РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР
НА УРОКАХ АЛГЕБРИ ТА ГЕОМЕТРІЇ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
2.1. Методичні передумови та вимоги до організації і проведення дидактичних ігор під час вивчення алгебри та геометрії в 7-9-х класах
Завдання школи - виростити та виховати людину, яка: * володіє достатніми знаннями основ наук та соціальним досвідом; * має бажання і сили реалізувати себе в школі та в житті; * може вижити в сучасних і майбутніх суспільних умовах; * вміє знаходити гідні людини духовні, моральні, фізичні та матеріальні стимули життя; * хоче і здатна створити можливості для навчання протягом усього життя.
Виходячи з вимог соціального замовлення та реальних можливостей школи, виконанню такого завдання школи у процесі навчання математики в 7-9-х класах сприяють дидактичні ігри, оскільки без гри дитина не може нормально рости і розвиватися, так як доросла людина не може існувати без праці. Гра для дитини - не забава, а природне перетворення духовних і фізичних сил в дію. Незважаючи на високу ефективність та результативність навчання математики в 7-9-х класах у формі дидактичної гри, до її проведення не можна підходити формально, без ретельної підготовки ведучого гри (вчителя), гравців (учнів) та засобів методичного і технічного забезпечення. У зв'язку з цим керівник гри має не тільки знати основи управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, вміти організовувати і проводити дидактичні ігри, але й бути переконаним у їх необхідності, доцільності та ефективності.
Організовуючи гру на уроках алгебри та геометрії в 7-9-х класах, необхідно враховувати навчальну тему, мету уроку та рівень знань гравців. Перед проведенням гри слід попередньо визначити навчальні, розвиваючі та виховні цілі, за потребою повідомити їх учням та продумати педагогічні ситуації, які можуть виникнути або які необхідно створити під час дидактичної гри. Така підготовка забезпечить учителю не тільки підвищення активності учнів під час гри, але й наявність опонентів серед її учасників, що сприятиме створенню творчої атмосфери в ході гри (особливо, якщо виникнуть розбіжності у підходах до вирішення різних проблем під час розв'язування математичних завдань).
Підвищенню якості засвоєння матеріалу з алгебри та геометрії в 7-9-х класах й активізації учасників дидактичної гри сприяє використання необхідних засобів навчання: моделей геометричних фігур, приладів для демонстрації правил, ознак, властивостей, наочних посібників, таблиць, схем, слайдів, а також комп'ютерної техніки і доцільних навчальних програм.
Практика педагогічного досвіду навчання математики з використанням дидактичних ігор, наукові дослідження з даного питання вказують на те, що дидактичні ігри залежно від ситуації мають включати:
1) об'єкт моделювання, введення в дидактичну гру;
2) опис основних способів взаємодій учасників гри;
3) правила взаємодії суб'єктів гри;
4) список команд-учасниць;
5) розподіл ролей і функцій учасників дидактичної гри;
6) інструкцію кожній команді щодо участі в грі;
7) загальну схему (послідовність) проведення гри;
8) модифікацію;
9) способи, умови і критерії підбиття підсумків гри (в тому числі з використанням комп'ютерної техніки).
Перераховані структурні компоненти гри в цілому охоплюють усі сторони її організації та проведення. Тому їх можна використовувати у процесі створення і проведення дидактичних ігор на уроках алгебри та геометрії в 7-9-х класах, що підтвердив проведений експеримент. Зрозуміло, що коли дидактична гра складається з кількох етапів, то правил та інструкцій недостатньо для глибокого розуміння учнями самої суті гри та її механізму. Через те для досягнення більшої ефективності дидактичної гри на уроці математики в 7-9-х класах попередньо бажано провести окремо кілька фрагментів дидактичної гри для засвоєння методики її організації та проведення. За таких умов учні витрачатимуть менше часу на засвоєння та розуміння правил пропонованої гри і зосереджуватимуться на виконанні навчально-пізнавальних завдань, які стосуються засвоєння матеріалу з алгебри та геометрії.
Ознайомлення з особливостями суб'єктів ігрової діяльності, вивчення й аналіз їхніх основних характеристик вказує на такі напрями організації дидактичної гри: використання спеціальних прийомів, які стимулюють бажання підлітка грати; допомога в засвоєнні правил і розв'язуванні ігрової задачі; розвиток творчих здібностей учнів під час гри, що сприяє прояву адекватної самооцінки суб'єктів гри та впевненості їх у собі.
Дидактична гра переважно складається з трьох етапів [91]. Перший етап - підготовчий. Підготовку гри розпочинають з визначення її теми та мети. Тема має відображати характер діяльності вчителя й учнів, умови проведення гри. Педагогічні завдання (цілі), зважаючи на характеристики учасників гри, повинні глибоко і чітко визначати, з якою метою проводиться дидактична гра: чому треба навчити учнів, які уміння і навички слід формувати або розвивати у її процесі, які якості особистості слід виховувати, і, наприкінці, які результати очікуються після проведення гри. Навчальна мета гри відрізняється від цілей дій її учасників, і її ставить перед собою керівник гри. Учасники гри визначають мету своєї діяльності, виходячи із передбачених для них ігрових ролей і вона (мета), як правило, не збігається з навчальною, виховною та розвиваючою цілями, що є бажаними для вчителя. Зауважимо, що учням до моменту завершення гри взагалі не варто знати про навчальні цілі, оскільки це може негативно вплинути на їх дії під час виконання завдань гри та гальмувати швидкість і результативність її проходження.
Якщо завдання, які треба розв'язати учням під час дидактичної гри, досить складні, або є проблеми і труднощі щодо організації керівництва грою, то варто подрібнити гру на окремі фрагменти (етапи). Цільова задача фрагменту включається у цільову задачу всієї дидактичної гри та є порівняно простою для виконання, і тому її учням легше розв'язати. Зміст, як і мета, того чи іншого фрагменту дидактично
- Київ+380960830922