Ви є тут

Фармакотерапія порушень функцій фето-плацентарного комплексу при загрозі переривання вагітності у першоро-діль зрілого віку за допомогою тіотриазоліну та Магне-В6

Автор: 
Бибик Валерій Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U001605
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
З метою ретельного вивчення особливостей гестаційного періоду у первородящих
віком понад 30 років проведено клінічне обстеження жінок, проаналізовано
перебіг їх вагітності, пологів, стану плода та новонародженого на базах
пологових будинків № 2, 3 м. Луганська та Луганської обласної клінічної
лікарні.
Обстежено 162 жінки, які були поділені методом типологічного відбору на 3
групи. Основну групу (96 вагітних) складали жінки віком понад 30 років,
вагітність яких ускладнювалась принаймні одноразово загрозою переривання. До
групи порівняння (32 вагітних) належали першороділлi віком від 18 до 25 років,
гестаційний період яких також ускладнювався загрозою переривання. В групу
контролю (34 вагітні) увійшли молоді жінки віком 18-25 років з фізіологічним
перебігом вагітності.
Для вірішення поставлених задач жінок основної групи було поділено на дві
методом рандомізації. Першороділлi зрілого віку, які склали І групу (45
вагітних), з метою оптимізації патогенетичної медикаментозної корекції
фето-плацентарної недостатності, що формується у вагітних зрілого віку,
отримували магнійвмістковий препарат з вітамінною активністю – Магне –В6 по 2
таблетки тричі на добу на протязi місяця та оригінальний вітчизняний препарат з
полікомпонентною фармакодинамічною дією – тіотриазолін у вигляді
внутрішньовенних ін’єкцій 2,5% розчину по 2 мл тричі на добу протягом 5-7 днів,
а в наступні три тижні - перорально по 1 таблетці (0,1 г) тричі на добу. Друга
група (51 вагітнa) включала в себе жінок з загрозою невиношування,
фармакотерапевтична тактика лікування яких базувалася на традиційному підході,
а саме на призначенні міотропного спазмолітичного засобу з групи синтетичних
похідних ізохіноліну - но-шпи - по 2 мл 2% розчину внутрішньом’язово двічі на
добу протягом тижня, а в наступні три тижні перорально по 1 таблетці (0,04г)
двічі на добу та препарат антиоксидантного типу дії ацетату a-токоферолу по 10
крапель на добу 30% олійного розчину всередину протягом 30 днів. В випадках з
досить вираженою прогестероновою недостатністю в обидві схеми лікування
вагітних вводили препарати прогестеронового ряду iз загальноприйнятим режимом
дозування.
Аналіз характеру умов праці, соціальної належності, сімейного стану обстежених
жінок проводився за допомогою спеціально розробленої анкети обстеження
первородящих старшого віку. Критеріями репродуктивної системи були обрані такі
показники: час встановлення оваріально-менструальної функції, початок статевого
життя, методи контрацепції, які мали місце у вагітної, наявність гінекологічних
захворювань у анамнезі обстеженої, причини їх виникнення, кількість попередніх
вагітностей і факторів, що обумовили їх переривання. Особливу увагу приділяли
питанням початку та розвитку нинішньої вагітності, перебігу пологів і
післяпологового періоду в невід’ємному зв’язку з інформацією про стан плода і
новонародженого.
Оцінюючи одержані результати, своєчасним вважали менархе в 12-15 років, часом
початку статевого життя – 18-22 років; безплідністю - ситуацію, коли вагітність
не наступала протягом 2 років і більше за умов регулярного статевого життя без
застосування контрацепції.
Неускладненим перебігом вагітності розцінювали стан, який відповідав
фізіологічному гестаційному процесу та не вимагав медичної корекції. Аналізуючи
перебіг пологового процесу, нормальними пологами вважалися ті, що починалися в
термін 38-42 тижні, тривали без медикаментозного посилення не більше 12-15
годин, проходили зі своєчасним злиттям навколоплідної рідини і в III періоді не
вимагали спеціального втручання.
Стан новонародженого оцінювали за шкалою Апгар. Оцінка 8-10 балів відповідала
задовільному станові при народженні, 7-6- асфіксії I ступеню, 4-5 балів –
асфіксії II ступеню, менше 4 балів – асфіксії III - тяжкого ступеню.
Фізіологічний перебіг періоду адаптації характеризувався втратою маси тіла не
більше 8% та швидким його відновленням (до 7-10 діб), своєчасною муміфікацією
пуповинного залишку (на 3-4 добу).
Діагноз загрози переривання вагітності ставився на основі скарг вагітної на
болі внизу живота і в попереку ниючого та переймоподібного характеру,
кров’янистих виділень із статевих шляхів різної інтенсивності, а також даних
об’єктивного обстеження вагітної, а саме: скорочення і розм’якшення шийки
матки, розташування її ближче до провідної осі таза, прогресуюче відкриття
маткового вiчка на тлі її гіпертонусу.
Ступінь вираженості клінічних симптомів оцінювали за трибальною системою. За
сумою обчислювали індекс токолізу, який служив об’єктивним критерієм ступеню
ризику передчасного переривання вагітності: низький – 0-3 бали, середній –4-8
балів, високий – 9-15 балів [286].
Крім того, для встановлення діагнозу загрози переривання вагітності
використовували дані кольпоцитологічного дослідження піхвових мазків. Матеріал
забирали з бокових частин склепіння верхньої третини піхви, наносили на
предметне скло і фіксували в суміші Нікіфорова (96% метиловий спирт і ефір у
співвідношенні 1:1), після чого фарбували за допомогою поліхромного методу
Шорру [287]. При дослідженні матеріалу враховували каріопікнотичний індекс
(КІ). Кольпоцитологічним критерієм загрози переривання вагітності вважали
реєстрацію гіперестрогенного та дистрофічного типів мазків з підвищенням КІ до
30% в терміни до 12 тижнів і до 15% та більше в терміни від 13 до 28 тижнів
гестації.
Поряд із загальноприйнятою характеристикою перебігу вагітності, пологів,
післяпологового періоду, стану плода і новонародженого, для більш детальної
оцінки змін стану фето-плацентарної системи у первородя