукупність усіх структурних підрозділів, що входять до
БІС, стійких на відносному проміжку часу. До них належать: управління,
відділення, управління в складі головних управлінь, відділів та секторів.
Найбільш характерною особливістю базової структури є наявність великої
кількості різноманітних елементів та взаємозв'язку для кожного рівня
структурних підрозділів.
Розглянемо основні компоненти ієрархічної структури казначейської БІС:
головного управління, обласного управління і районного відділення.
На рис. 2.4 представлена схема базової структури головного управління
(верхнього рівня ієрархії).
QS={QU: QV, U1, … , Un, CS}
(2.2)
На рис. 2.5 представлена схема базової структури обласного управління (другого
рівня ієрархії).
US={QU: UV, O1, … , On, CS}
(2.3)
Схема базової структури районного відділення (нижнього рівня ієрархії) подана
на рис.2.6. Для розгляду використана спрощена схема районного відділення у
зв'язку з тим, що основні процеси в казначейській системі відбуваються на
верхніх рівнях ієрархії.
VS={QO: UVU, K1, … , Kn, CS}
(2.4)
З огляду на той факт, що в базовій структурі є елементи, що підлягають більш
детальній декомпозиції, такі як управління, відділ і сектор, розглянемо ці
частини системи детальніше.
На рис. 2.7 представлена схема перетину базової структури управління у складі
головного управління.
U={NU: VU, ZN1:(NO1:(K1, …, Kn), …, NOn:
(K1, …, Kn)), …, ZNn:(N1:(K1, …, Kn), …, NOn:(K1, …, Kn))}
(2.5)
Схема перетину базової структури відділу в складі управління подана на рис.
2.8.
O={NO: UV, Z1:(K1, …, Kn), …, Zn:(K1, …, Kn)}
(2.6)
Крім розглянутих елементів системи, в ній можуть створюватися такі підрозділи
(утворення) як сектори. Сектор – це сукупність елементів,
Рис. 2.4. Схема базової структури Головного управління ДКУ
Рис. 2.5. Схема базової структури обласного управління ДКУ
Рис. 2.6. Схема базової структури районного відділення ДКУ
Рис. 2.7. Схема перетину базової структури управління у складі головного
управління
Рис. 2.8. Схема перетину базової структури відділу в складі управління
Рис. 2.9. Схема перетину базової структури сектора у складі управління
Рис. 2.10. Набір елементів базової структури казначейської БІС першого рівня
Рис. 2.11. Набір елементів базової структури казначейської БІС другого рівня
спрямована на вирішення конкретних, але не великих або не постійних проблем.
Сектори можуть поєднувати відділи й окремих працівників(рис. 2.9).
Розглянемо елементи системи за рівнями. Рівень перший. (рис.2.10):
Тут QS – головне управління державного казначейства; QU - блок, відповідальний
за управління в QS; QV - канцелярія QU; U1, …, Un - управління, що функціонують
в QS; CS - комп’ютерно-комунікаці