РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Для досягнення мети та виконання поставлених завдань нами проведено
епідеміологічне дослідження методом викопіровки даних з 1343 медичних карт
стоматологічних хворих, що знаходились на лікуванні з приводу гострого
герпетичного стоматиту з 1998 до 2000 року в міській дитячій стоматологічній
поліклініці м. Івано-Франківська.
В процесі аналізу враховували кількість дітей, що перенесли ту чи іншу форму
герпетичного стоматиту протягом календарного місяця, тривалість захворювання та
число відвідувань у кожного хворого, захворюваність відносно іншої патології
СОПР, взаємозв'язок захворюваності герпетичним стоматитом із станом
епідеміологічної ситуації в місті та провели аналіз листків непрацездатності,
виданих батькам по догляду за хворою дитиною. Для уточнення тенденції
захворюваності отримані відомості співставляли з аналогічними даними НДР
кафедри стоматології дитячого віку в 1982-1984 р.р. та в 1991-1993 р.р.
Відомості про захворюваність дітей інфекційними захворюваннями за роки
спостереження отримували із даних відділу епідеміології міської
санітарно-епідеміологічної станції.
Для вивчення особливостей перебігу гострого герпетичного стоматиту та виявлення
факторів ризику важкості перебігу стоматиту та можливості його рецидивування
нами проведено обстеження 307 дітей, хворих на ГГС у віці від 6 місяців до 14
років.
Комплексне обстеження та лікування 307 хворих проведено з використанням
клінічних, біохімічних, мікробіологічних методів дослідження, а також методів
лабораторного дослідження периферичної крові. Контрольну групу дітей склали
практично здорові діти відповідних вікових груп (60 чол.). Комплексне
обстеження хворих проводилость по єдиній схемі. Отримані дані вносились в
медичну карту стоматологічного хворого та розроблену нами карту обстеження
хворого на ГГС (додаток А 2), де одночасно з клінічними даними відмічали
результати проведених методів дослідження та консультації педіатра.
Обстеження пацієнтів полягало в ретельному зборі анамнезу життя та
захворювання, включало динамічне клінічне спостереження, що дало змогу виявити
тривалість періоду висипань елементів ураження, їх епітелізації, тривалість
загально-інфекційного синдрому, рецидиву, ремісії, а також частоту рецидивів.
Перелічені клінічні показники враховувались при оцінці важкості перебігу
захворювання та ефективності проведеного лікування, що підтверджувалось
лабораторними дослідженнями. Із анамнезу життя виясняли: вік дитини в роках та
місяцях, групу крові, захворювання та стани, що передували або співпадали з
виникненням ГГС, перенесені в різному віці захворювання.
Отримували також відомості про перебіг вагітності матері, екстрагенітальні
захворювання матері під час вагітності, вид вигодовування дитини в грудному
віці, професійні захворювання матері, відомості на предмет вірусоносійства у
батьків та найближчих родичів, відомості про шкідливі звички дитини, інформацію
про житлово-побутові умови, в яких проживає сім’я та розміщення дитини в
квартирі, а також дотримання санітарно-гігієнічного режиму житла та наявність у
дитини відповідних предметів особистої гігієни. Враховували також проживання
сім’ї в районах забруднення промисловими викидами. Виявляли контакти дитини з
хворими на стоматит дітьми та обслуговуючим персоналом в організованому
колективі, якщо це мало місце.
З анамнезу захворювання виясняли, чи звертались до інших спеціалістів з приводу
даного захворювання; в позитивному випадку - діагноз педіатра. Встановлювали,
чи мало місце підвищення температури тіла та погіршення загального самопочуття
і на яку добу після цього з’явились висипання на шкірі та в порожнині рота
(тобто тривалість та перебіг продромального періоду).
Відмічали ступінь живлення дитини (нормотрофія, гіпотрофія, підвищеного
живлення). При огляді дитини звертали увагу також на стан шкірних покривів
(нормальні, бліді, гіперемовані), червоної кайми губ, наявність елементів
ураження. Особливу увагу приділяли вивченню стану регіонарних лімфатичних
вузлів: локалізацію змінених лімфовузлів, їх розміри, рухомість та болючість
при пальпації. Вираженість симптомів інтоксикації центральної нервової системи
визначали за поведінкою дитини: в’ялість та сонливість при підвищеній
збудливості, капризність, швидка втомлюваність, загальна слабість.
При огляді порожнини рота звертали увагу на стан переддвір’я та його глибину.
Відмічали розміщення вуздечок верхньої та нижньої губи, слизових складок та
вуздечки язика для виявлення схильності до підвищеної травматизації. Ретельно
вивчали стан слизової оболонки порожнини рота: визначали ступінь набряку
(гідрофільності) та кровоточивості слизової оболонки порожнини рота, наявність
гінгівіту та ступінь його важкості, кількість та характер висипань і наявність
схильності елементів до злиття, присутність нальоту на афтах та його колір,
локалізацію висипань в порожнині рота. При огляді порожнини рота заповнювали
зубну формулу дитини, визначали терміни та послідовність прорізування зубів,
стан навколозубних тканин.
Діагноз герпетичного стоматиту в більшості випадків не представляв труднощів і
грунтувався на клінічних даних та аналізі анамнестичних відомостей. При
необхідності для діагностики морфологічних змін в клітинах, інфікованих ВПГ,
досліджували з допомогою світлової мікроскопії забарвлені по Гімзе мазки, взяті
з елементів ураження. Діагноз підтверджувала наявність велетенських
багатоядерних клітин з внутріядерними включеннями Коудрі [174,214,271].
На основі вираженості сим
- Київ+380960830922