РОЗДІЛ 2. ЕКОТОПІЧНІ УМОВИ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
2.1 Кліматичні умови.
Розвиток культивованої дендрофлори Передкарпаття визначається грунтово-кліматичними умовами регіону. Екотопічні умови є визначальними за можливості успішної інтродукції нових видів дендрофлори.
Відомо, що мегаклімат Передкарпаття залежать від географічного положення, сонячної радіації, циркуляції повітряних мас та рельєфу [1, 33, 42, 182, 183, 184].
Територія Передкарпаття розміщена на північ від осі високого барометричного тиску і знаходиться під перемінною дією континентального полярного та морського полярного повітря [33, 42]. Континентальне арктичне повітря і континентальне тропічне, морське арктичне і морське тропічне проникають сюди в незначній кількості [33]. Проникнення тих чи інших повітряних мас зумовлює зміну погоди. Циклонічна погода і проникнення полярного повітря є однією з основних причин надмірного зволоження цього району.
Сонячна промениста енергія є енергетичною базою, яка визначає термічний стан земної поверхні та атмосфери. Кількість сонячної енергії, що потрапляє на територію Передкарпаття, становить 98-109 ккал/см2 на рік. Частина поглинутої енергії знову випромінюється в атмосферу. Величина ефективного випромінювання у Передкарпатті за рік досягає 35,8 ккал/см2 [182].
Річний радіаційний баланс позитивний, а на протязі трьох місяців - грудня, січня, лютого - негативний (до -1,8 ккал/см2). У березні спостерігається перелом. Радіаційний баланс стає позитивним (1 ккал/см2), після чого він стрімко збільшується і досягає максимуму в червні і липні - 8,2 ккал/см2. З серпня значення радіаційного балансу починає знижуватись [182].
Для розвитку рослин суттєве значення має не вся, а фотосинтетично активна складова сонячної радіації. Це ділянка сонячного спектру з довжиною хвилі від 0,38 до 0,71 мкм, що використовується рослинами для фотосинтезу. Річний хід фотосинтетично активної радіації представлений у таблиці 2.1
Таблиця 2.1.1
Суми фотосинтетично активної радіації (мдж/м2)
станція Івано-Франківськ
Місяці II III IIII IIV VV VVI VVII VVIII IIX XX XXI XXII ФАР 550 885 1159 2219 2223 3326 3314 2279 1180 1110 440 332
Температура повітря є однією з основних метеорологічних величин, яка безпосередньо впливає на розвиток рослин і визначає можливість успішної інтродукції нових видів. Контрасти в розподілі середньої температури повітря на території Передкарпаття незначні (таблиця 2.1.2).
В Передкарпатті зима починається в кінці листопада, а закінчується в першій декаді березня. На даній території температура знижується з заходу на схід від -3,9?С до -5,7?С.
Таблиця 2.1.2
Середня місячна і середня річна
температура повітря (?С)
Метео-станціїЗа рікIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXII1. Самбір7,5-4,1-2,71,87,613,516,218,017,113,28,32,5-1,72. Дрогобич7,3-4,1-3,11,67,613,416,418,016,612,98,02,4-2,03. Стрий7,6-4,0-2,81,97,413,616,418,517,713,58.32,7-1,94. Івано-Франківськ7,4-4,7-3,51,67,714,016,918,317,413,18,12,1-2,55. Коломия7,3-4,5-3,61,37,914,016,818,617,71,58,02,0-2,76. Чернівці7,9-4,8-3,41,88,314,517,419,218,614,28,82,3-2,4
Сильні морози бувають дуже рідко, а такі, що досягають -20?С і нижче настають п'ять-вісім разів на 10 років. Ймовірність морозів нижче 30?С становить 8-15 %.
Для холодного періоду характерні часті, довгі та інтенсивні відлиги, що є наслідком вторгнення теплого атлантичного повітря. У середньому навіть у найхолоднішому місяці, січні, майже половина днів буває з відлигою.
У першій декаді березня спостерігається стійкий перехід середньодобових температур повітря через 0?С. У цей період відбувається інтенсивне танення снігу, розмерзається грунт. Стійкий перехід середньодобових температур повітря через 5?С, що збігається з початком вегетації більшості деревних порід, в Передкарпатті наступає з початку квітня. Початок періоду активної вегетації за температури 10?С і вище починається в кінці квітня. Вцілому весняний період на Передкарпатті охоплює 70-85 днів.
Найтепліший місяць - липень. Середньомісячна температура становить +18?, +19?С. Максимальні літні температури становлять +37?, +38?С.
Осінній сезон триває 80 днів. Середньомісячна температура жовтня становить +8?, +9?С.
Для розвитку рослинного покриву велике значення має тривалість періоду активної вегетації і сума температур за цей час. В Передкарпатті рослинність активно вегетує протягом 165 днів - до 10 жовтня і дістає 2800-2400? тепла [184].
Значної шкоди рослинному покриву завдають ранні осінні та пізні весняні заморозки. Найчастіше вони спостерігаються у перехідні сезони в ранкові години і утворюються внаслідок радіаційного охолодження підстилаючої поверхні та прилягаючого до неї шару повітря. Припинення заморозків в повітрі спостерігається в третій декаді квітня, а на поверхні грунту заморозки припиняються у першій декаді травня. В окремі роки найпізніше припинення заморозків як на грунті, так і в повітрі спостерігається у другій і третій декаді травня. Осінні заморозки настають на початку жовтня. Частина року, протягом якої заморозки не спостерігаються, називається безморозним періодом. Середня тривалість цього періоду в повітрі на Передкарпатті становить близько 160 днів. На поверхні грунту тривалість безморозного періоду охоплює до п'яти місяців [184].
Важливе значення для рослинного покриву має режим зволоження (таблиця 2.1.3).
Рівнини Передкарпаття мають помірну кількість опадів - 600-700 мм. Даному регіонові властивий континентальний тип річного ходу опадів: близько 70% їхньої кількості випадає у теплий період року (з квітня по жовтень) і тільки 30% - у холодний. Максимальна кількість опадів на території Передкарпа