РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика масиву спостереження.
Обстежено 312 пацієнтів віком від 20 до 89 років з розповсюдженим
остеохондрозом, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в клініці кафедри
травматології, ортопедії та ВПХ Вінницького державного медичного університету
ім. М.І. Пирогова, клініці відділу фізіології та патології опорно-рухового
апарату Інституту геронтології АМН України та клініці онкології м. Вроцлав
(Польща). Відповідно класифікації вікових періодів, яка була прийнята на
міжнародному семінарі по охороні здоров’я літніх та старих людей і запобіганню
передчасного старіння (1963), обстежені люди в віці 20-44 років віднесені до
молодого, 45-59 років – середнього, 60-74 років – літнього і 75-89 – старечого
віку. Всі пацієнти пройшли ретельний відбір, який включав крім нашого огляду
обов’язкову консультацію невропатолога і терапевта. Правильність відбору
підтверджувалася подальшими дослідженнями і спостереженням за хворими в умовах
стаціонару (табл. 2.1).
2.1.1. Характеристика масиву хворих з переважним ураженням шийного та грудного
відділу хребта.
Обстежено 104 хворих в віці від 20 до 89 років, по 26 осіб (13 чоловіків і 13
жінок) в молодому, середньому, похилому і старому віці.
Вся група хворих з переважним ураженням шийного та грудного відділу хребта
відрізнялася відсутністю скарг, клінічних та ренгенологічних проявів з боку
попереково-крижового відділу хребта. Слід відзначити, що більшість хворих з
ізольованим ураженням шийно-грудного відділу хребта відзначали в анамнезі
травму чи підвищені фізичні навантаження на верхні відділи хребта. Окремо слід
сказати про хворих з перенесеною хворобою Шойєрмана-Мау , у яких зміни в
грудному відділі хребта були прямим наслідком захворювання.
Таблиця 2.1
Розподіл обстеженого контингенту хворих залежно від переважної локалізації
дистрофічно-деструктивних змін в хребті
Контингент обстежених хворих
Остеохондроз шийного та грудного відділу
Остеохондроз поперекового відділу
Розповсюджений остеохондроз
осіб %
осіб %
осіб %
20-44 років
26 25,0
26 25,0
26 25,0
чоловіків
13 12,5
13 12,5
13 12,5
жінок
13 12,5
13 12,5
13 12,5
45-59 років
26 25,0
26 25,0
26 25,0
чоловіків
13 12,5
13 12,5
13 12,5
жінок
13 12,5
13 12,5
13 12,5
60-74 років
26 25,0
26 25,0
26 25,0
чоловіків
13 12,5
13 12,5
13 12,5
жінок
13 12,5
13 12,5
13 12,5
75-89 років
26 25,0
26 25,0
26 25,0
чоловіків
13 12,5
13 12,5
13 12,5
жінок
13 12,5
13 12,5
13 12,5
Всього
104 100,0
104 100,0
104 100,0
чоловіків
52 50,0
52 50,0
52 50,0
жінок
52 50,0
52 50,0
52 50,0
2.1.2. Характеристика масиву хворих з дистрофічно-деструктивними змінами
переважно попереково-крижового відділу хребта.
Обстежено 104 хворих в віці від 20 до 89 років, по 26 осіб (13 чоловіків і 13
жінок) в молодому, середньому, похилому і старому віці. Всі пацієнти
розподілялися на хворих з больовими і нейро-рефлекторними проявами (104 особи –
100%), хворих з вегето-судинними проявами остеохондрозу поперекового відділу
хребта (64 осіб – 61,5%) та хворих з корінцевим синдромом на фоні остеохондрозу
з переважним ураженням поперекового відділу (40 осіб – 38,5%) (табл. 2.2).
2.1.3. Характеристика масиву хворих з розповсюдженим остеохондрозом хребта.
Обстежено 104 хворих з розповсюдженим остеохондрозом в віці від 20 до 89 років
по 26 осіб (13 чоловіків і 13 жінок) в молодому, середньому, похилому та
старому віці. (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих з остеохондрозом поперекового відділу хребта залежно від
клінічних проявів
Больові та нейро-рефлекторні прояви
Вегето-судинні прояви
Корінцевий синдром
осіб
Осіб
осіб
104
100
64
61,5
40
38,5
2.2. Характеристика методів обстеження хворих.
Відібрані групи хворих були обстежені клініко-рентгенологічними та
лабораторними методами.
Для вивчення загального стану пацієнта використовували загальноприйняті методи:
огляд, фізікальні, лабораторні, інструментальні дослідження (загальні аналізи
крові, сечі, визначення в крові холестерину, ліпопротеідів і розрахунок на
основі цих даних коефіцієнту атерогенності).
2.2.1.Ортопедичне обстеження.
При збиранні анамнезу звертали увагу на скарги пацієнтів, початкові прояви
дистрофічно-деструктивних змін кісткової тканини, наявність в минулому
переломів хребців, особливості виникнення.
Кількісна оцінка інтенсивності больового синдрому до та після лікування
проводилася за допомогою вербально-аналогової шкали [5]. Слід відзначити, що
проблема кількісної оцінки болю пов’язана з тим, що єдиним критерієм власно
больового відчуття є повідомлення самого хворого. Найпростіший, але досить
поширений спосіб кількісної оцінки болю полягає в реєстрації інтенсивності болю
на так званих рангових шкалах. Вербальна рангова шкала містить набір
дескрипторів (слів-визначень) болю: слаба, помірна, сильна, дуже сильна,
нестерпна. Візуально аналогова шкала являє собою пряму лінію довжиною 10 см з
нанесеними на неї міліметровими позначками, або без них. Початкова точка лінії
означає відсутн
- Київ+380960830922